ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
справа № 520/11225/23
адміністративне провадження № К/990/35631/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 520/11225/23
за позовом Управління поліції охорони в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Управління поліції охорони в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року (суддя Рубан В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року (головуючий суддя - Перцова Т.С., судді: Спаскін О.А., Жигилій С.П.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року позивач - Управління поліції охорони в Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач) про стягнення спричиненої шкоди в сумі 40260,00 грн.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року позов залишено без руху та надано позивачеві строк у десять календарних днів для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В цій ухвалі суд першої інстанції зазначив, що відповідача звільнено зі служби в поліції наказом Управління поліції охорони в Харківській області від 11 лютого 2021 року № 58о/с, і починаючи з 16 лютого 2021 року відповідач не перебуває у службових (трудових) правовідносинах із позивачем. Вину відповідача у спричиненні ДТП встановлено відповідними судовими рішеннями у справі № 641/4884/20 (набрання законної сили 05 січня 2022 року), водночас до суду позов подано лише 16 травня 2023 року, тобто поза межами тримісячного строку, визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України).
На виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху представником позивача подано до суду заяву про поновлення процесуального строку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року позовну заяву Управління поліції охорони в Харківській області повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції вказав, що заява про поновлення строку для звернення до суду мотивована тим, що підставою заявленого позивачем позову у даній справі є обставини завдання Управлінню поліції охорони в Харківській області матеріальної шкоди. При цьому, заподіяння шкоди службовцем не є складовою проходження публічної служби, а її відшкодування є видом цивільно-правової відповідальності. Отже, на думку позивача, при визначенні строку звернення до суду з даними позовними вимогами необхідно застосовувати норму спеціального закону, а саме, статтю 4 Закону України від 03 жовтня 2019 року № 160-ІХ "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (надалі - Закон № 160-ІХ), яка установлює строк притягнення до матеріальної відповідальності три роки.
Проте суд першої інстанції критично оцінив наведені представником позивача у заяві про поновлення процесуального строку доводи та зауважив, що нормою статті 4 Закону № 160-ІХ передбачено строк, протягом якого особа може бути притягнута до відповідальності, тоді як строки звернення до суду щодо відшкодування завданої шкоди, цим Законом не встановлені, а встановлені КАС України, а саме частиною другою статті 122.
Також суд зазначив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відтак, оцінивши доводи позивача суд першої інстанції дійшов висновку, що звернувшись 16 травня 2023 року до суду з даним адміністративним позовом, позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України, не зазначивши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, що також не спростовано твердженням позивача у позовній заяві щодо строку звернення з позовом. Отже, відсутні поважні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Не погодившись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Харківській області залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви - без змін.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
24 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління поліції охорони в Харківській області, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Автор касаційної скарги зазначає, що, дійсно, адміністративний позов від 16 травня 2023 року поданий позивачем з пропуском тримісячного строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України, але це не свідчить про те, що позивач пропустив установлений Законом № 160-ІХ строк для звернення до адміністративного суду з заявленими позовними вимогами, оскільки другим реченням абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України чітко установлено, що іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Вказує, що підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб (у тому числі поліцейських) до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначаються Законом № 160-ІХ, який визначає, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди. Тож оскільки три роки з дня спричинення відповідачем шкоди (14 червня 2020 року) та/або три роки з дня визнання уповноваженим органом (судом) відповідача винним у спричиненні ДТП (05 січня 2022 року) станом на момент звернення позивача до адміністративного суду (16 травня 2023 року) не сплинули, то позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про притягнення відповідача до матеріальної відповідальності і відшкодування спричиненої ним державі шкоди в судовому порядку з дотриманням установленого Законом № 160-ІХ трирічного строку.
Додатково скаржник пояснив, що вперше з аналогічним позовом позивач звернувся до Комінтернівського районного суду міста Харкова (за місцем заподіяння шкоди) в порядку цивільного судочинства, оскільки на підставі позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 760/15085/18, уважав, що такий спір повинен вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 03 березня 2023 року у справі №641/1004/23 було відкрито провадження за позовом Управління поліції охорони в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів. Однак у подальшому, ухвалою цього суду від 02 травня 2023 року провадження у цивільній справі № 641/1004/23 було закрито з посиланням на те, що подібні спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби. В обґрунтування такої правової позиції суд послався на правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, від 22 січня 2020 року у справі № 813/1045/18, а також Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2020 року у справі №204/2763/18, від 15 жовтня 2020 року у справі № 320/8119/17, від 18 листопада 2020 року у справі № 756/12568/18 (провадження № 61-3646св20), від 21 лютого 2022 року у справі №932/14855/19, а також від 07 березня 2023 року у справі № 761/1366/20, яка ухвалена значно пізніше.
Після цього позивач без жодних зволікань звернувся з даним позовом до Харківського окружного адміністративного суду, який оскаржуваними судовими рішеннями у справі №520/11225/23 повернуто з підстав порушення встановленого КАС України строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином, на думку касатора, ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті з порушенням норм статей 4, 12 Закону № 160-ІХ та абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України, які визначають право звернення до суду з питань притягнення до відповідальності шляхом відшкодування спричиненої шкоди в судовому порядку протягом трьох років. Також, вказує на відсутність чіткої правової позиції Верховного Суду щодо питання застосування названих норм у подібних правовідносинах.
Ухвалою від 08 листопада 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України.
Ухвалою від 17 січня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Позиція Верховного Суду
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2023 року, касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
Надаючи оцінку оскаржуваним судовим актам у межах, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.
31 жовтня 2019 року набув чинності Закон № 160-ІХ, який визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.
Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони (далі - особи).
З комплексного аналізу норм Закону № 160-ІХ слідує висновок, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди (стаття 4). У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб (частина друга статті 8). Поряд із цим, нормами Закону № 160-ІХ передбачено випадки, коли причини завдання шкоди, її розмір та винна особа можуть бути встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом. У таких випадках службове розслідування може не призначатися. У разі, якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню (частина сьома статті 8). Наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством (частина перша статті 14). Разом із тим, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку (стаття 12).
У позовній заяві Управління поліції охорони в Харківській області зазначено, що 14 червня 2020 року о 18 год 36 хв на перехресті пр. Гагаріна та пр. Героїв Сталінграду у місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода (тексту - ДТП) за участю службового транспортного засобу ЗАЗ Lanos, номерний знак НОМЕР_1, який належить позивачу, під керуванням поліцейського взводу реагування роти Управління поліції охорони в Харківській області ОСОБА_1 . Унаслідок ДТП службовий транспортний засіб зазнав пошкоджень. Постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 29 вересня 2020 року у справі № 641/4884/20, яка набрала законної сили 05 січня 2022 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Відповідно до Звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 12 листопада 2022 року № 01/11/2022Р матеріальний збиток, завданий власникові ЗАЗ Lanos, номерний знак НОМЕР_1, у результаті його пошкодження внаслідок ДТП складає 117 181,00 грн.