ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
18 січня 2024 року
справа № 280/2805/23
адміністративне провадження № К/990/40737/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Олендера І. Я.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року (суддя - Бойченко Ю. П.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року (колегія суддів: Чередниченко В. Є., Іванов С. М., Шальєва В. А.)
у справі №280/2805/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач у справі, скаржник у справі) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі також - податковий орган, скаржник у справі), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2019 року №0008621305, №0008601305, №0008611305
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що, зокрема, наказ про проведення перевірки направлений контролюючим органом засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_1 . Разом із тим, з 1999 року позивач зареєстрована за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2, про що свідчить штемпель у паспорті, а тому отримати від податкової будь-яку кореспонденцію позивач не могла. З огляду на вказане, позивач вважає, що у податкового органу відсутні докази щодо належного та вчасного направлення (вручення) позивачу копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що свідчить про неправомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки проведеної на підставі зазначеного наказу.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що наказ про проведення перевірки, повідомлення про її проведення, акт, складений за результатами перевірки, а також оскаржувані податкові повідомлення-рішення направлені контролюючим органом на податкову адресу позивача. При цьому, та обставина, що позивач за вказаною адресою не проживає, не свідчить про порушення контролюючим органом процедури проведення перевірки. Будь-яких інших обставин, які, на думку позивача, свідчили б про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ОСОБА_1 не повідомлено, а судом не встановлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржила його до Третього апеляційного адміністративного суду.
Апеляційну скаргу скаржник обґрунтувала тим, що судом першої інстанції порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, оскільки судом не було перевірено наявність належних підстав для проведення позапланової документальної перевірки та обґрунтованості прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень. Крім того, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зіслалася на неправильне застосування судом першої інстанції пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України; безпідставний невихід судом першої інстанції за межі позовних вимог з метою захисту прав позивача; невідповідність акта перевірки вимогам діючого законодавства.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі №280/2805/23 без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, Третій апеляційний адміністративний суд виходив з того, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову, враховуючи те, що наказ про проведення перевірки, повідомлення про її проведення, акт, складений за результатами перевірки, а також оскаржувані податкові повідомлення-рішення були направлені контролюючим органом на податкову адресу позивача, при цьому, та обставина, що позивач за вказаною адресою не проживає, не свідчить про порушення контролюючим органом процедури проведення перевірки.
Також суд наголосив на тому, що суд першої інстанції розглянув справу у межах вимог заявлених у позові, серед яких відсутні вимоги щодо визнання дій відповідача щодо проведення перевірки протиправними або визнання протиправним та скасування наказу щодо проведення перевірки та доводи відносно того, що наказ та запит відповідача містить різні підстави для проведення перевірки та запит отриманий позивачем не є належним, а також інші доводи викладені позивачем лише в апеляційній скарзі, а не у позові, як підстави для його задоволення.
04 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі №280/2805/23.
Позивач у касаційній скарзі визначає підставами касаційного оскарження пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, вказавши, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Також скаржник вказала на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
ОСОБА_1 зазначила, що суди попередніх інстанцій при ухваленні рішення не керувалися правовими позиціями Верховного Суду, які регулюють питання процедури проведення позапланової невиїзної перевірки (пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України), та які регулюють питання листування податкового органу з платниками податків (стаття 42 Податкового кодексу України), зіславшись окрім іншого на постанови Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №520/8681/18, від 02 травня 2018 року у справі №804/3006/17, від 12 серпня 2020 року у справі №160/2116/19.
Також позивач наголосила на тому, що суди попередніх інстанцій порушуючи принцип офіційного з`ясування обставин справи не надали належну оцінку відсутності законних підстав для проведення позапланової перевірки, що призвело до помилкових висновків щодо дотримання контролюючим органом порядку проведення документальної позапланової перевірки. Крім того, в порушення зазначеного вище принципу, суди не перевірили обґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.
Верховний Суд ухвалою від 26 грудня 2023 року відкрив провадження у справі №280/2805/23 та витребував справу у суду першої/апеляційної інстанції.
04 січня 2024 року справа №280/2805/23 надійшла на адресу Верховного Суду.
09 січня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наголошується на правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Податковий орган просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 21 січня 2019 року № 223, у період з 18 лютого 2019 року по 22 лютого 2019 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 18 лютого 2019 року, за результатами якої складено акт від 01 березня 2019 року №91/08-01-13-05/ НОМЕР_1 .
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:
- підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік у сумі 903 808,04 гривень;
- підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, підпункту 1.3. пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано військовий збір за 2016 рік у сумі 75 317,35 гривень;
- підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пунктів 179.1, 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, а саме не подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2016 рік.