ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
справа № 460/51531/22
адміністративне провадження № К/990/35414/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року (головуючий суддя Борискін С.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року (головуючий суддя Матковська З.М., судді: Кузьмич С.М., Улицький В.З.) у справі № 460/51531/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
21 грудня 2022 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі також відповідач або ГУ ДСНС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі також третя особа), в якому просив:
визнати протиправними дії щодо відмови та зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.02.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 для проведення з 01.02.2020, 01.02.2021 та з 01.01.2022 перерахунку основного розміру його пенсії.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Позивачу запропоновано усунути недоліки позову шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали суду, позивачем подано заяву, у якій останній просив продовжити розгляд справи та ухвалити рішення, з огляду на те, що, на його переконання, строк звернення не пропущено.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року позовну заяву залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року залишено без змін.
23 жовтня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 20 жовтня 2023 року, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Від відповідача та третьої особи відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. Водночас колегія суддів зазначає, що згідно довідки про доставку електронного листа в Електронний кабінет ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження відповідачем та третьою особою отримано 06 листопада 2023 року о 20:53.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Залишаючи позовну заяву без розгляду судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач просить зобов`язати відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 для перерахунку його пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022.
На заяву від 28 листопада 2022 року щодо надання довідки про розмір грошово забезпечення, позивач отримав від відповідача лист від 05 грудня 2022 року, у якому повідомлено, що після отримання нових списків від органу, що призначає пенсії в області, ГУ ДСНС підготує та направить довідки про розмір грошового забезпечення до ГУ ПФ в області для перерахунку його пенсії.
21 грудня 2022 року позивач звернувся до суду за захистом свої прав, свобод та інтересів.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Суд першої інстанції позовну заяву залишив без розгляду з тих підстав, що позивачем безпідставно пропущено строк звернення до суду та в поданій заяві не наведено жодних обґрунтованих підстав на підтвердження поважності такого пропуску.
За позицією судів попередніх інстанцій, отримання листа відповідача від 05 грудня 2022 року у відповідь на заяву позивача, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав та свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідок і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.
Водночас судами попередніх інстанцій зазначено про безпідставність доводів позивача щодо непоширення на спірні правовідносини строків звернення до суду з огляду на статтю 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", оскільки дана правова норма регулює порядок перерахунку пенсії, а не звернення за довідками, на підставі яких такий перерахунок здійснюється.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Скаржник вважає, що рішення судів попередніх інстанцій є незаконними та необґрунтованими, постановлені з порушенням норм процесуального права (статті 122 КАС України) та без врахування висновків Верховного Суду.
Скаржник зазначає, що позовна заява подана з метою захисту його права на соціальний захист, а саме - на належне пенсійне забезпечення в розмірі, передбаченому Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Водночас стверджує, що позовна заява ґрунтується на нормах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які не допускають можливості їх двозначного трактування, та правовій позиції Верховного Суду у справах з аналогічними правовідносинами. На думку позивача, його право на перерахунок основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021 та з 01.01.2022 відповідно до викладених в позовній заяві обставин є однозначним та безумовним.
Звертає увагу, що Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" чітко визначено, що перерахунок пенсій, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають відповідні довідки (таким органом є відповідач), провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Тобто, на думку позивача, відповідне порушення права, за захистом якого він звернувся до суду, є триваючим.
Вказує, що право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64) Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Акцентує увагу на тому, що він є учасником бойових дій, інвалідом війни.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
Водночас, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
У статті 1, частині першій статті 2 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію.
Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі також № 2262-XII) має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-XII у взаємозв`язку зі статтею 51 цього Закону.
Частинами першою, четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ установлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" затвердив Порядок № 45, який визначає алгоритм дій, що повинні вчинити, зокрема, територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, було звільнено зі служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.