У Х В А Л А
16 січня 2024 року
м. Київ
Справа № 686/17152/23
Провадження № 14-184зц23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О. С.,
суддів: Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевіривши касаційну скаргу і заяву ОСОБА_1 щодо рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2023 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИЛА:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом, в якому просив суд стягнути з держави Україна на свою користь 21 000 000 000 000 грн. моральної шкоди за умисне невиконання рішення суду у справі № 2270/14181/11 за період з 26 червня 2023 року по 03 липня 2023 року.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суд Хмельницької області від 10 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасуватирішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2023 року і задовольнити його позов. Також подав заяву, якою просив Велику Палату Верховного Суду звернутися до Національної академії правових наук України за тлумаченням терміну "триваюче порушення".
Велика Палата Верхового Суду вважає, що зазначені касаційну скаргу і заяву потрібно передати до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
Фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. Термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Sokurenko and Strygun v. Ukraine), заяви № 29458/04 і № 29465/04, § 24).
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Конституції України). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (частина перша статті 391 ЦПК України).