ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2024 року
м. Київ
справа № 991/7073/23
провадження № 51-5215 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
особи, яка подала касаційну скаргу ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 серпня 2023 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 серпня 2023 року залишено без розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000347.
Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_5 оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 серпня 2023 року повернуто апеляційні скарги ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 серпня 2023 року, оскільки ці скарги містять образливі висловлювання на адресу суддів, а тому є неприйнятними.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 25 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 серпня 2023 року. Цим рішенням ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 серпня 2023 року визнано такою, що відповідно до ст. 424 КПК України не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд апеляційної інстанції на порушення статей 396, 399 КПК України повернув його апеляційні скарги, які, на його думку, подані з додержанням вимог ст. 396 КПК України. Стверджує про те, що апеляційний суд, повертаючи його апеляційні скарги, безпідставно послався у своїй ухвалі як на підстави їх повернення на те, що ОСОБА_5 допустив зловживання правом, і на те, що його скарги містять образливі висловлювання щодо суду, судді та його рішень. Вказує про відсутність у матеріалах провадження протоколу автоматизованого розподілу його апеляційних скарг на колегію суддів у складі: ОСОБА_6 (доповідач), ОСОБА_7, ОСОБА_8 . Вважає, що суддя апеляційної інстанції ОСОБА_6 не міг розглядати його апеляційні скарги, які були автоматично розподілені на іншу колегію, а саме на ОСОБА_9 (доповідач), ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . На його думку, апеляційні скарги розглянуто неналежним складом суду з порушенням вимог КПК України.
Позиції учасників судового провадження
ОСОБА_5 підтримав подану касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 у своїх письмових поясненнях на касаційну скаргу вказує про безпідставність доводів ОСОБА_5, у зв`язку з чим просить таку касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як убачається з оскаржуваного судового рішення, ОСОБА_5 звернувся з апеляційними скаргами на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 серпня 2023 року, в яких зазначив образливі висловлювання на адресу суддів, що є виявом неповаги до суду як державної установи, а тому суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дійшов висновку про необхідність повернення апеляційних скарг.
При цьому суддя зазначив, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею в порядку, встановленому КПК України, з урахуванням необхідності виправлення зазначених вище недоліків такої апеляційної скарги.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Конвенція 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, є одним із видів міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Також ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У підпункті "а" п. 3 ст. 35 Конвенції зазначено, що Суд визнає неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є несумісною з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтованою або є зловживанням правом на подання заяви.
Відповідно до положення п. 4 цієї статті Конвенції Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно із цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
У розумінні ЄСПЛ звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, Суд, застосовуючи пп. "а" п. 3 ст. 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Зокрема, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах "Ржегак проти Чеської Республіки" від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02), "Guntis Apinis проти Латвії" від 20 вересня 2011 року (Guntis APINIS against Latvia, заява № 46549/06).
У свою чергу аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, (справи № 199/6713/14-ц, № 9901/34/19, № 9901/324/19), а саме, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.