ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2024 року
м. Київ
справа № 278/488/22
провадження № 61-7619св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Офіс Генерального прокурора, Житомирська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Житомирській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області,
розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 січня 2023 року у складі судді Дубовік О. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Галацевич О. М., Миніч Т. І.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відшкодування матеріальної шкоди, втраченого заробітку, завданого незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, зарахування стажу державної служби та загального трудового стажу,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у лютому 2022 року звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, який уточнив у процесі розгляду справи, і остаточно просив:
- стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку на свою користь як відшкодування втраченого заробітку, як шкоду завдану незаконними діями органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду в розмірі 9 112 400 грн;
- зарахувати період з 16 березня 2002 року до 19 січня 2022 року протягом якого він не працював, у зв`язку з незаконним звільненням, як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратури Житомирської області.
На обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 посилався на те, що вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2018 року у справі № 1-26/12 його визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за відсутності події злочину у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 396, частиною третьою статті 135 КК України, а також за недоведеністю участі у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 136 КК України, та виправдано.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 08 серпня 2019 року у справі № 1-26/12 виправдувальний вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишив без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Також зазначав, що розслідування та розгляд справи судами тривали з 27 грудня 2001 року (день порушення кримінальної справи) до 17 березня 2020 року (день постановлення рішення Верховним Судом), тобто 18 років 2 місяці 21 день, з яких він був позбавлений волі з 15 березня 2002 року (день його затримання) до 18 березня 2002 року, з 30 квітня 2002 року до 29 липня 2002 року, з 05 серпня 2009 року до 10 серпня 2011 року, тобто 2 роки 3 місяці і 7 днів.
Зазначає, що 8 років 5 місяців 8 днів він був позбавлений права вільно пересуватися територією держави та за її межами, а також права змінити місце проживання (з 18 березня 2002 року до 30 квітня 2002 року, з 29 липня 2002 року до 23 липня 2009 року, з 10 серпня 2011 року до 13 грудня 2012 року).
Наказом керівника Житомирської обласної прокуратури від 19 січня 2022 року його поновлено на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділам та іншим державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Житомирської області з 16 березня 2002 року.
Вказав, що ним втрачено заробітну плату прокурора внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності; через незаконне затримання та звільнення з посади він не працював на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділам та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратури Житомирської області в період з 16 березня 2002 року до 19 січня 2022 року, у зв`язку з чим даний термін повинен бути зарахований як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.
Житомирський районний суд Житомирської області ухвалою від 08 вересня 2022 року залучив до участі у справі співвідповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Житомирський районний суд Житомирської області рішенням від 13 січня 2023 року у задоволенні позову відмовив.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що він був саме відсторонений від роботи на час перебування під слідством та судом; ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах із Житомирською обласною прокуратурою у період з 16 березня 2002 року до 19 січня 2022 року, тому у задоволенні позовних вимог про зарахування періоду з 16 березня 2002 року до 19 січня 2022 року, протягом якого ОСОБА_1 не працював у зв`язку з незаконним звільненням, як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділам та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Житомирської області, а також щодо відшкодування втраченого заробітку суд відмовив.
Житомирський апеляційний суд постановою від 17 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 січня 2023 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в період з 16 березня 2002 року до 19 січня 2022 року ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з Житомирською обласною прокуратурою, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для застосування положень статей 6, 7 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Від ОСОБА_1 у травні2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 січня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 7 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", згідно з якою термін перебування під вартою зараховуються як до загального стажу державної служби, безперервного стажу, статті 58 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої час тримання під вартою зараховується до стажу в потрійному розмірі, статті 58 Конституції України щодо зворотної дії закону в часі внесених змін до Закону України "Про прокуратуру", яким скасовано як дисциплінарне стягнення звільнення з роботи та органів прокуратури з позбавленням класного чину.
В ухваленні судового рішення брала участь суддя, якій було заявлено відвід та, яка підлягала відводу, оскільки вже брала участь у розгляді справи за його позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду та витрат у зв`язку з цим на правову допомогу.
Однак, ухвалою суду від 10 січня 2023 року у задоволенні його заяви про відвід судді Дубовік О. М. відмовлено, яка є незаконною і необґрунтованою.
Окрім того, суддя Дубовік О. М. ухвалювала судове рішення у справі в частині відмови у відкритті провадження про відшкодування втраченого заробітку, зарахування до стажу роботи, тощо; в судових засіданнях суддя Дубовік О. М. неодноразово висловлювала думку про те, що у неї своя позиція щодо постанови Житомирського апеляційного суду і вона своєї думки навіть після скасування її ухвали в частині відмови у відкритті провадження про відшкодування втраченого заробітку, зарахування до стажу роботи не змінила.
На порушення вимог статті 40 ЦПК України суддя Дубовік О. М. не передала вирішення питання щодо її відводу на розгляд іншому судді.
Ухвалою від 13 січня 2023 року у задоволенні його заяви про відвід судді Дубовік О. М. також відмовлено, але з інших підстав, яка також є незаконною і необґрунтованою, оскільки суддя Дубовік О. М. особисто знайома та працювала із суддею Баренко С. Г., яка вороже ставилася до нього.
Крім того, суддя Дубовік О. М. без будь-яких клопотань відповідачів та вже перебуваючи у нарадчій кімнаті самостійно відшукала у Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі № 240/9454/22, про яке зазначила у своєму рішенні.
Суд першої інстанції, зокрема зазначав, що справа підлягає розгляду за правилами КАС України, оскільки між сторонами виник публічно-правовий спір, тому наявні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У матеріалах особової справи відсутні будь-які дані про те, що його ознайомили із поданням прокурора області про позбавлення класного чина та з наказом Генерального прокурора України Потебенька М. О. від 22 березня 2022 року № 300к (на цих документах відсутні його підписи та дати ознайомлення, відсутні дані про надіслання копій йому та достовірні дані про отримання ним копій документів, тощо).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Офіс Генерального прокурора - прокурора відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді у серпні 2023 року подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що застосування дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які порочать працівника прокуратури, не є тотожним до кримінальної відповідальності за вчинення таких дій, що узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 травня 2013 року у справі № К/9991/44553/12.
Суд касаційної інстанції дійшов висновку про законність наказу про звільнення прокурора за проступок, який порочить працівника прокуратури, та порушення присяги працівника прокуратури, який видано після порушення щодо ОСОБА_1 кримінальної справи, але до постановлення обвинувального вироку. Факт постановлення судом виправдувального вироку у справі № 1-26/12 жодним чином не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Верховний Суд у постанові від 13 серпня 2020 року у справі № 817/3305/15 зазначив: "кримінальне провадження, що проводилося відносно позивача, не виключає наявності у його діях складу дисциплінарного проступку та не позбавляє відповідача можливості накладення дисциплінарного стягнення за його вчинення…".
Про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 як проступку, який порочить працівника прокуратури свідчить практика Верховного Суду, викладена у постановах від 31 травня 2018 року у справі № 804/207/16, від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/454/18, від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17.
ОСОБА_1 був звільнений з посади прокурора та з органів прокуратури не внаслідок притягнення його до кримінальної відповідальності, а внаслідок застосування щодо нього дисциплінарного стягнення, що виключає застосування до спірних правовідносин положення статті 1176 ЦК України.
ОСОБА_1 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 240/19150/20 та постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 10 січня 2022 року № 68055695 наказом керівника Житомирської обласної прокуратури від 19 січня 2022 року № 8к був поновлений на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконання законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу із організованою злочинністю і корупцією прокуратури Житомирської області з 16 березня 2002 року.
Наступного дня, тобто 20 січня 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про звільнення із займаної посади та з органів прокуратури за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. Наказом від 20 січня 2022 року ОСОБА_1 звільнено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року, наказом керівника Житомирської обласної прокуратури від 20 квітня 2022 року № 69 скасовано наказ Житомирської обласної прокуратури від 19 січня 2022 року № 8к про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу із організованою злочинністю і корупцією прокуратури Житомирської області.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу керівника Житомирської обласної прокуратури від 20 квітня 2022 року № 69 та зобов`язання вчинити певні дії.
Отже, ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах із Житомирською обласною прокуратурою із 16 березня 2002 року, тому його вимоги не підлягають задоволенню.
Крім того, суди не можуть встановлювати факт наявності трудового стажу, встановлення факту наявності трудового стажу, оскільки такі повноваження віднесено до органів Пенсійного фонду України.
У серпні 2023 року Головне управління Національної поліції в Житомирській області подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суди дійшли обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах із Житомирською обласною прокуратурою у період з 16 березня 2002 року до 19 січня 2022 року, не у зв`язку з порушенням щодо нього кримінальної справи, а був звільнений з посади та органів прокуратури за вчинення проступку, який порочить його як працівника прокуратури.
Позивачем не надано доказів на підтвердження наявності завданої йому шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Крім того, Головне управління Національної поліції в Житомирській області не є правонаступником УМВС України у Житомирській області.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 14 липня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Житомирського районного суду Житомирської області.
Справа № 278/488/22 надійшла до Верховного Суду 20 липня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 16 серпня 2023 року відзив Житомирської обласної прокуратури на касаційну скаргу ОСОБА_1 повернув заявнику без розгляду.
Верховний Суд ухвалою від 25 серпня 2023 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про приєднання до матеріалів справи нових доказів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 березня 2002 року відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за фактом приховування тяжкого злочину - за ознаками в його діях складу злочину, передбаченого частиною першою статті 396 КК України.
Наказом прокурора Житомирської області № 43 від 15 березня 2002 року звільнено старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратури Житомирської області радника юстиції ОСОБА_1 з посади та органів прокуратури за вчинення проступку, який порочить його як працівника прокуратури.
Наказом Генерального прокурора України М. Потебенька від 22 березня 2002 року № 300к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" скасовано пункт 1 наказу прокурора Житомирської області № 43 від 15 березня 2002 року. За вчинення проступку, який порочить працівника прокуратури, старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу із організованою злочинністю і корупцією, прокуратури Житомирської області радника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади та органів прокуратури з позбавленням класного чину.
Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2018 року у справі № 1-26/12 ОСОБА_1 визнано невинним і по суду виправданим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 136 КК України, за недоведеністю його участі у вчиненні злочину, а в обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 135, частиною першою статті 396 КК України, - за відсутністю події злочину.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2018 року, яким ОСОБА_1 визнано невинним і виправдано, залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2020 року ухвалу Житомирського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін, а касаційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області - без задоволення.
Наказом керівника Житомирської обласної прокуратури № 8к від 19 січня 2022 року поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратури Житомирської області з 16 березня 2002 року. Підстава: рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року, постанова про відкриття виконавчого провадження від 10 січня 2022 року ВП № 68055695.
Наказом керівника Житомирської обласної прокуратури № 13к від 20 січня 2022 року звільнено ОСОБА_1 з посади старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратури Житомирської області за власним бажанням.
Наказом керівника Житомирської обласної прокуратури № 69к від 20 квітня 2022 року скасовано наказ Житомирської обласної прокуратури від 19 січня 2022 року № 8к щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратури Житомирської області з 16 березня 2002 року.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі № 240/9454/22 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу керівника Житомирської обласної прокуратури Олександра Білошицького за № 69 від 20 квітня 2022 року про фактичне звільнення з посади та органів прокуратури з позбавленням класного чина та зобов`язання Житомирської обласної прокуратури вчинити певні дії, а саме поновити його в органах прокуратури на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу із організованою злочинністю і корупцією, прокуратури Житомирської області або на рівнозначній посаді з 16 березня 2002 року. Крім того, просив допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його в органах прокуратури на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу із організованою злочинністю і корупцією прокуратури Житомирської області.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 240/19150/20 ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування пункту наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, а справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 17 грудня 2021 року у справі № 240/19150/20 позов ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував пункт 2 наказу Генерального прокурора України від 22 березня 2002 року № 300к про звільнення ОСОБА_1 з посади та органів прокуратури з позбавленням класного чину. Зобов`язав Житомирську обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, Житомирської обласної прокуратури або на рівнозначній посаді з 16 березня 2002 року, про що внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства. Стягнув з Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 березня 2002 року по день прийняття рішення у справі у сумі 118 130,86 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі № 240/19150/20 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Верховний Суд постановою від 16 листопада 2022 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі № 240/19150/20 скасував. Позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування пункту наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишив без розгляду.