ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 554/4401/22
провадження № 61-7209св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейков І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона-15",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Стефківського Володимира Івановича на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 жовтня 2022 року, ухвалене у складі судді Тімошенко Н. В., та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Одринської Т. В., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-15" (далі - ТОВ "Охорона-15"), третя особа - ОСОБА_2, в якому просила суд стягнути 150 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1, помер її син ОСОБА_4 . В рамках досудового розслідування кримінальної справи було встановлено факт того, що під час ДТП автомобіль марки "Renault Duster", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, який працював в ТОВ "Охорона-15" і якому належить цей автомобіль, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який в наслідок отриманих травм помер.
ОСОБА_1 зазначає, що загибель її сина ОСОБА_4 повністю змінила її звичайний уклад життя, відбулося порушення душевного спокою, погіршення стану здоров`я, наступив загальний пригнічений стан, страх та відчай, що в свою чергу вимагає та вимагатиме у майбутньому від неї суттєвих додаткових зусиль для подальшої організації свого життя. Отже, в наслідок ДТП їй заподіяно моральну шкоду, яка пов`язана з порушенням основних гарантованих Конституцією України прав громадян - права на життя її сина.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 06 жовтня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ДТП, яка сталася 05 жовтня 2019 року за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої загинув син позивача ОСОБА_4, є страховим випадком, в страховика виник обов`язок виплатити страхове відшкодування за шкоду, завдану забезпеченим транспортним засобом, яка пов`язана зі смертю потерпілого, а її розмір має бути визначено відповідно до положень пункту 27.3 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Однак, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, позивач не обґрунтувала глибину та тривалість моральних страждань, не урахувала грубу необережність потерпілого, що сприяла виникненню шкоди, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог.
При цьому, постановою про закриття кримінального провадження від 29 листопада 2019 року кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12019220000001453 від 06 жовтня 2019 року за кваліфікацією частини другої статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України), закрите у зв`язку з відсутністю в діянні водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.
Таким чином, факт відсутності будь-яких рішень, якими встановлена причетність до смерті ОСОБА_4 (вироку, постанови у кримінальному або адміністративному провадженні, висновку перевірки по страховому випадку самої страхової компанії) свідчать про передчасність звернення з відповідним позовом його законного представника, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог, які не є доведеними у судовому процесі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 жовтня 2022 року змінено, виключено з мотивувальної частини рішення наступний висновок: "Факт відсутності будь-яких рішень, якими встановлена причетність до смерті ОСОБА_4 (вироку, постанови у кримінальному або адміністративному провадженні, висновку перевірки по страховому випадку самої страхової компанії), свідчать про передчасність звернення з відповідним позовом його законного представника, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог, які не є доведеними у судовому процесі".
В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 жовтня 2022 року залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що у липні 2021 року позивач звернулася до страховика - відповідача Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" із повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди. 21 липня 2021 року відповідно до пункту 27.3 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком виплачена позивачу страхова виплата.
Отже, обсяг відповідальності страхувальника, власника застрахованого транспортного засобу ТОВ "Охорона-15", у даному випадку, обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Однак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів спричинення позивачу шкоди саме у розмірі 150 000,00 грн, що перевищує ліміт відповідальності страховика на 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку.
Таким чином, позивач визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, не обґрунтувала глибину та тривалість своїх моральних страждань, не урахувала грубу необережність потерпілого, що сприяла виникненню шкоди, та не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог.
Однак з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції підлягає виключенню висновок суду першої інстанції про передчасність звернення позивача до суду у зв`язку з відсутністю будь-якого рішення, якими встановлена причетність до смерті сина позивача (вироку, постанови у кримінальному або адміністративному провадженні, висновку перевірки по страховому випадку самої страхової компанії), що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог, оскільки цей висновок суперечить нормам матеріального права, адже шкода у даному випадку підлягає відшкодуванню незалежно від вини особи, яка її завдала, та відшкодування такої шкоди є безумовним обов`язком заподіювача шкоди, за виключенням випадку, якщо буде доведено, що ДТП трапилася внаслідок умислу потерпілого або непереборної сили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У травні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Стефківський В. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просив суд скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 жовтня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не вірно застосував вимоги статті 1193 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до спірних правовідносин, а суд апеляційної інстанції взагалі не застосував вимоги цієї статті до спірних правовідносин.
Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що у справах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю рідної людини, достатньо надати суду докази на підтвердження факту родинних відносин, оскільки моральну шкоду не можна відшкодовувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи.
Підставою касаційного оскарження рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 жовтня 2022 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, зокрема судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21), та у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 29 листопада 2019 року у справі № 213/4098/18 (провадження № 61-14398св19), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, від 28 квітня 2020 року у справі № 754/11171/19 (провадження № 61-21971св19), від 21 квітня 2022 року у справі № 748/359/20 (провадження № 61-8641св21), від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21 (провадження № 61-18490св21), від 23 листопада 2022 року у справі № 686/13188/21 (провадження № 61-3943св22).
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 жовтня 2019 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Renault Duster", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по осьової лінії по крайній лівій для себе смузі руху на вул. Валентинівській напроти будинку № 23-е в м. Харків, скоїв наїзд на ОСОБА_4, який у невстановленому місці переходив проїзну частину зліва на право та в момент пригоди перебував у стані алкогольного сп`яніння.
06 жовтня 2019 року інформацію про ДТП внесено до ЄРДР за № 12019220000001453 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом "Renault Duster", реєстраційний номер НОМЕР_1 не було допущено порушень вимог Правил дорожнього руху, які могли бути у прямому причинно-наслідковому зв`язку з подією та наслідками, що настали.
Однак проведеним досудовим слідством було встановлено, що в діях ОСОБА_4 вбачаються порушення вимог пунктів 4.7 та 4.14 Правил дорожнього руху, які перебувають у причинному зв`язку з подією.
Отже, постановою про закриття кримінального провадження від 29 листопада 2019 рок кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019220000001453 від 06 жовтня 2019 року за кваліфікацією частини другої статті 286 КК України, закрите у зв`язку з відсутністю в діянні водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.
Відповідно до поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ "НАСК "Оранта" від 29 грудня 2018 року № АМ/9535677 транспортний засіб "Renault Duster", реєстраційний номер НОМЕР_1, забезпечений страховою сумою за шкоду заподіяну життю і здоров`ю, яка визначена у розмірі 200 000,00 грн.
ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4, що підтверджує свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .
У липні 2021 року ОСОБА_1 зверталася до ПАТ "НАСК "Оранта" із повідомленням про ДТП та заявою на виплату страхового відшкодування, зокрема заподіяної моральної шкоди.
21 липня 2021 року відповідно до пункту 27.3 статті 27 закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ПАТ "НАСК "Оранта" виплатило ОСОБА_1 страхову виплату у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, що становить 25 038 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.