ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2024 року
м. Київ
справа № 242/2459/15-ц
провадження № 61-10382св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Сердюка В. В.,
учасники справи:
скаржник (приватний виконавець виконавчого округу Донецької області) - Матвійчук Наталія Євгенівна,
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна",
боржник - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгенівни на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2023 року у складі колегії суддів: Мірути О. А., Тимченко О. О., Хейло Я. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У квітні 2023 року до суду надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Донецької області (далі - державний виконавець) Матвійчук Н. Є. про видачу дубліката виконавчого документа.
Заява обґрунтована тим, що на виконанні у приватного виконавця Матвійчук Н. Є. знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 242/2459/15-ц, виданого 06 вересня 2016 року Селидівським міським судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" боргу за кредитним договором у розмірі 96 883,56 грн, з яких: 78 611, 15 грн - заборгованість за кредитом; 18 272, 41 грн - за відсотками.
18 січня 2019 року Селидівським міським судом Донецької області замінено стягувача на Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна".
19 квітня 2021 року вона відкрила виконавче провадження № НОМЕР_1, яке на час звернення не закінчено, рішення у справі не виконано, заборгованість з боржника не стягнено.
Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року виконавчий лист у справі № 242/2459/15-ц втрачено у м. Маріуполі в результаті збройної агресії Російської Федерації, бомбардування міста та його окупації, що є загальновідомим фактом. Її офіс знаходиться за адресою: пр-т Перемоги, 103, прим. 101, м. Маріуполь.
Місто Маріуполь в час звернення є тимчасово окуповане Російською Федерацією. Оригінали виконавчих документів зберігались в її офісі за зазначеною адресою. З 24 лютого 2022 року до цього часу доступу до офісу вона не має.
Боржник добровільно рішення суду не виконує, ухиляється та не вживає заходів щодо виконання рішення суду.
Просила видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Селидівського міського суду Донецької області від 18 листопада 2015 року у справі № 242/2459/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" боргу за кредитним договором у розмірі 96 883,56 грн, з яких 78 611,15 грн - заборгованість за кредитом, 18 272,41 грн - за відсотками.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 17 травня 2023 року у задоволенні заяви приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 242/2459/15 відмовлено.
Відмовивши у задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявниця не надала суду жодних доказів того, що виконавчий лист на примусове виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 18 листопада 2015 року у цивільній справі № 242/2459/15 втрачено.
Суд взяв до уваги, що місцем знаходження / місцем проживання боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 є м. Донецьк, що відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, тому будь-які заходи з примусового виконання рішення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 відповідно до розділу ХІІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про виконавче провадження" з 26 березня 2023 року заборонені.
Суд дійшов висновку, що заява про видачу дубліката виконавчого документа у цивільній справі № 242/2459/15 є необґрунтованою, оскільки не підтверджена належними, достатніми та допустимими доказами.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з ухвалою, приватний виконавець Матвійчук Н. Є. подала апеляційну скаргу, яка не оплачена судовим збором.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2023 року клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 17 травня 2023 року залишено без задоволення. Апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. визнано неподаною та повернено заявниці.
Ухвала мотивована тим, що від сплати судового збору звільняються позивачі-фізичні особи.
Оскільки приватний виконавець Матвійчук Н. Є. в цій справі не є позивачем-фізичною особою, а виступає як суб`єкт незалежної професійної діяльності, немає підстав для звільнення її від сплати судового збору.
Надані приватним виконавцем Матвійчук Н. Є. копії посвідчення багатодітної сім`ї, строк дії якого встановлено до 30 січня 2021 року, витягу з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, виписки з банківського рахунку та довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, суд не взяв до уваги, оскільки апеляційну скаргу подав приватний виконавець, яка виступає як суб`єкт незалежної професійної діяльності, а не як фізична особа, чиї інтереси були порушені.
Також, надані документи не підтверджують майновий стан заявниці, і не доводять неможливість сплати судового збору в розмірі 536,80 грн, який за розміром не є надмірним та не вказує наявність перешкод у доступі до правосуддя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. через підсистему Електронний суд подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2023 року, просила їх скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Заявниця посилається на те, що її офіс приватного виконавця з матеріалами виконавчих проваджень знаходиться на території тимчасово окупованого міста Маріуполя, тому вони є втраченими не з вини приватного виконавця.
Приватний виконавець не є особою, яка звертається до суду за захистом своїх прав, тому не є учасником справи і з нього не підлягає стягненню судовий збір.
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну вона знаходиться у скрутному матеріальному становищі, докази якого було надано суду апеляційної інстанції, проте ним не досліджувались, оскільки суд виходив з того, що приватний виконавець у цій справі не є позивачем-фізичною особою.
Статус самозайнятої особи не впливає на правомочності її як фізичної особи, зумовлені її цивільною право- та дієздатністю.
У постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 5020-1129/2012 зазначено, що відновлення втраченого на тимчасово окупованих територіях провадження є компенсаційною дією держави, зокрема і отримання дубліката виконавчого документа, первісно поданого стягувачем до виконавчої служби та в подальшому втраченого не з його вини.
Аргументи інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшли.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року відстрочено приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. сплату судового збору за подання та розгляд касаційної скарги до закінчення касаційного провадження, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
28 серпня і 20 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшли клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на існування виключної правової проблеми та для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилалась на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права - приватний виконавець не відноситься до суб`єктів справляння судового збору відповідно до Закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У справі, яка переглядається, спір стосується питання сплати приватним виконавцем судового збору за подання до суду апеляційної/касаційної інстанції відповідної скарги у справі за заявою приватного виконавця про видачу дубліката виконавчого документа.
Відповідно до статті 2 Закону платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 3 Закону судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Розміри ставок судового збору регламентовано статтею 4 Закону, перелік пільг щодо сплати судового збору встановлено у статті 5 Закону.
Статтею 8 Закону врегульовано питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати (враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті).