ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2024 року
м. Київ
справа № 672/1028/21
провадження № 61-13491св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Городоцька міська рада Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 03 травня 2023 року у складі судді Федорук І. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Грох Л. М., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Городоцької міської ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_2, в якому просив:
- визнати незаконним і скасувати рішення Городоцької міської ради від 23 липня 2021 року № 8 про передачу земельної ділянки площею 0,0022 га (кадастровий номер 6821210100:13:004:0014), розташовану по АДРЕСА_1, у власність ОСОБА_2 ;
- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на цю ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснену 06 серпня 2021 року державним реєстратором виконавчого комітету Городоцької міської ради Рудніцькою І. В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2430603268212).
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,0053 га (кадастровий номер 6821210100:13:004:0009) та гаража площею 33,9 кв. м, розташованого на цій ділянці, по АДРЕСА_2 .
Під`їзд до гаража здійснюється ним з боку житлової зони будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 через земельну ділянку загального користування. Рішенням Городоцької міської ради від 23 липня 2021 року № 8 затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0022 га (кадастровий номер 6821210100:13:004:0014), розташовану по АДРЕСА_1, і призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). На підставі цього рішення 06 серпня 2021 року зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Посилаючись на те, що внаслідок відведення у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки (на якій останнім самочинно побудований погріб) він (позивач) позбавлений можливості користуватися заїздом до гаража, оскільки ширина радіусу цього заїзду зменшилася, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 03 травня 2023 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Враховуючи, що спірний гараж є самочинно збудованим, та з огляду на ненадання позивачем доказів на підтвердження того, що до земельної ділянки, належної ОСОБА_1, відсутня фактична можливість вільного заїзду/виїзду транспортним засобом, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 03 травня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим і не вбачав підстав для його скасування. Суд, при цьому, зазначив, що позивач, який оскаржує як рішення ради про безоплатну передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2, так і державну реєстрацію цього права ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, обрав неналежний і неефективний спосіб захисту цивільного права. Задоволення позовної вимоги про визнання незаконним і скасування рішення ради від 23 липня 2021 року № 8 про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 6821210100:13:004:0014 у власність ОСОБА_2 не призведе до реального відновлення цивільного права позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий апеляційний розгляд.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року в справі № 125/1216/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також, касаційна скарга містить посилання на порушення судами норм процесуального права, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Зазначає, що суди не врахували цільового призначення належної йому на праві власності земельної ділянки та висновку експерта. Також не врахували, що земельна ділянка надана для її використання за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування індивідуального гаража. В дійсності земельна ділянка виділена під фактично існуючий гараж, право власності на який ще не було зареєстровано. Проте це не свідчить про те, що цей гараж не буде узаконений у визначеному порядку в найближчому майбутньому.
Посилання в постанові суду апеляційної інстанції на висновок експерта щодо зменшення проїзду (до 3,05 м), яке обумовлене самочинним будівництвом на проїзній частині прибудови до гаражу, не відповідає дійсності та є припущенням міської ради, яке нічим не підтверджено. Висновок експерта подібного не містить.
Крім того, суд апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи порушив норми процесуального права, не дотримався принципів доступу до правосуддя та змагальності сторін, вчинив перешкоди для надання доказів та встановлення фактичних обставин справи, необґрунтовано відхилив клопотання представника про відкладення судового розгляду та розглянув справу за відсутності позивача та його представника.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_2 та Городоцька міська рада подали відзиви, у яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У своєму відзиві Городоцька міська рада зазначає, що апеляційний суд вживав заходи щодо реалізації права позивача та його представника, на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Відповідно до частини п`ятої статті 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Твердження позивача про позбавлення апеляційним судом його права на подання додаткових доказів є безпідставними та не обґрунтованими, оскільки, приймаючи до уваги вимоги статей 182 та 334 ЦК України, статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", - як на момент звернення до суду першої та апеляційної інстанцій, так і під час розгляду судами цієї справи - ні об`єкту, зазначеного у витязі з Державного реєстру речових прав № 344566811, ні прав на цей об`єкт не існувало.
У відзиві ОСОБА_2 вказує, що наявні у позивача докази повинні подаватись до суду при поданні первісної позовної заяви, окрім випадків, передбачених пунктом 8 частини третьої статті 175 ЦПК України. При зверненні до апеляційної інстанції в апеляційній скарзі відповідно до вимог пункту 6 частини другої статті 356 ЦПК України мають зазначатись нові докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування причин їх неподання до суду першої інстанції. Долучена до касаційної скарги копія отриманого 29 серпня 2023 року витягу з Державного реєстру речових прав від 24 серпня 2023 року про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж не могла визнаватись належним та допустимим доказом у спірних правовідносинах.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Городоцького районного суду Хмельницької області цивільну справу № 672/1028/21 за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування і державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що рішенням 27 чергової сесії сьомого скликання Городоцької міської ради від 28 лютого 2020 року № 23 ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови (землі комунальної власності) для будівництва індивідуальних гаражів (кадастровий номер 6821210100:13:004:0009), розташованої по АДРЕСА_2, та передано останньому зазначену земельну ділянку у приватну власність.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20 березня 2020 року індексний номер 204947591 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на цю земельну ділянку16 березня 2020 року.
Згідно рішення 9 чергової сесії восьмого скликання Городоцької міської ради від 23 липня 2021 року № 8 ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), (кадастровий номер 6821210100:13:004:0014), розташованої по АДРЕСА_1, та передано йому земельну ділянку у приватну власність.
06 серпня 2021 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11 серпня 2021 року індексний номер 269971174.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що оспорюваним рішенням Городоцької міської ради порушено його право вільного заїзду/виїзду до гаража та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_2, у зв`язку з чим просив визнати його незаконним та скасувати.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року в справі № 125/1216/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); порушення судами норм процесуального права, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
У постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 520/15132/19 (провадження № 61-14687св20) зазначено, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.