ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2024 року
м. Київ
справа № 161/13766/20
провадження № 61-13961св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2023 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 червня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті її рідного брата - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина. До складу спадщини входять: квартира АДРЕСА_1, загальною площею 54,6 кв.м., а також боргові зобов`язання спадкодавця - розписка позичальника ОСОБА_3 від 03 січня 2018 року про передачу йому ОСОБА_1 грошових коштів. Указаною розпискою підтверджується факт отримання 03 січня 2018 року ОСОБА_3 від позивачки в борг на строк до 03 січня 2021 року грошових коштів для сплати внеску ОК "ЖБК "Атлант-1" на новозбудовану квартиру АДРЕСА_1, а саме: 10 000 дол. США, 1 000 Євро та 70 000 грн, що еквівалентно 384 167,00 грн.
ОСОБА_2 прийняв спадщину, подавши відповідну заяву до Першої Луцької державної нотаріальної контори. Відповідно, позивачкою протягом шести місяців від дня відкриття спадщини через нотаріуса за місцем відкриття спадщини та безпосередньо спадкоємцю ОСОБА_2, позивачка пред`явила вимогу про повернення боргу спадкодавця. Однак, відповідач ОСОБА_2, прийнявши спадщину, відмовився задовольнити вимогу позивачки про повернення боргу шляхом одноразового платежу в сумі 384 167 грн.
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила судж у рахунок погашення боргу спадкодавця ОСОБА_3 10 000 дол. США, 1 000 Євро та 70 000 грн за договором позики від 03 січня 2018 року звернути стягнення на її користь на спадкове майно в межах його вартості - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 54,6 кв.м., яка прийнята спадкоємцем за законом ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір позики, оформлений у вигляді розписки від 03 січня 2018 року є таким, що неукладений, а відповідно обов`язок по поверненню коштів в розмірі 10 000 дол. США, 1 000 Євро та 70 000 грн, як у самого позичальника, так і в його спадкоємців, відсутній.
Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 червня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Вирішуючи заяву відповідача про стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані заявнику послуги з правничої допомоги відповідають предмету договору на правову допомогу, а обсяг і вартість цих послуг є обгрунтованими та співмірними.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Волинського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2023 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 червня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивачкою не надано суду достатніх, допустимих та достовірних доказів того, що у відповідача наявний обов`язок задовольнити вимогу позивача, у зв`язку з не укладенням договору позики між позивачкою та спадкодавцем відповідача.
Понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн підтверджені відповідними доказами, а визначений місцевим судом розмір витрат на правничу допомогу відповідає складності справи, обсягу робіт та часу витраченому адвокатом на представництво та захист інтересів відповідача у даній справі.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2023 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 червня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами нор матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року в справі № 750/4924/19, від 24 листопада 2021 року в справі № 615/473/20, від 13 січня 2021 року в справі № 225/6667/16-ц, від 02 червня 2021 року в справі № 531/152/19, від 12 травня 2022 року в справі № 577/650/21, від 02 грудня 2020 року в справі № 357/2192/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У грудні 2023 року на адресу Верховного Суду від представника ОСОБА_2 - Міщук І. В. надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник просить відмовити в задоволенні зазначеної касаційної скарги. Зазначає, що судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що позивачкою не було доведено факту укладання спадкодавцем договору позики грошових коштів, а відповідно і не було підстав виникнення у спадкоємця ОСОБА_2 заборгованості за вказаним договором.
Також представник ОСОБА_2 - Міщук І. В. у відзиві на касаційну скаргу просила стягнути з позивачки витрати, які пов`язані із оплатою послуг адвоката під час розгляду касаційної скарги в розмірі 7 000 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано справу № 161/13766/20 з Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивачки - ОСОБА_3 .
Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 54,6 кв.м., а також боргові зобов`язання спадкодавця - розписка позичальника ОСОБА_3 від 03 січня 2018 року про передачу йому ОСОБА_1 грошових коштів для сплати внеску ОК "ЖБК Атлант 1" на новозбудовану квартиру АДРЕСА_1, а саме: 10 000 дол. США, 1 000 Євро та 70 000 грн, що за офіційним курсом іноземних валют станом на 03 січня 2018 року становило 384 167,00 грн.
Суд також установив, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2022 року ухвалено визнати недійсним договір позики від 03 січня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .
Постановою Волинського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2022 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у визнанні договору позики недійсним.
Ухвалюючи дану постанову та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що з врахуванням висновку експерта № СЕ-19/103-22/2326-ПЧ від 17 травня 2022 року за змістом, якого підпис від імені ОСОБА_3 після друкованого запис "Розписка написана мною ОСОБА_3 3 січня 2018 року" та рукописний запис " ОСОБА_3" виконані не ОСОБА_3, а іншою особою, договір позики не було вчинено (договір, який не укладено), а відтак такий не може бути визнаний судом недійсним.
2.Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частин першої, другої статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.