ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/416/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Коломис В.В., судді: Миханюк М.В., Тимошенко О.М.)
від 23.11.2023
у справі №906/416/22
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
до Житомирського професійного політехнічного ліцею
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство "Житомиробленерго"
про стягнення 1 066 295, 47 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Житомирського професійного політехнічного ліцею заборгованості у сумі 1 066 295,47 грн, з яких: 765 917,86 грн боргу за поставлену електричну енергію, 118 416,25 грн пені, 108 727,18 грн 15% річних, 73 234,18 грн інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані не сплатою відповідачем платежів за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" у січні - березні 2021 року.
1.3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023 у справі №906/416/22 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Житомирського професійного політехнічного ліцею на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 382 103,75 грн - боргу за поставлену електричну енергію, 34 736,00 грн інфляційних втрат. У стягненні 383 814,11 грн боргу за поставлену електричну енергію, 118 054,40 грн пені, 38 498,18 грн інфляційних втрат та 108 280,50 грн 15% річних відмовлено.
1.4. В частині задоволених позовних вимог, суд першої інстанції застосував положення частини першої статті 692 Цивільного кодексу України щодо обов`язку оплатити отриманий товар. Враховуючи відомості щодо обсягів розподілу (передачі) електричної енергії відповідачу по точках обліку, окремо по адміністративних приміщеннях та окремо по гуртожитках, місцевий суд дійшов висновку, що за Ліцеєм обліковується 382 103,75 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, тому в частині стягнення 383 814,11 грн основного боргу місцевий суд позов залишив без задоволення. В частині стягнення 34 736,00 грн інфляційних втрат, суд першої інстанції вимоги задовольнив частково, відмовивши в частині стягнення 38 498,18 грн інфляційних нарахувань. Місцевий суд також відмовив у задоволенні позову в частині стягнення пені та 15% річних.
1.5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі №906/416/22 рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023 залишено без змін.
1.6. Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №906/416/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі №906/416/22.
1.7. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023 у справі №906/416/22, особа, яка не брала участі у справі - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та поновити НКРЕКП строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення; прийняти апеляційну скаргу НКРЕКП до розгляду; скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
1.8. Обґрунтовуючи свої вимоги, НКРЕКП посилається на порушення Господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Крім того вказує, що рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023 у справі №906/416/22 порушує права, інтереси та (або) обов`язки НКРЕКП, як Регулятора на ринку електричної енергії.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023 у справі №906/416/22 закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, за якою суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
2.2. Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що на момент звернення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" з позовом до Житомирського професійного політехнічного ліцею про стягнення 1 066 295,47 грн упродовж усього розгляду справи судом першої інстанції та на момент прийняття оскаржуваного рішення НКРЕКП не перебувала у складі учасників провадження у справі №906/416/22.
Суд апеляційної інстанції встановив, що в мотивувальній частині цього рішення відсутні висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки НКРЕКП, не вказано про права і обов`язки НКРЕКП і в резолютивній частині оскаржуваного рішення. Спір стосується стягнення з Житомирського професійного політехнічного ліцею заборгованості за поставлену електричну енергію. Спірні правовідносини у даній справі виникли між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", як постачальником "останньої надії", та Житомирським професійним політехнічним ліцеєм, як споживачем електричної енергії.
Тобто судом апеляційної інстанції встановлено відсутність очевидного і безумовного зв`язку між оскаржуваним рішенням суду першої інстанції та правами, інтересами і (або) обов`язками скаржника, за наявності якого виникає право на апеляційне оскарження судового рішення особою, яка не приймала участі у справі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №906/416/22, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подала касаційну скаргу, якою просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг:
- ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та є необґрунтованою;
- вказує, що рішення місцевого господарського суду у цій справі порушує права, інтереси та (або) обов`язки НКРЕКП, як Регулятора на ринку електричної енергії.
3.3. ДПЗД "Укрінтеренерго" у відзиві на касаційну скаргу підтримує вимоги скаржника, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, оскільки висновки, викладені в ухвалі є передчасними та протиправними, та суд цілком нівелює правовий статус НКРЕКП як Регулятора на ринку електричної енергії.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Частиною першою статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
4.3. Відповідно до частин першої та четвертої статті 272 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
4.4. Отже, для розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи суд має встановити наявність таких умов для відкриття провадження: особа, яка подала скаргу не була присутня під час апеляційного розгляду; доводи, що покладені в основу апеляційної скарги, не розглядалися під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 910/10364/169, від 28.08.2023 у справі №910/15967/21.
4.5. У разі подання апеляційної скарги не учасником справи, який не був присутній під час апеляційного розгляду справи, а особою, яка взагалі не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції перш за все має з`ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.
Встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в інакшому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від того, чи розглядалися відповідні доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 910/10364/169, від 28.08.2023 у справі №910/15967/21, від 14.09.2023 у справі №910/17544/20.
У постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 також наголошено на тому, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
4.6. Право особи, яка не брала участі у справі, на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закріплене у статті 254 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина перша).
4.7. Таким чином, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
У контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.