ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/542/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 (головуючий суддя Хрипун О. О., судді Агрикова О. В., Кравчук Г. А.)
за заявою Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 і додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021
у справі № 910/542/21
за позовом Приватного підприємства "Транс Логістик"
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про стягнення коштів,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Хронологія спору
1. Приватне підприємство "Транс Логістик" (далі - позивач, ПП "Транс Логістик") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - відповідач, ПрАТ "УПСК", Страхова компанія) про стягнення страхового відшкодування у розмірі 127 923,08 грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 16.07.2019 № 078999/920/190001043 (далі - Договір страхування), яке полягало у відмові у виплаті страхового відшкодування.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 у позові відмовлено повністю.
3. Суд визнав правомірною відмову Страхової компанії у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи свої висновки тим, що відсутність акта огляду транспортного засобу МАN TGM 18.240 (державний номер НОМЕР_1 ), прямо передбачена умовами Договору страхування підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 127 923,08 грн та 5 675,00 грн судових витрат.
5. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що незважаючи на твердження Страхової компанії про невиконання страхувальником обов`язку надати автомобіль для огляду та складення відповідного акта під час укладення Договору страхування, ПрАТ "УПСК" як страховик все одно визначило страхову суму для вказаного транспортного засобу у розмірі 970 000,00 грн і погодило такий розмір страхової суми зі страхувальником, що підтверджується додатком від 16.07.2019 № 5 до Договору страхування, підписаним представниками обох сторін та засвідченим їх печатками.
6. Отже, за висновком апеляційного суду, відсутність доказів проведення відповідачем огляду автомобіля після його пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП), що трапилась 15.08.2020, не могло бути підставою для невиконання обов`язку з виплати страхового відшкодування ПП "Транс Логістик" як власнику застрахованого транспортного засобу.
7. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 задоволено заяву ПП "Транс Логістик" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
8. Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "УПСК" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у цій справі.
9. 15.09.2021 на виконання вказаних вище судових рішень Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
10. 07.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ПрАТ "УПСК" про перегляд постанов Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 та від 31.08.2021 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив скасувати ці постанови; допустити поворот виконання постанов; стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.
11. В якості нововиявлених обставин посилався на істотні для справи обставини, які не були встановлені під час розгляду справи та не могли бути відомі відповідачеві, а саме:
- на час укладення Договору страхування транспортний засіб МАN TGM 18.240 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) вже був застрахований в іншій страховій компанії - ПрАТ СК "Українська страхова група" за договором добровільного страхування наземного транспорту від 01.08.2018 № 28-0401-00001/00021, про наявність якого позивач на момент укладення Договору страхування цього ж транспортного засобу не повідомив відповідача, що свідчить про нікчемність Договору страхування в силу пункту 3 частини першої статті 989 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- транспортний засіб МАN TGM 18.240 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) до моменту укладення Договору страхування вже отримував пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді, позивач отримав страхову виплату за договором страхування наземного транспорту від 01.08.2018 № 28-0401-00001/00021 і ці пошкодження транспортного засобу існували на дату настання страхового випадку 15.08.2020. Отже, позивач двічі отримав страхове відшкодування від різних страховиків за одне й те ж саме пошкодження автомобіля.
12. Про вказані істотні обставини які, на думку відповідача, спростовують висновки апеляційного суду про наявність у відповідача обов`язку зі сплати страхового відшкодування, Страховій компанії стало відомо з листа ПрАТ СК "Українська страхова група" від 28.06.2023 № 03/2712, отриманого у відповідь на адвокатський запит представника відповідача від 26.06.2023 № 10.06/23, надісланий у межах ініційованого відповідачем після розгляду спору у цій справі службового розслідування.
13. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 відмовлено в задоволенні заяви ПрАТ "УПСК" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 і додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі № 910/542/21.
14. Мотивуючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані відповідачем документи за своєю суттю є новими доказами, які не були своєчасно подані відповідачем внаслідок неналежного виконання ним своїх процесуальних обов`язків, а отже не відповідають визначеним процесуальним законом ознакам нововиявлених обставин. При цьому апеляційним судом враховано, що наведені відповідачем обставини не є нововиявленими і за своїм змістом.
Касаційна скарга
15. Не погодившись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а також скасувати постанови апеляційного суду від 09.06.2021 та від 31.08.2021, допустивши поворот їх виконання.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
16. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про віднесення нововиявлених у 2023 році обставин справи до категорії несвоєчасно поданих доказів, що суперечить вимогами статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також неодноразово застосованим в судовій практиці правовим висновкам при прийнятті відповідних рішень, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17 (пункти 33, 34) та від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункти 7.4-7.5) тощо.
17. За доводами скаржника, нововиявлені обставини у цій справі свідчать про те, що саме невиконання позивачем обов`язків, передбачених законом, Договором страхування та Правилами страхування безпосередньо пов`язане та є наслідком наявних на час укладення нового договору страхування аварійних пошкоджень транспортного засобу, що передавався у страхування, оскільки позивач у такий спосіб ці обставини намагався приховати від нового страховика, а у подальшому від суду.
18. Скаржник зазначає, що обов`язок страхувальника повідомити страховика при укладенні договору про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується, випливає із приписів пункту 3 частини першої статті 989 ЦК України, а невиконання такого обов`язку тягне за собою нікчемність нового договору страхування відповідно до частини другої статті 215 ЦК України. При цьому посилається на висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 18.04.2018 у справі № 910/24068/16.
19. На думку скаржника, апеляційним судом безпідставно не взято до уваги ті обставини, що строк дії попереднього договору страхування (по 21.08.2019) саме на момент (дату) укладення нового договору страхування (15.08.2019) не було закінчено. Натомість судом в обґрунтування оскаржуваної ухвали наведено посилання позивача про відсутність у період дії Договору страхування із відповідачем іншого договору страхування, що жодним чином не спростовує факту нікчемності нового договору у зв`язку із невиконанням позивачем вимог пункту 3 частини першої статті 989 ЦК України саме на момент укладення нового договору страхування вже застрахованого автомобіля в іншій страховій компанії.
Узагальнені доводи інших учасників справи
20. ПП "Транс Логістик" подало відзив на касаційну скаргу, у якому позивач не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, а ухвалу суду апеляційної інстанції такою, що прийнята при дотримані норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції
21. Згідно із частинами першою - другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
22. Перегляд рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами є особливим видом провадження в господарському судочинстві. Підставою такого перегляду є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, а також встановлення неконституційності нормативно-правового акта, встановлення порушення міжнародних зобов`язань. Тобто перегляд справи за нововиявленими або виключними обставинами має на меті перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
23. Порядок перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами у господарських справах регулюється главою 3 розділу IV ГПК України.
24. Згідно з частиною першою статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
25. Однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є - істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 320 ГПК України).
26. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, існування обставин на час розгляду справи, по-друге те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.