ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1692/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Корпорації "ТСМ Груп"
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
за результатами розгляду касаційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Козир Т.П., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.)
від 19.10.2023
у справі № 910/1692/23
за позовом Корпорації "ТСМ Груп"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 1 973 782,21 грн,
та за зустрічним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Корпорації "ТСМ Груп"
про стягнення 42 120,00 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з`явилися
відповідача - не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
Корпорація "ТСМ Груп" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом"), та, з врахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача 1 905 792,61 грн, у тому числі: 971 280,00 грн основного боргу, 470 544,87 грн пені, 63 847,15 грн 3 % річних, 400 120,59 грн інфляційних втрат коштів. Також просив зазначити у рішенні про нарахування 3% річних та пені на суму боргу до моменту виконання рішення відповідачем.
В процесі розгляду справи ДП "НАЕК "Енергоатом" подав зустрічну позовну заяву, у якій просив стягнути з Корпорації "ТСМ Груп" 42 120,00 грн, у тому числі: 23 220,00 грн пені та 18 900,00 грн штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/1692/23 первісний позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп" 971 280,00 грн основного боргу, 177 882,24 грн пені, 63 742,42 грн 3 % річних, 400 120,59 грн інфляційних втрат. В задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з Корпорації "ТСМ Груп" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 23 220,00 грн пені, 18 900,00 грн штрафу.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/1692/23 вимоги Корпорації "ТСМ Груп" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп" 57 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 змінено рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/1692/23: Первісний позов задоволено частково: стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп" 971 280,00 грн основного боргу, 177 882,24 грн пені, 63 742,42 грн 3 % річних, 400 120,59 грн інфляційних втрат. В задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 змінено додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/1692/23, вимоги Корпорації "ТСМ Груп" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп" 69 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд постановами від 10.01.2024 у справі №910/1692/23 касаційні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишив без задоволення, постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 у справі №910/1692/23 залишив без змін.
До прийняття Верховним Судом постанов, позивачем за первісним позовом Корпорацією "ТСМ Груп" у відзиві на касаційну скаргу було заявлено про розподіл судових витрат, понесених ним у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відповідно до якого останній просив суд стягнути з відповідача ДП "НАЕК "Енергоатом" 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.
Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.