ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року
м. Київ
справа № 658/4072/15-ц
провадження № 61-1494св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Правекс-Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Правекс-Банк" на постанову Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" (далі - ПАТ КБ "Правекс-Банк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Правекс Банк" (далі - АТ "Правекс-Банк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 73 449,05 доларів США, яка складається із: заборгованість за кредитом - 49 122,00 доларів США; заборгованість за процентами - 24 327,05 доларів США.Також банк просив стягнути солідарно з відповідачів судовий збір у сумі 24 162,06 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 12 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 3276-018/07Р, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 50 000,00 доларів США, строком до 12 жовтня 2032 року, зі сплатою процентів у розмірі 11,3 % річних.
Позичальник зобов`язався погашати кредит щомісяця до 10-го числа наступного місяця, відповідно до графіка погашення кредиту (додаток № 2 до кредитного договору).
У забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 12 жовтня 2007 року укладений договір поруки, за яким вона зобов`язалася перед позивачем у повному обсязі, солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів та неустойки. Термін дії поруки - до 12 жовтня 2035 року.
Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 здійснив часткові платежі з погашення кредиту, сплати процентів, у зв`язку з чим станом на 29 травня 2015 року він має заборгованість у загальному розмірі 110 963,22 доларів США, яка складається із: заборгованість за кредитом - 49 122,00 доларів США; заборгованість за процентами - 24 327,05 доларів США; заборгованість за пенею за несвоєчасне повернення кредиту - 25 046,22 доларів США; заборгованість за пенею за несвоєчасне повернення процентів - 12 467,95 доларів США. Проте, користуючись своїм правом, банк вважав необхідним стягнути із відповідачів тільки заборгованість за кредитом та заборгованість за процентами.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 29 березня 2015 року, який банк просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів, становить 73 449,05 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 49 122,00 доларів США та заборгованості за процентами у розмірі 24 327,05 доларів США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Каховського районного суду Херсонської області від 14 грудня 2015 року позов банку задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" заборгованість за кредитним договором від 12 жовтня 2007 року № 3276-018/07Р станом на 29 травня 2015 року в розмірі 73 449,05 доларів США, яка складається із: заборгованість за кредитом - 49 122,00 доларів США; заборгованість за процентами - 24 327,05 доларів США. Стягнено солідарно з відповідачів на користь банку судовий збір у розмірі 24 161,06 грн.
Ухвалою Каховського районного суду Херсонської області від 12 лютого 2018 року задоволено заяву ОСОБА_4 - представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення. Заочне рішення Каховського районного суду Херсонської області від 14 грудня 2015 року скасовано. Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Іншою ухвалою Каховського районного суду Херсонської області від 12 лютого 2018 року цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Правекс-Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Малиновського районного суду м. Одеси.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2018 року цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Правекс-Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до провадження. Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 правом надання відзиву на позовну заяву не скористалися. Відзив на позов до суду першої інстанції не надходив.
Разом з тим, заперечуючи проти наданого банком розрахунку заборгованості, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 06 червня 2018 року, 17 вересня 2019 року заявляв клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи.
Ухвалами Малиновського районного суду м. Одеси від 06 червня 2018 року, від 21 жовтня 2019 року, від 30 червня 2020 року у справі призначалася судово-економічна експертиза. Оплата проведення експертизи покладалася на відповідача ОСОБА_1 . Справа направлялася для проведення експертизи до експертної установи, провадження у справі зупинялося на час проведення експертизи. Справа кожного разу поверталася з експертної установи без проведення експертизи у зв`язку з тим, що не була здійснена оплата проведення експертизи.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 березня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Курило В. Г. про призначення у справі судово-економічної експертизи.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року позов задоволено. Стягнено в солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" заборгованість за кредитним договором від 12 жовтня 2007 року № 3276-018/07Р у розмірі 73 449,05 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 49 122,00 доларів США та процентів у розмірі 24 327,00 доларів США. Стягнено із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" витрати зі сплати судового збору у розмірі 24 161,06 грн у рівних частках, по 12 080,53 грн із кожного.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що банк виконав умови кредитного договору, надав позичальнику кредит у передбаченому кредитним договором розмірі. Позичальник порушив умови кредитного договору з повернення кредиту, сплати процентів, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Наданий банком розрахунок заборгованості не був спростований відповідачами. Умови кредитного договору не містять обов`язку банку при достроковому стягненні кредиту, процентів направляти боржнику повідомлення з вимогою про виконання зобов`язання. Позовна давність не сплинула, оскільки останній платіж здійснено 31 жовтня 2012 року. У такому випадку, згідно з пунктом 4.4 кредитного договору, новий строк виконання зобов`язання з повернення кредиту, сплати процентів настав 11 листопада 2012 року. З позовом банк звернувся 30 жовтня 2015 року, тобто у межах позовної давності. Порука не припинилася, оскільки відповідно до пункту 4.1 договору порука діє до 12 жовтня 2035 року.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4, діючого від імені ОСОБА_1, про призначення у справі судово-економічної експертизи.
Оскаржуваною постановою Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Курило В. Г. задоволено частково.Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову відмовлено. Стягнено з ПАТ КБ "Правекс-Банк", правонаступником якого є АТ "Правекс Банк", на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 600,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що норми матеріального права в редакції, що була чинною станом на 30 жовтня 2015 року, встановлювали обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту. Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Законом України "Про захист прав споживачів" порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), то у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.
Оскільки наданий позичальнику кредит є споживчим, тому обов`язковою умовою стягнення заборгованості за кредитним договором, строк виплати якого не настав, з урахуванням вимог статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції, чинній до 10 червня 2017 року), є збіг 30-ти календарних днів після отримання позичальником вимоги банку про дострокове повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів. Банк у відзиві на апеляційну скаргу визнав, що позичальнику не направлялось повідомлення про припинення кредитного договору. Із зазначених підстав, ураховуючи, що праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором, має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання, відповідно до вимог частини десятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом у цій справі), апеляційний суд вказав, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором є передчасним та суперечить наведеним нормам матеріального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У січні 2023 року АТ "Правекс-Банк" засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме неврахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2020 року у справі № 138/240/16-ц, у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 641/801/16-ц, від 31 березня 2021 року у справі № 754/854/16, від 26 травня 2021 року у справі № 667/7582/15-ц, від 24 листопада 2021 року у справі № 554/14426/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).
У касаційній скарзі заявник також зазначає, щосторони врегулювали у договорі питання дострокового повернення кредиту - зміну строку виконання основного зобов`язання. З аналізу змісту пункту 4.4 кредитного договору слідує, що безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов`язання є виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості, а не направлення банком письмового повідомлення позичальнику про припинення строку кредитування кредитом, так як у такому повідомленні банк не вимагає дострокового виконання зобов`язань. У разі прострочення виконання позичальником своїх зобов`язань відбувається автоматична зміна строку виконання основного зобов`язання та така зміна не залежить від волевиявлення однієї зі сторін та не надає банку право звернутися з вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту у порядку, визначеному частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Якщо сторони договору визнали безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов`язання саме виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості, а не направлення банком письмового повідомлення позичальнику про припинення строку користування кредитом, то така зміна не залежить від волевиявлення однієї зі сторін та не надає банку право звернутися з вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту у порядку, визначеному частиною другою статті 1050 ЦК України. Відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання за договором, внаслідок чого станом на 29 травня 2015 року заборгованість за договором склала 73 449,05 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 49 122,00 доларів США та процентів у розмірі 24 327,00 доларів США. Таким чином, у силу умов кредитного договору та факту прострочення відповідачем погашення заборгованості за кредитом, було змінено строк виконання основного зобов`язання. Відповідно, є помилковим застосування апеляційним судом до спірних правовідносин таких норм матеріального права, як частина десята статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки банк в силу умов кредитного договору (пункту 4.4) не був зобов`язаний надсилати боржнику (відповідачу) окреме повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту, а сам боржник про необхідність дострокового повернення кредиту у зв`язку з наявністю факту прострочення за кредитом був ознайомлений шляхом підписання кредитного договору. У зв`язку з наведеним, помилковим, на думку заявника, є також застосування апеляційним судом до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08 грудня 2021 року у справі № 409/1398/18.
У березні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Курило В. Г.,надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Правекс-Банк", в якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, співвідповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки вона є законною.
Інші відзиви на касаційну скаргу АТ "Правекс-Банк" станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу АТ "Правекс-Банк" розподілено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі (з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 658/4072/15-ц із Малиновського районного суду м. Одеси та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У березні 2023 року матеріали справи № 658/4072/15-ц надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанційвстановили, що 12 жовтня 2007 року між ПАТ КБ "Правекс-Банк", правонаступником всіх прав та обов`язків якого є АТ "Правекс-Банк", та ОСОБА_1 укладений договір № 3276-018/07Р, за умовами якого позичальнику надано кредит на суму 50 000,00 доларів США, зі сплатою процентів у розмірі 11,3 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту - 12 жовтня 2032 року.
Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит у іноземній валюті на загальну суму 50 000,00 доларів США для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування нерухомого майна, укладення яких здійснюється на підставі та з урахуванням вимог підпункту 6.1.14 цього договору.
Шляхом підписання цього договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості за кредитом та/або сплатою процентів за користування кредитом, строк користування кредитом, вказаний у пункті 1.2 кредитного договору, припиняється достроково на 11-й день місяця, який йде за місяцем, у якому виник факт прострочення. Про припинення строку користування кредитом банк письмово повідомляє позичальника (пункт 4.4 кредитного договору).
Відповідно до підпункту 7.1.4 кредитного договору у випадку виникнення подій, зазначених у пунктах 4.4, 9.3, 9.4, 9.7 цього договору, банк має право достроково стягнути заборгованість у повному обсязі за рахунок переданого в іпотеку майна або звернути стягнення на грошові кошти та майно, що належать позичальнику.
Згідно з пунктом 4.1 додатку № 1 до кредитного договору позичальник зобов`язаний погашати заборгованість за кредитом до 10-го числа наступного місяця включно відповідно до графіку погашення кредиту, встановленого в додатку № 2 до договору.
Відповідно до пункту 1.1 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору, укладеного 09 квітня 2010 року між ПАТ КБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_1, з метою проведення реструктуризації заборгованості позичальника за кредитним договором від 12 жовтня 2007 року № 3276-018/07Р, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом щомісяця до 10-го числа включно шляхом внесення коштів згідно з графіком погашення кредиту, встановленим у додатку № 1 до цього договору. Детальний опис загальної вартості кредиту для позичальника вказано в додатку № 2 до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору.
У забезпечення виконання позичальником вимог за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки від 12 грудня 2007 року серії ВКА № 176373, за умовами якого вона взяла на себе зобов`язання відповідати за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору.
Згідно з пунктом 1.1 договору поруки поручитель зобов`язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов`язань ОСОБА_1 - позичальника за кредитним договором від 12 жовтня 2007 року № 3276-018/07Р та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 12 жовтня 2032 року у розмірі 50 000,00 доларів США та будь-якого збільшення суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості.
Відповідач ОСОБА_1 кредитом користувався, але не виконував належним чином грошові зобов`язання за кредитним договором. Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість позичальника станом на 29 травня 2015 року становить 73 449,05 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 49 122,00 доларів США та заборгованість за процентами - 24 327,00 доларів США.
Між сторонами виникли правовідносини щодо стягнення заборгованості за наданим споживчим кредитом.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що останній платіж за кредитним договором ОСОБА_1 здійснив 31 жовтня 2012 року.
Апеляційний суд вказав, що позичальник у період з жовтня 2007 року до 05 січня 2010 року здійснював платежі в рахунок погашення заборгованості.
До суду з позовом у цій справі ПАТ КБ "Правекс-Банк" звернулося 30 жовтня 2015 року.
Банк у відзиві на апеляційну скаргу визнав, що позичальнику не направлялося повідомлення про припинення кредитного договору.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються приписи законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", який набрав чинності 16 жовтня 2011 року). Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України у вказаній редакції).