ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 902/113/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (далі - ТОВ "Агрозахист Донбас") - Колісник Б.О. (адвокат),
відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Скибинці" (далі - ТОВ "Скибинці", скаржник) - Миколюк М.Д. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Скибинці"
на рішення Господарського суду Вінницької області від 09.06.2023 (головуючий - суддя Яремчук Ю.О.) та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 (головуючий - суддя Олексюк Г.Є., судді: Гудак А.В., Мельник О.В.)
у справі №902/113/23
за первісним позовом ТОВ "Агрозахист Донбас"
до ТОВ "Скибинці",
про стягнення 1 111 145, 70 грн,
та зустрічним позовом ТОВ "Скибинці"
до ТОВ "Агрозахист Донбас"
про розірвання договору поставки.
ВСТУП
Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення заборгованості за поставлений товар відповідно до умов договору поставки, укладеного сторонами, за первісним позовом та відповідно наявність/відсутність підстав та розірвання договору поставки за зустрічним позовом.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ "Агрозахист Донбас" звернулося до суду з первісним позовом, який мотивовано неналежним виконанням ТОВ "Скибинці" зобов`язань за договором поставки в частині оплати отриманого товару.
1.2. ТОВ "Скибинці" звернулося до суду із зустрічним позовом про розірвання договору поставки, який мотивовано тим, що ТОВ "Агрозахист Донбас" поставило товар, строк придатності якого закінчився до укладення договору поставки та передачі покупцеві, або за місяць після передачі, і який постачальник не мав права продавати, чим допустив істотне порушення пункту 5.1. договору поставки.
2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.06.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Скибинці" на користь ТОВ "Агрозахист Донбас" 474 498, 88 грн боргу, 23 989, 35 грн пені, 34 503, 93 грн 48 % річних, 54 215, 08 грн штрафу, 73 105,01 грн інфляційних втрат, 16 667,19 грн витрат зі сплати судового збору та 50 000 грн відшкодування витрат на правову допомогу. В іншій частині первісного позову відмовлено. В задоволені зустрічного позову відмовлено.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Скибинці" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 та рішення Господарського суду Вінницької області від 09.06.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким первісний позов залишити без задоволення, а зустрічний позов задовольнити повністю.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій застосували:
- частину першу статті 675, статті 677, 678, 679, частину другу статті 688 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частину першу статті 268 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтю 15 Закону України "Про насіння і садивний матеріал", статтю 15 Закону України "Про пестициди і агрохімікати", Інструкції №П-7, пункт 5.1. договору поставки №2021-01 від 02.10.2020 без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 01.06.2021 у справі 927/144/20, від 06.12.2022 у справі №925/1429/21, від 09.06.2022 у справі №904/974/21;
- статті 538, 613 ЦК України без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №910/12671/21, від 01.04.2021 у справі №910/1102/20, від 31.10.2019 у справі №904/5340/18;
- статті 213, 637 ЦК України без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №613/1436/17 (провадження №61-17583св20) та постанові від 09.01.2019 у справі №336/337/16-ц (провадження №61-2704св18, постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц (провадження №61-11сво17) щодо застосування статей 213, 637 ЦК України, в частині тлумачення умов договору за принципом "contra proferentem");
4.2. з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункти 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Агрозахист Донбас" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
5.2. ТОВ "Агрозахист Донбас" подало до Суду заяву щодо відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу під час касаційного перегляду справи з доданими до неї документами.
5.3. Від ТОВ "Скибинці" через Електронний суд 10.01.2024 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. ТОВ "Агрозахист Донбас" (постачальник) та ТОВ "Скибинці" (покупець) 02.10.2020 укладений договір поставки № 2021-01 (далі - договір), згідно з пунктом 1.1. якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.
6.2. За договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними, що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 2.1 договору).
6.3. Згідно з пунктом 2.2. договору ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (засоби захисту рослин (ЗЗР), насіння, міндобривата мікродобрива).
6.4. Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до договору (пункт 3.1. договору).
6.5. Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з одночасним прийманням по кількості та якості. Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість товару, його вагу, цілісність тари, а також відсутність ознак пошкодження або псування товару та у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово про це заявити постачальнику. За відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем (пункти 6.1., 6.2 договору).
6.6. Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості, вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства-виробника (пункт 6.3. договору).
6.7. Підписання видаткових накладних засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в т.ч. рахунків для оплати, сертифікату, інструкції щодо використання та застосування даного товару (пункт 6.4 договору).
6.8. Пунктом 6.5 договору передбачено, що при наявності підстав акти приймання по кількості та якості або акти про приховані недоліки товару складаються за обов`язкової участі представника постачальника в порядку, визначеному Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання по кількості та якості № П-6 та № П-7 (далі - Інструкції № П-6 та № П-7).
6.9. У разі потреби покупець за свій рахунок може провести дослідження товару у лабораторії, акредитованій УкрЦСМ та/або УкрСепро на проведення таких досліджень. При цьому, відбір проб товару для такого дослідження має бути проведений з використанням зразків товару із непошкодженої та опломбованої тари за обов`язкової участі повноважних представників постачальника та покупця (пункт 6.7. договору).
6.10. Пунктом 6.8 договору передбачено, що висновки будь-яких установ, що зроблені без дотримання вимог пунктів 6.5 - 6.6 договору, не приймаються постачальником та не можуть бути використані сторонами в якості доказів.
6.11. Пунктом 8.4 договору визначено, що вимоги покупця у зв`язку з недоліками якості товару - засобу захисту рослин, повинні бути заявлені ним в 5-денний строк з дня їх встановлення та складення акта про фактичну якість такого товару, але не пізніше 1 (одного) місяця з дати отримання товару. Вимоги розглядаються постачальником і можуть бути визнані обґрунтованими тільки при умові дотримання покупцем вимог пунктів 6.3 - 6.6 договору, а також вимог інструкцій виробника, інших нормативних документів по транспортуванню, зберіганню, визначенню якості та застосуванню такого товару. Претензії щодо неналежної якості товару, які пред`явлені після використання товару, до розгляду не приймаються.
6.12. Пунктом 8.5 договору визначено, що вимоги покупця у зв`язку з недоліками якості товару - насіння сільськогосподарських культур приймаються до розгляду у тому випадку, коли відбір зразків товару здійснюється безпосередньо при його прийманні покупцем. Обов`язок відбору зразків покладається на покупця. У випадку наявності претензій, щодо якості такого товару, покупець має право в строк до 30 днів з дня отримання товару, направити претензію на адресу постачальнику. Претензія приймається до розгляду при наявності відповідного документа, що засвідчує результати аналізу середнього зразка насіння, відібраного представником Державної насіннєвої інспекції згідно існуючої методики в присутності представника постачальника зі складанням відповідного акту.
6.13. Претензії щодо неналежної якості товару, прийнятого відповідно до умов пункту 6.3 цього договору, які пред`являються після повного або часткового використання, до розгляду не приймаються (пункт 8.6 договору).
6.14. Постачальником та покупцем 02.10.2020 укладено додаток № 1 до договору, згідно з яким ТОВ "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити товар загальною вартістю 99 495, 88 грн, в т.ч. ПДВ, а ТОВ "Скибинці" зобов`язалося здійснити оплату в наступному порядку: 20 % вартості товарів в розмірі 19 899,18 грн в строк до 06.10.2020; 80 % вартості товарів в розмірі 79 596,70 грн в строк до 15.10.2021.
6.15. На виконання додатку № 1 до договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено ТОВ "Скибинці" товар загальною вартістю 99 495, 88 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 4217 від 09.10.2020.
6.16. Постачальником та покупцем 27.11.2020 укладено додаток № 2 до договору, згідно з яким ТОВ "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити товари загальною вартістю 116 607,44 грн, в т.ч. ПДВ, а ТОВ "Скибинці" зобов`язалося здійснити оплату в наступному порядку: 20 % вартості товарів в розмірі 23 321,49 грн в строк до 30.12.2020; 80 % вартості товарів в розмірі 93 285,95 грн в строк до 15.11.2021.
6.17. На виконання додатку № 2 до договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено ТОВ "Скибинці" товар загальною вартістю 116 607, 44 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 4321 від 27.11.2020.
6.18. Постачальником та покупцем 30.11.2020 укладено додаток № 3 до договору, згідно з яким ТОВ "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити товар загальною вартістю 110 754,60 грн, в т.ч. ПДВ, а ТОВ "Скибинці" зобов`язалося здійснити оплату 100 % вартості товару в розмірі 110 754,60 грн в строк до 15.11.2021.
6.19. На виконання додатку № 3 до договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено ТОВ "Скибинці" товар загальною вартістю 110 754, 60 грн в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 4306 від 30.11.2020.
6.20. Постачальником та покупцем 22.12.2020 укладено додаток № 1 до договору, згідно з яким ТОВ "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити товари загальною вартістю 574 499,88 грн, в т.ч. ПДВ, а ТОВ "Скибинці" зобов`язалося здійснити оплату 100 % вартості товарів в розмірі 574 499, 88 грн в строк до 15.11.2021.
6.21. На виконання додатку № 1 до договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено ТОВ "Скибинці" товар загальною вартістю 574 499, 88 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 4334 від 22.12.2020.
6.22. Матеріалами справи підтверджується, що сторонами укладено додаток № 1 від 04.08.2021 про повернення ТОВ "Агрозахист Донбас" товар (насіння соняшника) на суму 243 998, 97 грн, в т.ч. ПДВ.
6.23. Постачальником та покупцем 11.08.2021 укладено додаток №1 до договору, ТОВ "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити товари загальною вартістю 243 998,96 грн, в т.ч. ПДВ, а ТОВ "Скибинці" зобов`язалося здійснити оплату 100 % вартості товарів в розмірі 243998,96 грн в строк до 10.10.2022.
6.24. На виконання додатку № 1 до договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено ТОВ "Скибинці" товар загальною вартістю 243 998, 96 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 640 від 11.08.2021.
6.25. На виконання умов договору та додатків до нього ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено, а ТОВ "Скибинці" без жодних зауважень та заперечень щодо кількості та якості, отримано товар на загальну суму 1 145 356,76 грн, в т.ч. ПДВ.
6.26. Відповідно до банківських виписок, які наявні в матеріалах справи ТОВ "Скибинці" сплачено за поставлений товар кошти в сумі 670 857, 88 грн, а саме: 05.10.2020 - 20 495, 88 грн, в т.ч. ПДВ; 26.11.2020 - 1,00 грн, в т.ч. ПДВ; 04.08.2021 - 243 998, 96 грн, в т.ч. ПДВ (повернення товарів); 14.12.2021 - 10 754, 60 грн, в т.ч. ПДВ; 14.12.2021 - 79 000 грн, в т.ч. ПДВ; 14.12.2021 - 116 607, 44 грн, в т.ч. ПДВ; 17.01.2022 - 100 000 грн, в т.ч. ПДВ; 17.01.2022 - 100 000 грн, в т.ч. ПДВ. Тобто з урахуванням частини поверненого товару сплачено фактично 426 85,92 грн.
6.27. Задовольняючи первісні позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з такого:
- обов`язкове застосування приписів Інструкцій №П6 та №П7 щодо порядку приймання товарів та фіксації претензій щодо якості або кількості поставлених товарів сторони передбачили в пункті 6.5 договору;
- з наявних доказів в матеріалах справи слідує, що ТОВ "Скибинці" прийняло товар без жодних зауважень та заперечень щодо кількості, якості товару, як в момент при прийманні товару так і в розумний строк та строк, визначений умовами договору (пунктами 6.5., 8.4., 8.5. договору), при цьому, матеріали справи не містять жодних заперечень щодо неналежного виконання ТОВ "Агрозахист Донбас" його договірних зобов`язань за договором у строк встановлений Договором і в строки, передбачені нормами наведених Інструкцій №П-6 та №П-7;
- факт отримання товару ТОВ "Скибинці" підтверджується видатковими накладними, наданими позивачем за первісним позовом на підтвердження своїх вимог, що є самостійними підставами для виникнення обов`язку у ТОВ "Скибинці" здійснити розрахунки за отриманий товар;
- поставку товару відображено у податкових накладних, які залучено до матеріалів справи, у цьому разі дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, а тому податкові накладні, які постачальник виписав на постачання послуг на користь покупця, є доказом того, що покупець прийняв товар від контрагента на визначену суму, оскільки покупець відобразив податковий кредит за господарською операцією з контрагентом;
- в даному випадку податкові декларації є допустимим доказом, того що постачальник ТОВ "Агрозахист Донбас" поставив, а покупець ТОВ "Скибинці" прийняв товар, оскільки було вчинено юридично значимі дії: зареєстровано податкові накладні; сформувала податковий кредит за господарською операцією з контрагентом, а право на податковий кредит виникає у платника на підставі реального факту проведення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.
6.27.1. Судом першої інстанції також зазначено, що на порушення вказаної Інструкції П-7 та умов укладеного сторонами договору, ТОВ "Скибинці" не дотрималось порядку фіксації відбору зразків (проб) поставленого товару саме ТОВ "Агрозахист Донбас", а тому суд дійшов висновку про правомірність заявленого первісного позову та про недоведеність вимог за зустрічним позовом. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого розміру штрафних санкцій та часткового задоволення первісних позовних вимог.
6.28. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та дійшов висновку про належність наданих позивачем за первісним позовом доказів на підтвердження поставки та прийняття товару за договором з огляду на їх відповідність вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки ними зафіксовано факт постачання товару та прийняття його ТОВ "Скибинці" саме за вказаним договором без будь-яких заперечень чи зауважень, що підтверджується підписом та відтиском печатки товариства на накладних, а також те, що вони містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх здійснення.
6.28.1. Колегія суддів зазначила, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про підробку підписів на видаткових накладних чи відсутність у представника ТОВ "Скибинці" повноважень їх підписувати, або ж доказів втрати зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача (за первісним позовом).
6.28.2. Суд апеляційної інстанції також погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення заявлених до стягнення сум пені, штрафу та відсотків річних.
6.28.3. Апеляційний господарський суд зазначив, що товар ТОВ "Скибинці" прийнято без будь-яких зауважень та заперечень, доказів відмови від товару покупцем не надано, акти щодо наявності неякісного товару при прийманні-передачі товару, обов`язковість складення яких передбачена пунктом 6.5 договору та пунктами 16, 19-20 Інструкції № П-7, відсутні. Тобто покупцем прийнято поставлений йому товар без жодних заперечень.
6.28.4. Колегія суддів звернула увагу на те, що термін (строк) придатності товару не є прихованим недоліком в розумінні Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7, а тому ТОВ "Скибинці" було обізнане про термін (строк) придатності товару під час його прийняття, водночас жодних зауважень чи заперечень не надало, як в момент отримання товару, так і в строки, визначені Інструкцією № П-7 та пунктами 8.4 - 8.5 договору. Представника ТОВ "Агрозахист Донбас" для складання актів про якість отриманої продукції в порядку, визначеному Інструкцією № П-7, ТОВ "Скибинці" не викликало, та відповідно, такі акти не складалися; протилежних доказів матеріали справи не містять. З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову про розірвання договору поставки від 02.10.2020 № 2021-01 колегія суддів визнала обґрунтованим, а доводи скаржника в частині поставки неякісного товару за договором - безпідставними.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1 Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №902/113/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашенкова Т.М., судді Бенедисюк І.М., Колос І. Б.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2023 відкрито касаційне провадження у справі №902/113/23 за касаційною скаргою ТОВ "Скибинці" на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Предметом касаційного оскарження у цій справі є рішення Господарського суду Вінницької області від 09.06.2023, яким первісний позов задоволено частково, а у задоволенні зустрічного відмовлено, та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023, прийнята за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
8.2. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.4. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.5. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.6. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.7. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.8. Таким чином, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
8.9. Що ж до визначення подібних правовідносин за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.10. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.11. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
8.12. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.13. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
8.14. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
8.15. Предметом розгляду первісного позову у справі, що переглядається, є питання стягнення з ТОВ "Скибинці" заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки в частині оплати отриманого товару, а предметом зустрічного позову - розірвання договору поставки, з тих підстав, що ТОВ "Агрозахист Донбас" поставило товар, строк придатності якого закінчився до укладення договору поставки та передачі покупцеві, або за місяць після передачі, і який постачальник не мав права продавати, чим допустив істотне порушення пункту 5.1. договору поставки.
8.16. Скаржником вказано низку постанов Верховного Суду (дивись пункт 4.1 цієї постанови), в яких зазначені правові висновки, які, на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій.
8.17. Так, у справі №904/5002/18, на яку скаржник посилається у касаційній скарзі, предметом позову було зобов`язання здійснити заміну товару (рейок) згідно з договором поставки та стягнення штрафу у зв`язку із постачанням товару неналежної якості. У постанові Верховного Суду від 13.12.2019, якою скасовано рішення попередніх судових інстанцій про відмову у задоволенні позову та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зроблено правовий висновок щодо застосування положень статті 679 ЦК України та зазначено, що "за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І, відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару. Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. Положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 25.04.1966 №П-7, відповідно до якої саме на покупця покладений обов`язок з організації проведення експертизи продукції, відбору зразків спірної продукції та складання відповідних актів у разі виявлення скритих дефектів продукції та наявності розбіжностей між покупцем та постачальником стосовно якості продукції не застосовуються, як підстава для звільнення постачальника (виробника) від обов`язку доводити, що дефекти товару виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу, оскільки відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" може застосувати лише ті нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України, а відповідно до частини сьомої статті 11 ГПК України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили. Окрім того, ця Інструкція застосовується, коли дефекти виникли при прийманні продукції виробничо-технічного призначення, а не в процесі експлуатації продукції, на яку надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації)".
8.18. У справі №927/144/20 предметом первісного позову було стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу устаткування з урахуванням додаткової угоди до договору. Зустрічний позов подано про розірвання договору та додаткової угоди до нього, у зв`язку з порушенням відповідачем за зустрічним позовом умов договору і вимог законодавства щодо якості поставленого товару. У постанові від 01.06.2021 Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції помилково звернувся до положень Інструкції № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966. Даний відомчий акт колишнього СРСР не міг застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки це не відповідає положенням частини першої статті 3 ГПК України, і до того ж він містить приписи, несумісні із законодавством України і практично невиконувані (зокрема, щодо участі у прийнятті продукції представників галузевих інспекцій по якості продукції, представників громадськості тощо). До того ж розбіжності між сторонами стосувалися, як зазначалося, не лише якості, а й кількості товару (устаткування), його складу, найменування, вартості тощо, і відповідність останнього умовам Договору за цими показниками не знайшла належного доказового підтвердження у справі, що докладно було визначено місцевим господарським судом і не спростовано апеляційною інстанцією.
8.19. Предметом спору у справі № 925/1429/21 були вимоги про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів, сплачених за обладнання, доставку обладнання, збитків від простою підприємства, 3 % річних, інфляційних втрат. Позивач посилався на те, що відповідач поставив йому обладнання, яке не могло використовуватися за призначенням через виявлені ним істотні недоліки його якості, про що він одразу повідомив відповідача, однак останній залишив всі звернення без уваги. Скасовуючи судові рішення, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог, та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд у постанові від 06.12.2022 виходив з того, що суди попередніх інстанцій встановивши, що постачальник ґарантує якість і надійність переданого обладнання протягом гарантійного строку (12 місяців з моменту передання обладнання) (пункти 4.2, 4.4 договору) та встановивши, що покупець відразу після отримання обладнання звернувся до постачальника з претензією про істотні недоліки якості обладнання, не врахували, що постачальник на протязі дії гарантійного строку повинен усунути виявлені покупцем дефекти (недоліки) товару, а при неможливості їх усунення здійснити заміну дефектного товару. За таких обставин, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову про розірвання договору та повернення коштів, сплачених за обладнання неналежної якості, залишили поза увагою факт надання відповідачем гарантій позивачу щодо якості товару, не встановили, що саме відповідач відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли внаслідок порушення позивачем (покупцем) правил експлуатації або зберігання виробу, не дослідили причини виникнення недоліків продукції, на яку за умовами договору встановлено гарантійний строк, безпідставно поклавши обов`язок доведення цих обставин на позивача (покупця), а не на відповідача (постачальника). При цьому застосували норми матеріального права, які не підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
8.20. У справі №904/974/21 про стягнення штрафу та зобов`язання замінити неякісний товар, позивач посилався на те, що відповідач на порушення умов договору поставив позивачу товар неналежної якості та не виконав зобов`язання щодо заміни неякісного товару на товар належної якості, з огляду на що відповідно до частини сьомої статті 269 ГК України, статті 624 ЦК України та пункту 7.2. договору зобов`язаний сплатити позивачу як покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості товару неналежної якості, а також відповідно до частини шостої статті 269 ГК України та частини другої статті 678 ЦК України замінити неякісний товар якісним. Суди відмовили у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження поставки йому спірних труб неналежної якості, а отже, не доведено і факту порушення відповідачем своїх зобов`язань. Верховний Суд скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, у постанові від 09.06.2022 виходив з того, що суди безпідставно застосували до спірних правовідносин положення Інструкції № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, адже як правильно зазначив позивач, етап приймання товару за якістю та кількістю в спірних правовідносинах вже закінчився, оскільки трубна продукція перевірялася перед введенням її в експлуатацію, при цьому на продукцію встановлений гарантійний строк експлуатації. Крім того, господарські суди не звернули уваги на те, що в обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Укргазвидобування" посилалось на пункт 7.3. договору, відповідно до якого якщо протягом гарантійного строку будуть виявлені дефекти або невідповідність якості товару, обумовленої договором, постачальник зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти товару за його місцезнаходженням або замінити неякісний товар на товар належної якості в узгоджені сторонами строки, але не більше 20 календарних днів з дня отримання повідомлення від вантажоотримувача чи покупця про дефекти або невідповідність якості товару. Внаслідок чого суди попередніх інстанцій необґрунтовано посилались на пункт 5.10 договору, який регулює правовідносини сторін в процесі приймання товару, а не в процесі підготовки його до експлуатації.