ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2024 року
м. Київ
справа № 826/10305/17
адміністративне провадження № К/9901/50661/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Смолія І.В. від 12 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Губської О.А., суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О. від 05 квітня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, Інспекція), в якому просило визнати протиправними дії по непроведенню списання безнадійної заборгованості.
На обґрунтування позову зазначило, що позивач неодноразово звертався до Інспекції із заявами про списання безнадійного податкового боргу, однак всупереч положенням статті 101 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577 (далі - Порядок №577), відповідач відмовив у списанні такої безнадійної заборгованості, щодо стягнення якої минули строки давності, визначені статтею 102 ПК України.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року, відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з відсутності правових підстав для списання безнадійного податкового боргу, адже постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2014 року у справі №826/1306/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року, надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства за рахунок реалізації його майна, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису, а термін виконання рішення суду не обмежений певним строком і встановлюється до повного погашення податкового боргу, що, як наслідок, виключає можливість визнання боргу безнадійним у відповідності до статті 101 ПК України. Крім того з 01 січня 2017 року податкові інспекції у зв`язку з введенням в дію Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, позбавлені повноважень контролюючого органу, відтак заявлена Товариством вимога щодо списання безнадійного податкового боргу знаходиться поза межами повноважень відповідача як контролюючого органу в розумінні ПК України.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати.
У доводах касаційної скарги по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, адже постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року у справі №826/11208/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року, встановлено, що податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб, який виник станом на 31 серпня 2017 року, знаходиться поза межами строку у 1095 днів, установленого статтею 102 ПК України, а відтак є безнадійною податковою заборгованістю і, як вважає позивач, підлягає списанню в порядку статті 100 ПК України.
Відповідач правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд виходить з наступного.
Так, у Товариства рахується податковий борг з 2013 року, який, на його думку, є безнадійним, в зв`язку з чим він неодноразово звертався до Інспекції з проханням про його списання.
За результатами розгляду звернень позивача відповідач повідомив про відсутність правових підстав для визнання боргу безнадійним та його списання до закінчення повної процедури погашення податкового боргу, передбаченої чинним законодавством, зокрема, звернення контролюючого органу до суду за наданням дозволу на реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі, та безпосередньої його реалізації для погашення відповідного боргу унаслідок задоволення Окружним адміністративним судом міста Києва постановою від 22 травня 2014 року у справі №826/1306/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року, відповідного позову Інспекції.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невизнання податкового боргу безнадійним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
У відповідності з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже невиконання платником податку обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють функції, зокрема, щодо відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
За змістом підпункту 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.
Правила списання безнадійного податкового боргу врегульовані статтею 101 ПК України, у відповідності до пункту 101.1 якої списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
У пункті 101.2 вказаної статті наведено перелік ознак, що дозволяють відрізнити податковий борг від безнадійного податкового боргу.
Так, під терміном "безнадійний" розуміється, окрім іншого, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3).
Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 101.5 статті 101 ПК України).
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, положення якого були чинними на момент виникнення спірних відносин.