ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2024 року
м. Київ
справа №240/22910/22
адміністративне провадження № К/990/38196/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Адміністрації Державної прикордонної служби України
про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року (ухвалене суддею-доповідачем Горовенко А.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Гонтарука В. М., суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач, скаржник, Адміністрація ДПС України), в якому просила:
- визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії 09 років 05 місяців 11 днів, пільгової вислуги років, з урахуванням вимоги постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" №393 від 17 липня 1992 року (далі - Постанова КМУ №393);
- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону №2262-XII, із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії 09 років 05 місяців 11 днів, пільгової вислуги років, з урахуванням вимоги постанови КМУ №393.
2. В обґрунтування позовних вимог вказує, що згідно із наказом №257о/с від 16 червня 2022 року її звільнено з військової служби у Державній прикордонній службі України, вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 18 років 10 місяці 22 дні, у пільговому обчисленні (всього) 28 років 04 місяці 03 дні. Вважає, що наявність зазначеної вислуги дає право на призначення їй пенсії за вислугу років. Це зумовило звернення до відповідача із заявою щодо оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ. Проте відповідач відмовив у підготовці та поданні необхідних документів з підстав відсутності необхідної календарної вислуги років. Вважаючи дії відповідача незаконними та такими, що порушують її права на призначення пенсії, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, адміністративний позов задоволено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на дату звільнення 23 лютого 2022 року позивач мала вислугу більше 25 календарних років, а саме 28 років 4 місяці 03 дні. Вислуга років позивача з врахуванням пільгового стажу військової служби становить більше 25 календарних років, у зв`язку з чим позивач має право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на необґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вислуга років позивача з урахуванням пільгового стажу військової служби становить більше 25 календарних років, у зв`язку з чим позивач має право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ, оскільки постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" від 16 лютого 2022 року №119 були внесені зміни до постанови КМУ №393 та абзац перший пункту 3 викладено в новій редакції, згідно з якою, до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах відповідний період служби.
7. Крім того, відповідач наводить висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, у постанові від 31 серпня 2023 року у справі №200/4951/22, у якому Суд зазначив, що станом на дату звернення позивача (01 листопада 2022 року) із заявою до Головного Управління Національної поліції в Донецькій області щодо оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ діяла нова редакція підпункту "а" пункту 3 Порядку №393, а тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зарахування на пільгових умовах позивачу час проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції, до вислуги років для призначення пенсій, оскільки такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
8. Касаційна скарга надійшла до Суду 14 листопада 2023 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 240/22910/22 витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.
10. Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 15 січня 2024 року.
11. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
12. Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 27 листопада 2023 року направлено 30 листопада 2023 року ОСОБА_1 за адресою, яка зазначена нею у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ) поштовим відправленням № 0600235791649, що не вручене адресату і повернулося відправнику з причин закінчення терміну зберігання. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 29 листопада 2023 року.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
13. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач звільнена з військової служби у запас Збройних Сил України.
14. Станом на день звільнення (23 лютого 2022 року) відповідно до наказу від 16 червня 2022 року №257-ОС вислуга років позивача становить: календарна - 18 років 10 місяців 22 дні, пільгова - 09 років 05 місяця 11 днів; трудовий стаж - 7 років 04 місяці 29 днів. Загальна вислуга становить 35 років 09 місяців 02 дні.
15. Позивач звернулась до відповідача із заявою щодо підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подання про призначення пенсії за вислугу років та документів відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі - Порядок №3-1) та пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ.
16. Адміністрація Державної прикордонної служби України листом від 31 серпня 2022 року №11/Л-7315-11163 повідомила позивача про відмову у підготовці та поданні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оскільки відсутня вислуга років у календарному обчисленні, яка необхідна для набуття права на пенсію.
17. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
19. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
20. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
21. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
22. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
23. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є прийнятними з огляду на таке.
24. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
26. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
27. У статті 1 та частині першій статті 2 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію.
28. Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
29. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
30. Також, відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності покладаються на Збройні Сили України; держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частини перша, друга, п`ята статті 17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65).
31. Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
32. Обов`язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей установлено частиною п`ятою статті 17 розділу I "Загальні засади" Конституції України, який визначає основи конституційного ладу в Україні, зокрема, суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України, захист яких покладено на Збройні Сили України та інші військові формування, створені відповідно до законів України.
33. Конституційний Суд України неодноразово вирішував питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (абзац перший пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, абзац п`ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).
34. У Рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 констатовано, що відповідні конституційні принципи є осердям конституційного ладу України, від захисту яких залежить його втілення загалом, зокрема й гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і громадянина (друге речення пункту 5 мотивувальної частини), а також наголошено на головній ролі Збройних Сил України та інших військових формувань в обороні України, які своєю мужньою боротьбою забезпечують ефективний захист Української держави та Українського народу від агресії Російської Федерації проти України, розпочатої 20 лютого 2014 року, яка набула повномасштабного характеру з 24 лютого 2022 року (абзац перший підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини).
35. За змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України [абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019].
36. Конституційний Суд України також висловлював ще низку юридичних позицій, які є значущими для розгляду справи №380/10714/22, а саме: "З урахуванням встановленого Конституцією України функціонального призначення Збройних Сил України, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України законодавче регулювання порядку реалізації права на соціальний захист, гарантованого частиною першою статті 46 Конституції України, має здійснюватися у системному взаємозв`язку з вимогами щодо посиленого соціального захисту військовослужбовців у розумінні частини п`ятої статті 17 Основного Закону України"; припис частини п`ятої статті 17 Конституції України чітко покладає на державу конституційний обов`язок щодо створення системи посиленої соціальної підтримки військовослужбовців і членів їхніх сімей; "виконання державою конституційного обов`язку щодо забезпечення посиленого соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних або резервістів покликане не тільки забезпечити соціальний захист кожного з них індивідуально, а й сприяти виконанню громадянами України обов`язку щодо захисту Вітчизни - України, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності"; заходи в сфері оборони держави мають бути своєчасними, послідовними та комплексними, оскільки від їх ефективного запровадження залежить стан обороноздатності України [абзаци четвертий - сьомий підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022].