ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2024 року
м. Київ
справа №240/4317/23
адміністративне провадження № К/990/30973/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року (ухваленого суддею-доповідачем Липою В.А) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Капустинського М.М., суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач, МВС України), в якому просив:
- визнати протиправними дії МВС України щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, вчинені у формі письмової відповіді, оформленої листом від 28 листопада 2022 року №238033/26-2022;
- зобов`язати МВС України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року (далі - Порядок №850), у сумі 335900,00 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності (з 25% втрати працездатності на ІІІ групу інвалідності та 40% втрати працездатності) з підстав зміни групи інвалідності у понад дворічний термін та проведення медико-соціальної експертної комісії з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда. Прийняте відповідачем рішення МВС України, в частині відмови йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року, адміністративний позов задоволено.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Конституційний Суд України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ 6 квітня 2022 року №1-р(II)/2022 у справі №3-192/2020 (465/20) (далі - Рішення КСУ №1-р(II)/2022) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) зі змінами та вказав, що зазначене положення втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. З огляду на це, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки момент прийняття оскаржуваного рішення, так і на момент розгляду справи наявне Рішення КСУ № 1-р(II)/2022, відмовляючи у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку № 850, МВС України діяло всупереч нормам чинного законодавства.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, МВС України звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII (далі - Закон №565-XII), пункту 5 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) та пункту 4 Порядку №850.
7. Скаржник вказує, що суди першої та апеляційної інстанції не врахували при ухваленні оскаржуваних судових рішень висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №1.380.2019.006957, від 10 грудня 2020 року у справі №696/575/17, від 30 березня 2021 року у справі №817/1599/18, від 31 березня 2021 року у справі №440/1491/20, від 14 квітня 2021 року у справі №2340/3024/18, 15 лютого 2022 року у справі №300/2476/19, від 07 липня 2022 року у справі №640/23897/20, від 04 квітня 2022 року у справі №120/3220/19-а, від 24 травня 2023 року у справі №340/4643/20, у яких суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскільки між первинним встановленням інвалідності та повторним оглядом, за наслідками якого позивачу було встановлено вищу групу інвалідності, минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
8. Крім того, скаржник у касаційній скарзі звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано застосували при вирішенні спірних правовідносин положення статті 16-3 Закону № 2011-XII та висновки, викладені у Рішенні КСУ № 1-р(ІІ)/2022, оскільки останні стосуються військовослужбовців.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
9. Касаційна скарга надійшла до Суду 11 вересня 2023 року.
10. Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №240/4317/23 витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.
11. Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2024 року клопотання МВС України про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року залишено без задоволення та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 15 січня 2024 року.
12. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
13. Від позивача 10 листопада 2023 року надійшов відзив на касаційну скаргу МВС України, в якому вказано, що відповідачем безпідставно відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, у зв`язку із чим вказане рішення підлягає скасуванню. Вказане обґрунтовує тим, що на момент ухвалення відповідачем оскаржуваного рішення Конституційним Судом України прийнято Рішення № 1-р(II)/2022, яким визнано неконституційними положення норми, що встановлювала обмеження дворічним строком права на виплату одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у разі встановлення вищої групи інвалідності.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
14. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, позивач проходив службу в ОВС, у 2016 році при первинному огляді МСЕК йому встановлено 25% втрати працездатності, захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
15. 24 червня 2022 року, за результатами повторного обстеження МСЕК, позивачу з 20 червня 2022 року встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
16. У жовтні 2022 року позивач звернувся до ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Житомирській області" із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
17. ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Житомирській області" складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 335900,00 грн, з урахуванням раніше виплаченої суми 36250,00 грн.
18. У подальшому, ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Житомирській області" матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 для затвердження було направлено до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України відповідно до Порядку №850.
19. За результатами розгляду матеріалів МВС затверджено 12 жовтня 2022 року висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
20. Листом ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Житомирській області" від 28 листопада 2022 року позивача повідомлено, що під час розгляду матеріалів Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико - соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 "Питання медико-соціальної експертизи" (далі - постанова КМУ № 1317), відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС України. Крім того, вказано, що при розгляді матеріалів встановлено, що установлення при огляді МСЕК третьої групи інвалідності та 40% втрати працездатності (2022 рік) відбулося в період понад два роки від дати встановлення при первинному огляді МСЕК 25% втрати працездатності (2016 рік), що суперечить вимогам пункту 4 Порядку № 850.
21. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, останній звернувся до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
23. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
24. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
25. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
26. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
27. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.
28. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
30. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
31. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
32. 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон № 580-VIII.
33. До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону № 565-XII та Порядком № 850.
34. Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
35. На виконання вимог зазначеної статті, постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок № 850.
36. Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
- у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
- у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
37. Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
38. Пунктами 7 - 9 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
39. Правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку № 850 сформовані, зокрема, постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 822/2161/17, від 20 березня 2018 року у справі № 822/1717/17, від 27 березня 2018 року у справі № 822/2595/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 374/9/17, від 07 вересня 2018 року у справі № 757/22267/17-а, від 07 вересня 2018 року у справі № 359/1238/17, від 29 жовтня 2018 року у справі № 287/129/17-а, від 13 листопада 2018 року у справі № 822/3331/17, від 30 березня 2020 року у справі № 826/2761/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 802/260/17-а та від 13 травня 2020 року у справі № 810/593/18.
40. Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
41. МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
42. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом, зокрема, в постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року у справах № 808/1866/16 та № 806/845/16, від 18 жовтня у справі № 369/13187/17, від 27 березня 2020 року у справі № 804/3064/17, від 30 березня 2020 року у справі № 711/493/17, від 23 червня 2020 року у справі №822/1545/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 809/1608/16, від 27 жовтня 2022 року у справі № 440/4509/19 та від 03 лютого 2023 року у справі № 340/2823/21.
43. Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час первинного огляду МСЕК у 2016 році позивачу встановлено 25% втрати працездатності у зв`язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Під час повторного огляду 20 червня 2022 року органом МСЕК встановлено позивачу інвалідність ІІІ групи у зв`язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
44. З огляду на це, на час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону № 565-XII та Порядку № 850, пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.
45. Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу, що Конституційний Суд України у рішенні від 22 жовтня 2020 року № 12-р/2020 зазначив, що одноразова грошова допомога, передбачена Законом № 580-VIII є юридичним засобом соціального захисту працівників поліції, що надається державою у зв`язку із втратою ними працездатності, проте приписи частини першої статті 46 Конституції України не гарантують виплати одноразової грошової допомоги, тому Верховна Рада України може визначати порядок та умови її призначення, передбачивши порядок реалізації такого права в законі.
46. За змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.