ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2024 року
м. Київ
справа № 127/8955/22
провадження № 51-2612 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, яка брала участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2023 року, а також засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020010000272 та № 12022020010001212, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено: за ч. 4 ст. 186 КК України на 7 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні, а також зараховано строк попереднього ув`язнення, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2023 року вирок суду першої інстанції змінено. Постановлено вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна. В решті вирок суду залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що у невстановленому місці, в невстановлені дату та час, всупереч Законам України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" та "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", за допомогою мобільного додатку "Telegram", незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який в подальшому незаконно зберігав при собі з метою збуту.
Вранці 11 березня 2022 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7, реалізовуючи свій злочинний умисел, розмістив 2 згортки з наркотичним засобом (закладку) біля бетонного паркану під деревом біля лісосмуги навпроти домоволодіння АДРЕСА_3, які цього ж дня в ході проведення огляду місця події було виявлено та вилучено працівниками поліції.
Після цього, близько 10:40 год, напроти будинку АДРЕСА_3, ОСОБА_7 зупинили працівники поліції та в ході проведення особистого обшуку в кишені сумки останнього було виявлено та вилучено 6 полімерних пакунків, при розмотуванні яких виявлено 6 полімерних пакетиків з речовиною рослинного походження, яку ОСОБА_7 зберігав при собі з метою збуту.
Згідно з висновками експерта № СЕ-19/102-22/2968-НЗПРАП від 25.03.2022 року, № СЕ-19/102-22/2969-НЗПРАП від 28.03.2022 року, № СЕ-19/102-22/2929-НЗПРАП від 11.03.2022 року та № СЕ-19/102-22/2966-НЗПРАП від 21.03.2022 року, надані на експертизу речовини рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою 0,91 г, 0,91 г та 5, 5 г у перерахунку на висушену речовину.
Крім того, 24 жовтня 2022 року близько 00:15 год ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проходив по АДРЕСА_2, де помітив незнайомих йому неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та діючи умисно, відкрито, з корисливих спонукань, в умовах воєнного стану, наніс декілька ударів долонею руки в ділянку обличчя ОСОБА_8, після чого вихопив у нього з рук грошові кошти в сумі 976 грн та ігноруючи прохання потерпілого повернути викрадене, розпорядився ними на власний розсуд, заподіявши матеріальну шкоду на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Обґрунтовуючи свої вимоги вказує, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про зміну вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання, помилково зазначив про не застосування конфіскації майна за ч. 4 ст. 186 КК України, санкція якої не передбачає конфіскації, а рішення щодо виключення конфіскації за ч. 2 ст. 307 КК України не прийняв. Саме з цього приводу вносив апеляційну скаргу прокурор, але апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, належним чином не перевірив її доводів.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить змінити вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в частині призначеного покарання. Захисник вважає, що суд безпідставно визнав обставиною, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані наркотичного сп`яніння та просить її виключити, а також вважає, що у суду є достатньо підстав для визнання обставиною, яка пом`якшує покарання - щире каяття засудженого. Просить призначити ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі санкцій ч. 2 ст. 307 та ч. 4 ст. 186 КК України і звільнити засудженого від його відбування на підставі ст. 75 КК України, посилаючись на наявність достатніх підстав для цього з огляду на наявні в справі дані про особу засудженого.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді в зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що подавав апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції, проте апеляційний суд з не зрозумілих для нього причин її не розглядав. Тому вважає ухвалу вказаного суду такою, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК України та постановлену з істотним порушенням його прав.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення та просив її задовольнити. Касаційні скарги сторони захисту вважав безпідставними та просив залишити без задоволення.
Захисник під час касаційного розгляду підтримав касаційні скарги сторони захисту та просив їх задовольнити. Крім того, частково підтримав касаційні вимоги прокурора.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому, воно безумовно, повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України.
У статті 419 КПК України наведено чітку вимогу про те, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Зі змісту касаційних скарг убачається, що питання доведення винуватості ОСОБА_7 в кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 4 ст. 186 КК України, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діянь не оспорюється. Крім того, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень були предметом перевірки апеляційного суду.