ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року
м. Київ
справа № 676/6560/21
провадження № 61-13324св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Романова Наталія Миколаївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 березня 2023 року в складі судді Вдовичинського А. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Романової Н. М., про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування записів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
В обґрунтування позову зазначила, що рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 676/2055/18 задоволено її позов до ОСОБА_4, ОСОБА_5, скасовані накази головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 10 квітня 2015 року, якими надано ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у власність земельні ділянки площами по 2 га кожному.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 червня 2021 року рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 03 грудня 2020 року у частині позовних вимог до ОСОБА_5 скасоване, у цій частині позовних вимог відмовлено, у решті рішення місцевого суду залишено без змін.
Під час розгляду вказаної справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 квітня 2021 року відчужив спірну земельну ділянку своїй дочці ОСОБА_2, яка у подальшому здійснила її поділ на дві земельні ділянки.
Вказала, що укладаючи договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідач ОСОБА_3 діяв недобросовісно, будучи обізнаним про наявність судового рішення справі № 676/2055/18, яким на захист її права власності на нерухомість скасовані його правовстановлюючі документи на цю ділянку. Вказаний договір купівлі-продажу порушує її інтереси, які були захищені судовим рішенням у справі № 676/2055/18 і направлений саме на недопущення реального виконання судового рішення про задоволення її позову в майбутньому.
Враховуючи зазначене та посилаючись на норми статей 203, 215, 234 ЦК України, позивач просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14 квітня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Хмельницької області Романовою Н. М., зареєстрований в реєстрі за №424, згідно із яким право власності на земельну ділянку площею 2 га, що розташована на території Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, кадастровий номер 6822484800:06:005:0022, перейшло до ОСОБА_2 ; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі права власності на нерухоме майно, Державному земельному кадастрі усі записи, інформацію про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки: площею 1,9858 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6822484800:06:005:0033 та площею 0,0142 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6822484800:06:005:0034.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 серпня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14 квітня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Хмельницької області Романовою Н. М., зареєстрований в реєстрі за №424, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2, згідно з яким право власності на земельну ділянку площею 2,00 га, що розташована на території Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, кадастровий номер 6822484800:06:005:0022 перейшло до ОСОБА_2 .
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі права власності на нерухоме майно, Державному земельному кадастрі усі записи, інформацію про реєстрацію земельної ділянки, згідно з яким зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_2 на земельні ділянки площею 1,9858 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6822484800:06:005:0033 та площею 0,0142 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6822484800:06:005:0034.
Судові рішення мотивовані тим, що під час укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу землі відповідач ОСОБА_3 діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами, на шкоду правам позивача, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення виконання судового рішення про скасування рішень уповноваженого органу щодо передачі йому спірного нерухомого майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У вересні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду: від 31 березня 2021 року в справі № 201/2832/19, від 24 липня 2019 року в справі № 405/1820/17, від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуваний договір купівлі-продажу землі укладено з дотриманням вимог закону, будь-яких заборон чи обмежень відносно відчуженого об`єкту нерухомого майна на момент укладення цього договору не існувало, а посилання позивача та відповідні висновки судів попередніх інстанцій про фіктивний характер цього правочину є припущеннями. Водночас суди не врахували, що на виконання оскаржуваного правочину покупцю було передано спірне майно, що виключає його кваліфікацію як фіктивного. Апеляційний суд безпідставно вказував на ознаки спірного правочину як фраудаторного, оскільки така конструкція застосовується лише у певних правовідносинах (банкрутство, виконавче провадження) та не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2020 року у справі № 676/2055/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування наказу та визнання недійсним свідоцтва про право власності позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано накази Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 10 квітня 2015 року № 22-2493-СГ "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність" яким надано ОСОБА_6 у власність земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6822484800:06:005:0022) та від 15 квітня 2015 року № 22-2571-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", яким надано ОСОБА_5 у власність земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6822484800:06:005:0023).
Визнано недійсними свідоцтво про право власності на нерухоме майно номер НОМЕР_1, серія НОМЕР_2 від 12 травня 2015 року, видане ОСОБА_6 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_3 від 12 травня 2015 року, видане ОСОБА_5 .
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 червня 2021року за апеляційною скаргою ОСОБА_5 скасовано рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 03 грудня 2020 року у частині позовних вимог до ОСОБА_5, у позові до ОСОБА_5 відмовлено. У решті рішення суду залишено без змін.
На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 квітня 2021 року ОСОБА_3 передав у власність своєї дочки ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Кульчієвецької сільської ради з кадастровим номером 6822484800:06:005:0022.
Відповідно до пункту 2.1 договору продаж вчинено за домовленістю сторін за 79 987 грн, які покупець повністю сплатив продавцю до підписання договору.
У пункті 3.3. цього договору продавець стверджував, що продана за цим договором земельна ділянка вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, судового спору щодо неї немає, під забороною відчуження (арештом), а також в заставі та в оренді земельна ділянка не перебуває.
Згідно із копією розписки від 14 квітня 2021 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 79 987 грн в якості оплати за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14 квітня 2021 року.
За заявою ОСОБА_2 на підставі замовленої нею технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки придбана нею земельна ділянка площею 2,00 га з кадастровим номером 6822484800:06:005:0022 була поділена на дві земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,9858 га (кадастровий номер 6822484800:06:005:0033) та площею 0,0142 га (кадастровий номер 6822484800:06:005:0034).
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржувані судові рішення відповідають з таких підстав.
У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ОСОБА_3, будучи достовірно обізнаним про судове рішення про скасування правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, укладаючи спірний договір, діяв недобросовісно, оскільки повідомив про відсутність судового спору та відчужив спірну земельну ділянку свій дочці, щоб унеможливити виконання судового рішення на шкоду правам позивача.
Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вказаних висновків судів з таких підстав.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.