ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року
м. Київ
справа № 308/1493/23
провадження № 61-7011св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник -ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Майстренко Наталія Миколаївна, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року у складі колегії суддів:Собослой Г. Г., Готра Т. Ю., Кондор Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в порядку статті 151 ЦПК України до подання позову.
Заява мотивована тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який є суміжним землевласником (земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:31:001:0127), виник спір щодо створення останнім перешкод у користуванні належною заявнику земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:31:001:0126.
Відповідач, усвідомлюючи наявність межового спору та відсутність узгодженої конфігурації спільної межі, починає самовільно, без погодження із заявником як суміжним землевласником, здійснювати будівельні роботи із самостійного встановлення на межі залізобетонної конструкції на свій розсуд, що не відповідає відомостям Державного земельного кадастру, неодноразово видаляє межові знаки.
Внаслідок таких дій ОСОБА_2 заявник - ОСОБА_1 має намір звертатись до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та встановлення спільної межі в натурі між двома суміжними ділянками. Разом з тим, враховуючи активні будівельні роботи з боку відповідача, що здійснюються в межах земельної ділянки заявника, ОСОБА_1 вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову, зумовлені необхідністю ефективного захисту прав заявника при вирішенні спору по суті.
Просив суд до набрання законної сили рішенням суду у справі:
заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам змінювати на земельних ділянках з кадастровим номером 2110100000:31:001:0126 та 2110100000:31:001:0127 за адресою відповідно: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 вхідну групу, а саме: ворота та хвіртку для в`їзду/входу на вказані земельні ділянки; існуючі тверді межі (підпірні стінки); встановлювати інші залізобетонні конструкції;
заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами 2110100000:31:001:0126 та 2110100000:31:001:0127 за адресою відповідно: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 01 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково.
Заборонено ОСОБА_2 вчиняти дії щодо зміни вхідної групи: воріт, хвіртки для в`їзду/входу на земельні ділянки; існуючих твердих меж (підпірних стінок); встановлення залізобетонних конструкцій; інших будівельних робіт, які здійснюються на межі перетину (накладання) земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:31:001:0126 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) та 2110100000:31:001:0127 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
В іншій частині вимог заяви відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що як вбачається з матеріалів поданої заяви ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:31:001:0126, площею 0,0564 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Належна заявнику земельна ділянка межує із земельною ділянкою із кадастровим номером 2110100000:31:001:0127, власником якої є ОСОБА_2 .
Підставою для звернення до суду ОСОБА_1 стала необхідність захисту оспорюваних прав щодо вільного володіння та користування належною йому земельною ділянкою, які на думку заявника порушуються відповідачем - ОСОБА_2, шляхом самостійного встановлення на межі спірних земельних ділянок залізобетонної конструкції та активні будівельні роботи. Невжиття заходів забезпечення позову, на думку заявника, створить перешкоди для вирішення майбутнього спору та потребуватиме додаткових заходів та витрат щодо виконання рішення суду.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 надає суду фото - відеоматеріали здійснення будівельних робіт, висновок експерта за результатами проведення судового земельно-технічного експертного дослідження № 1/22 від 29 листопада 2022 року та інші документи, що в своїй сукупності свідчать про наявність спору між землевласниками заявником - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, щодо володіння, користування та розпоряджання земельними ділянками з кадастровими номерами 2110100000:31:001:0126 та 2110100000:31:001:0127, які перетинаються між собою.
Виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів суд вважав, що заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви підлягає частковому задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 01 лютого 2023 року скасовано. У заяві ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова мотивована тим, що забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти дії щодо зміни вхідної групи: воріт, хвіртки для вїзду/входу на земельні ділянки; існуючих твердих меж (підпірних стінок); встановлення залізобетонних конструкцій; інших будівельних робіт які здійснюються на межі перетину (накладання) земельних ділянок, за своїм змістом є тотожними позовним вимогам. Тотожність ініційованого заходу забезпечення позову заявленим позовним вимогам виключає можливість забезпечення позову у такий спосіб.
Водночас, встановлення чи невстановлення цих заходів забезпечення позову ніяк не впливає на можливість виконання судового рішення у разі задоволення позову про усунення перешкод в користуванні позивачем земельною ділянкою.
Аргументи учасників справи
У травні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Майстренко Н. М., подавдо Верховного Суду касаційну скаргу,в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, щоапеляційний суд не застосував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 914/1569/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 910/10598/21, від 15 квітня 2022 року у справі № 904/7930/21, від 07 жовтня 2020 року у справі № 761/59601/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.
Апеляційним судом позивачу не надіслано ухвали про відкриття апеляційного провадження від 22 лютого 2023 року, що позбавило його права подати відзив. Таким чином апеляційний суд порушив принцип рівності сторін цивільного процесу та принцип змагальності. А ухвала суду про відкриття апеляційного провадження у справі, яка містить описки, що не усунуті судом, надійшла на електронну адресу представника вже після прийняття оскаржуваної постанови.
Судом не встановлено дійсних обставин у справі про застосування заходів забезпечення позову та навіть помилково ототожнено вимоги позивача про зобов`язання відповідача знести самочинно встановлену залізобетонну конструкцію на земельній ділянці позивача з таким способом забезпечення як заборона виконання будь-яких будівельних робіт на межі суміжних земельних ділянок до встановлення такої межі в натурі (на місцевості) за координатами ДЗК, які по суті не є однаковими. Так, спосіб забезпечення "заборонити встановлення конструкцій" не є тотожним матеріально-правовій вимозі "зобов`язати знести"; а спосіб забезпечення "заборонити виконувати будь-які будівельні роботи на спільній межі" не є тотожним способу захисту "зобов`язати усунути перешкоди" та "заборонити чинити перешкоди". Навпаки, такі способи забезпечення є взаємовиключними з позовними вимогами і гарантують позивачу можливість виконати майбутнє рішення суду, якщо таке буде ухвалено на його користь, і встановити огорожу на бетонній основі не будь-де, як заманеться суміжному землевласнику (відповідачу), а за координатами з ДЗК, винесеними в натуру за рішенням суду.
На підтвердження факту наявності спору та вчинення і надалі відповідачем неправомірних дій навіть під час звернення до суду з заявою про забезпечення позивачем надано суду копії заяв до органів Національної поліції із зверненнями щодо несанкціонованих та незаконних дій відповідача на належній позивачу земельній ділянці. Також було подано суду висновки експертів, один з яких доводить факт виконання робіт (встановлення залізобетонних конструкцій) відповідачем в січні-лютому 2023 року саме на земельній ділянці позивача. Інші доводять наявність межового спору між заявником (позивачем) та ОСОБА_2 (відповідачем). Станом на дату звернення з касаційною скаргою розпочато дізнання у кримінальному провадженні №12023078030000297 за статтею 356 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 квітня 2023 року. Проте, апеляційний суд не надав належної оцінки вказаним доказам.
Скасувавши заходи забезпечення, апеляційний суд позбавив позивача захисту до набрання законної сили рішенням суду у справі через механізм (інститут) забезпечення позову від посилення порушень та поглиблення наслідків протиправних, недобросовісних дій відповідача, які нівелюють ефективний захист за результатами судового розгляду та створюють перешкоди для виконанні рішення суду. Це по суті становить порушення права позивача на ефективний захист, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзивОСОБА_2, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - залишити без змін.
Зазначає, що наведені представником позивача справи і справа, що переглядається, відрізняються, зокрема, за предметами позову та судові рішення в них прийняті за інших обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, ніж ті, що були встановлені у розгляді заяви про забезпечення позову у цій справі.
В той же час, Закарпатський апеляційний суд правомірно застосував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17, в якому зазначено, що в силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. За частиною одинадцятою статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження можуть призвести до незворотних наслідків. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2023 року доповнення до касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 квітня 2023 рокузалишено без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).