ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2024 року
м. Київ
справа № 285/4519/21
провадження № 61-12504св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Звягельська міська рада,
третя особа - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Звягельської міської ради,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 травня 2023 року в складі судді Михайловської А. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 липня 2023 року в складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Галацевич О. М., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоград-Волинської міської ради, правонаступником якої є Звягельська міська рада, та просив розірвати договір оренди землі від 25 вересня 2020 року, укладений між ним та Новоград-Волинською міською радою, а також стягнути з відповідача збитки в сумі 350 426,69 грн.
На обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 25 вересня 2020 року між ним та Новоград-Волинською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Цим договором передбачено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.
Однак у березні 2021 року йому було відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки через невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, що свідчить про порушення відповідачем умов договору.
У зв`язку з неможливістю використовувати земельну ділянку за призначенням, йому завдано матеріальних збитків у сумі 350 426,69 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 11 липня 2023 року, провадження у справі закрито.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки виник між міською радою та позивачем як суб`єктом господарювання щодо надання йому в оренду земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 травня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 липня 2023 року й передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що в матеріалах справи немає належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він використовує спірну земельну ділянку саме в комерційних цілях, тому помилково вважали, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
09 листопада 2023 року справа № 285/4519/21 надійшла до Верховного Суду.
Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, передбачені статтею 20 ГПК України.
Згідно з частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю).