ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2024 року
м. Київ
справа № 757/22127/22-ц
провадження № 61-11482св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "САП Україна",
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року в складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Гуля В. В., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САП Україна" (далі - ТОВ "САП Україна") та з урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути з нього 2 638 558,28 грн невиплаченої заробітної плати за період з 05 січня 2022 року по 30 червня 2022 року; середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати в розмірі 441 709,54 грн на місяць, починаючи з 01 липня 2022 року та до моменту ухвалення судом рішення у справі, але не більше як 2 650 257,24 грн; 2 650 257,24 грн вихідної допомоги; та 500 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивувала тим, що тривалий час перебуває у трудових відносинах з ТОВ "САП Україна" та працює на посаді юрисконсульта. У зв`язку зі звільненням попереднього директора товариства їй було запропоновано зайняти цю посаду й рішенням загальних зборів учасників ТОВ "САП Україна", оформленим протоколом від 05 січня 2022 року, її призначено на посаду директора товариства.
З дня призначення на посаду директора вона сумлінно виконувала посадові обов`язки директора. При цьому продовжувала виконувати й обов`язки юрисконсульта, щоправда навантаження було дещо зменшене, оскільки функції директора забирали значну частину робочого часу та навіть потребували понаднормової роботи.
За весь час роботи на посаді директора їй нараховувалась, але не виплачувалась заробітна плата відповідно до розміру посадового окладу, затвердженого для директора товариства. Коли вона піднімала питання виплати їй заробітної плати, її просили зачекати з вирішенням цього питання.
У липні 2022 року вона дізналася, що з 30 червня 2022 року її звільнено з посади директора. Однак відповідач її про звільнення не повідомляв, розрахунки з нею не проводив.
Оскільки вона працювала на посаді директора за сумісництвом, відповідач має виплатити їй заробітну плату, виходячи з розміру щомісячного посадового окладу директора ТОВ "САП Україна" - 13 537,33 євро, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Також, оскільки трудовий договір з нею припинений з ініціативи роботодавця, з відповідача підлягає стягненню вихідна допомога в розмірі її шестимісячного середнього заробітку.
Крім того внаслідок порушення відповідачем її трудових прав їй завдано моральної шкоди, розмір якої вона оцінила в 500 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 15 грудня 2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "САП Україна" на користь ОСОБА_1 2 638 558,28 грн невиплаченої заробітної плати директора за період з 05 січня 2022 року по 30 червня 2022 року; 2 408 029,43 грн середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати; 2 650 257,24 грн вихідної допомоги, 500 000,00 грн моральної шкоди та 17 405, 00 грн судового збору. У задоволенні інших вимог позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що позивач працювала на посаді директора на умовах сумісництва, тому відповідач зобов`язаний виплатити їй заробітну плату за період з 05 січня 2022 року по 30 червня 2022 року в розмірі посадового окладу директора, а також вихідну допомогу на підставі статті 44 КЗпП України та відповідно до статті 117 КЗпП України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Крім того у зв`язку з порушенням трудових прав позивача вона має право на відшкодування моральної шкоди, розмір якої, з огляду на характер та обсяг страждань, суд оцінив у 500 000,00 грн.
Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 грудня 2022 року стягнуто з ТОВ "САП Україна" на користь ОСОБА_1 505 953,64 грн судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 грудня 2022 року та додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 грудня 2022 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована необґрунтованістю позовних вимог, оскільки за встановленими в справі обставинами позивач працювала на посаді директора на умовах суміщення. За виконану нею за суміщенням роботу роботодавцем була нарахована доплата в порядку, визначеному статтею 105 КЗпП України та передбаченому умовами колективного договору, а заробітна плата їй не нараховувалася.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року й залишити в силі Печерського районного суду міста Києва від 15 грудня 2022 року або передати справу на новий розгляд.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 322/1305/16, від 11 вересня 2018 року в справі № 910/18812/17, від 14 листопада 2018 року в справі № 804/3583/17, від 28 листопада 2018 року в справі № 559/321/16-ц, від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц, від 08 липня 2019 року в справі № 910/19776/17, від 19 листопада 2019 року в справі № 522/19913/17, від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц, від 25 червня 2020 року в справі № 924/233/18, від 26 серпня 2020 року в справі № 127/26237/17, від 02 жовтня 2020 року в справі № 127/25292/18, від 22 жовтня 2020 року в справі № 808/478/17, від 30 червня 2021 року в справі № 431/5197/19, від 13 вересня 2021 року в справі № 263/12413/20, від 08 лютого 2022 року в справі № 755/12623/19, від 18 травня 2022 року в справі № 756/12798/18, від 13 лютого 2023 року в справі № 295/2725/21; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення справи, неправильно визначив характер спірних правовідносин та помилково застосував до них положення статті 105 КЗпП України.
Зокрема не врахував, що робота позивача на посаді директора товариства носила постійний характер, тоді як робота за суміщенням є тимчасовою та виконується протягом тимчасової відсутності працівника. Передумовою суміщення посад є наявність вакансії суміщуваної посади в штатному розписі, а посада директора не була вакантною. Позивач займала посаду, що належить до різних категорій персоналу, тоді як суміщення дозволяється в межах однієї категорії персоналу. Суміщення є зміною істотних умов праці, проте позивач не була повідомлена про такі зміни за два місяці.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
04 жовтня 2023 року справа № 757/22127/22-ц надійшла до Верховного Суду.
Представник ТОВ "САП Україна" Прохур К. В. надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просить закрити касаційне провадження в частині підстави оскарження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а в іншій частині касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін. Крім того просить розгляд справи проводити в судовому засіданні з викликом учасників справи.
Перевіривши наведені у відзиві доводи, підстав для закриття касаційного провадження Верховний Суд не встановив.
Крім того, враховуючи положення статті 7, частини першої статті 401 ЦПК України, оскільки попередній розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи, немає підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом учасників справи.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 з серпня 2003 року перебувала в трудових відносинах з ТОВ "САП Україна" на різних посадах: фахівця з контрактів, юрисконсульта, начальника юридичного відділу, заступника директора, директора, заступника директора. З 05 січня 2022 року працює на посаді юрисконсульта.
Згідно з підпунктом 8.3.10 пункту 8.3 статті 8 статуту ТОВ "САП Україна" призначення та відкликання директора до закінчення строку його посадових повноважень належить до компетенції зборів учасників.
01 грудня 2021 року в місті Валльфорд, Німеччина, відбулись загальні збори учасників ТОВ "САП Україна", на яких вирішено призначити ОСОБА_1 директором товариства згідно з підпунктом 8.3.10 статуту товариства з 05 січня 2022 року, про що свідчить рішення загальних зборів учасників ТОВ "САП Україна" від 01 грудня 2021 року.