ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року
м. Київ
справа № 206/2616/21
провадження № 61-13665св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - Дніпровська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Максим Олексійович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року у складі судді Малихіної В. В. та постанову Дніпровськогоапеляційного суду від 15 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Новікової Г. В., Гапонова А. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року Дніпровська міська рада звернулась з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондаря М. О., треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_3, про визнання недійсними іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, припинення права власності, скасування записів про державну реєстрацію права власності та визнання спадщини відумерлою.
Позов мотивований тим, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Дніпровській міській раді стало відомо, що 05 лютого 2021 року укладений іпотечний договір № 44 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відповідно до якого, ОСОБА_2 передає ОСОБА_1 в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26 листопада 1996 року, виданого Дніпропетровською облспоживспілкою згідно з розпорядженням № 82. Право власності зареєстровано КП "ДМБТІ" ДОР та записано в реєстрову книгу № 306п-69.
12 лютого 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя № 52, відповідно до якого ОСОБА_2 передає, а ОСОБА_1 приймає в особисту приватну власність за вартістю та на умовах, визначених у договорі, квартиру АДРЕСА_1 .
05 лютого 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округуБондарем М. О. внесений запис про державну реєстрацію договору іпотеки № 44, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56488024 від 05 лютого 2021року, номер запису про іпотеку 40431768.
12 лютого 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округуБондарем М. О. внесений запис про державну реєстрацію договору про задоволення вимог іпотекодержателя № 52 від 12 лютого 2021 року.
Відповідно до листа КП ДМБТІ ДМР № 253 від 13 січня 2021 року право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26 листопада 1996 року, виданого Дніпропетровською облспоживспілкою згідно з розпорядженням № 82. Право власності зареєстровано КП "ДМБТІ" ДОР та записано в реєстрову книгу № 306п-69.
Згідно з листом КП ДМБТІ ДМР № 2876 від 16 березня 2021 року та свідоцтвом про право власності на житло від 26 листопада 1996 року квартира АДРЕСА_1 не зареєстрована за ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_2 не була власником спірної квартири та уклала з ОСОБА_1 договір іпотеки, а в подальшому - договір про задоволення вимог іпотекодержателя незаконним шляхом.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадкоємців за законом або за заповітом немає, тому спірне майно має бути визнано відумерлою спадщиною та перейти у власність територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
На момент звернення до суду квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 16 лютого 2021 року.
З урахуванням збільшених позовних вимог, позивач просив:
визнати недійсними іпотечний договір № 44 від 05 лютого 2021 року, укладений між іпотекодавцем ОСОБА_2 та іпотекодержателем ОСОБА_1 та договір про задоволення вимог іпотекодержателя № 52 від 12 лютого 2021 року, укладений між іпотекодавцем ОСОБА_2 та іпотекодержателем ОСОБА_1, за яким до іпотекодержателя перейшло право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу № 69 від 16 лютого 2021 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, на квартиру АДРЕСА_1 ;
припинити право власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності:
за ОСОБА_1, номер запису про право власності 40527371 від 12 лютого 2021 року, внесений правним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондарем М. О., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2289809812101;
за ОСОБА_3, номер запису про право власності 40582883 від 16 лютого 2021 року, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондарем М. О., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2289809812101;
визнати відумерлою спадщину, що складається з квартири АДРЕСА_1, яка залишилась після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
передати квартиру АДРЕСА_1 у власність територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2021 року вилучено з числа відповідачів по справі приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондара М. О. та залучено його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Заочним рішенням Самарського районного суду від 19 листопада 2021 року позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар М. О., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_3, про визнання недійсним іпотечного договору, про визнання недійсним договору про задоволення іпотекодержателя, припинення права власності, скасування записів про державну реєстрацію права власності та про визнання спадщини відумерлою задоволено.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 202/2616/21 задоволено, заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2021 року скасовано, справу призначено до розгляду.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар М. О., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсним іпотечного договору, про визнання недійсним договору про задоволення іпотекодержателя, припинення права власності, скасування записів про державну реєстрацію права власності та про визнання спадщини відумерлою задоволено.
Визнано недійсним іпотечний договір № 44 від 05 лютого 2021 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя № 52 від 12 лютого 2021 року, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 69 від 16 лютого 2021 року, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_3, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Припинено право власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 ,та скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності:
за ОСОБА_1, номер запису про право власності 40527371 від 12 лютого 2021 року, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округ Бондарем М. О., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2289809812101;
за ОСОБА_3, номер запису про право власності 40582883 від 16 лютого 2021 року, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округ Бондарем М. О., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2289809812101.
Визнано відумерлою спадщину, що складається з квартири АДРЕСА_1, що залишилась після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, та передано її у власність територіальної громади міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради.
Вирішено питання щодо розподілу судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
з часу відкриття спадщини минуло більше одного року, спадкоємці відсутні, тому необхідно визнати спадщину відумерлою та передати у власність територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_1 ;
відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 26 листопада 1996 року, виданого Дніпропетровською облспоживспілкою на підставі розпорядження № 82, зареєстрованого КП "ДМБТІ" ДОР у реєстрову книгу № 306п за реєстровим № 69, квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
для реєстрації іпотечного договору № 44 від 05 лютого 2021 року та договору про задоволення вимог іпотекодержателя № 52 від 12 лютого 2021 року ОСОБА_2 надано приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Бондар М. О. свідоцтво про право власності на житло, в якому міститься інформація, яка не підтверджена КП "ДМБТІ" ДОР;
згідно із відповіддю Державної прикордонної служби України, відомостей про перетинання державного кордону України у період з 21 березня 2018 року по 21 березня 2023 року громадянкою росії ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, в базі даних не виявлено;
отже, іпотечний договір № 44 від 05 липня 2021 року та договір про задоволення вимог іпотекодержателя № 52 від 12 лютого 2021 року підлягають визнанню судом недійсними;
з огляду на те, що спірна квартира незаконно вибула із володіння (охорони) єдиного можливого власника - Дніпровської міської ради, їй відумерла спадщина належить з часу відкриття спадщини. Відповідно до статуту Дніпровської міської ради вона є повноважним представником територіальної громади м. Дніпра. З урахуванням викладеного, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Дніпровська міська рада як розпорядник майна територіальної громади м. Дніпра. Незаконне вибуття поза волею власника квартири за адресою: АДРЕСА_1, порушує майнові інтереси держави в особі Дніпровської міської ради, яка в даному випадку незаконно позбавлена можливості розпоряджатись та здійснювати державний контроль за використанням спырногооб`єкта нерухомості;
право власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі - продажу від 16 лютого 2021 року № 69, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондарем М.О., перейшло до ОСОБА_3 . Тому спірне майно підлягає витребуванню від ОСОБА_3 на підставі статті З88 ЦК України.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що належними письмовими доказами не підтверджено, що до ОСОБА_2 перейшло право власності на спірне майно в порядку спадкування і що вона вжила заходів, направлених на прийняття такого майна, чи здійснила належне оформлення і державну реєстрацію такого права;
позивачем підтверджено, що на момент смерті ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 жодних інших осіб з ними не проживало. Після ОСОБА_6 і ОСОБА_4 залишилися заповіти на ОСОБА_2, яка хоч і звернулася із заявою про прийняття спадщини, однак, за відсутності оформленого права спадкодавців щодо спадкового майна, їй було відмовлено в спадкуванні. До складу спадщини не може входити право власності на нерухоме майно за тієї умови, що спадкодавець не дотримався процедури набуття права власності і не здійснив державну реєстрації такого права;
ОСОБА_2 мала можливість реалізувати свої спадкові права в будь-який спосіб, зокрема, шляхом визнання за нею прав як особи, на яку складено заповіт, і набуття права власності на спірне майно, після чого її права як власника підлягали захисту, однак, своє право вона не реалізувала;
суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідні заповіти і заяви ОСОБА_2 щодо спадкування спірного майна не є підтвердженням того, що ОСОБА_2 реалізувала свої спадкові права, не є правовстановлюючими документами щодо права власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
подання ОСОБА_2 до нотаріальної контори заяв про прийняття спадкового майна, за відсутності виготовленої технічної документації і правовстановлюючих документів спадкодавця на спадкове майно, можна вважати складовими процедури оформлення права власності, які не були завершені і не призвели до виникнення права власності у ОСОБА_2 ;
водночас метою позову Дніпровської міської ради є припинення права власності на спірне майно за ОСОБА_3 із зобов`язанням повернути майно;
суд першої інстанції встановив, що право власності на спірне майно зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 на підставі оспореного договору купівлі-продажу, який за висновками суду не створює спростовну юридичну презумпцію права власності такої особи та не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності;
при вирішенні питання про витребування майна, вагомого правового значення набуває обставина щодо того, як саме майно вибуло з володіння власника та з приводу добросовісності, насамперед, набувача цього майна, ОСОБА_3 . За обставин, встановлених у справі, не вбачається, що набувач ОСОБА_3 знав або міг знати про недобросовісну поведінку відчужувача чи попередніх власників, з огляду на що є добросовісним набувачем;
кінцевий набувач не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до проміжного набувача, в якого придбав квартиру АДРЕСА_1, про відшкодування збитків. Законодавство України гарантує право ОСОБА_3 заявити до ОСОБА_1 позов про відшкодування шкоди, якщо така була заподіяна набувачу.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У вересні 2023 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 07 листопада 2018 року в справі № 488/6211/14-ц, від 22 вересня 2022 року в справі № 125/2157/19, від 03 жовтня 2018 року в справі № 127/7029/15-ц;
висновки судів першої та другої інстанцій суперечать висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц, стосовно того, при відчуженні спадкового майна територіальна громада має право лише на відшкодування вартості спадкового майна за ринковими цінами, а тому позовні вимоги територіальної громади про визнання спадщини відумерлою та передачу її позивачу задоволенню не підлягають;
у Дніпровської міської ради немає підстав для звернення з цим позовом в розумінні частини першої статті 4 ЦПК України;
ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті попередніх власників спірної квартири, на теперішній час є дві відкриті спадкові справи, де вона є спадкоємцем, в одному випадку - за законом, в іншому - за заповітом, від спадкування її ніхто не усував та від прийняття спадщини вона не відмовлялась. Звернення спадкоємця до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк є волевиявленням спадкоємця на прийняття спадщини. Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Таким чином, спірна квартира не може бути визнана відумерлою спадщиною, оскільки відсутні визначені у статті 1277 ЦК України підстави для такого визнання.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року; витребувано справу № 206/1616/21 з суду першої інстанції.
У грудні 2023 року матеріали цивільної справи № 206/1616/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3, поданий Дніпровською міською радою, повернуто без розгляду, справу № 206/2616/21 призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 09 жовтня 2023 року зазначено, що в касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати оскаржені судові рішення на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначає, що суди не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 461/12525/15-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 07 листопада 2018 року в справі № 488/6211/14-ц, від 22 вересня 2022 року в справі № 125/2157/19, від 03 жовтня 2018 року в справі № 127/7029/15-ц. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Фактичні обставини
Суди встановили, що згідно з ордером № 515 від 28 квітня 1982 року ОСОБА_4 на сім`ю із чотирьох осіб на підставі рішення виконкому Ради народних депутатів м. Дніпропетровська від 27 квітня 1982 року надано квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 26 листопада 1996 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної власності ОСОБА_4 та членам його сім`ї: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що також підтверджено довідкою № 253 від 13 січня 2021 року та довідкою № 2876 від 16 березня 2021 року Комунального підприємства "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації", в яких також зазначено, що в матеріалах інвентаризаційної справи квартири АДРЕСА_1 відомості щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 відсутні.
Відповідно до інформації Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 1029/05.1-42 від 10 березня 2021року в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян є запис № 455 від 17 травня 2013 року про смерть ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; запис № 281 від 27 березня 2015 року про смерть ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно із довідкою господарського розрахункового житлово-експлуатаційного управління облспоживспілки від 17 лютого 2014 року, виданої ОСОБА_4, в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_7 був зареєстрований з 04 липня 1997року по 05 вересня 2013 року, також на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за цією адресою були зареєстровані: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_5 (дружина), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 .
За відомостями Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори маються чотири спадкові справи після смерті: ОСОБА_5 (№ 161/2014), ОСОБА_7 (№ 162/2014), ОСОБА_4 (№117/2015) та ОСОБА_6 (№ 157/2015) відповідно до яких:
після смерті ОСОБА_5 25 березня 2014 року із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_11 за довіреністю від імені ОСОБА_4, якій постановою від 25 березня 2014 року відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину за законом на частину квартири у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів;
після смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_11 за довіреністю від імені ОСОБА_4, якій постановою від 25 березня 2014 відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину за законом на частину квартири у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
В заповіті від 12 грудня 2014 року ОСОБА_4 зробив розпорядження про те, що усе належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, та взагалі все те, що буде йому належати на день смерті, він заповів ОСОБА_2 .
В заповіті від 14 вересня 2014 року ОСОБА_6 зробив розпорядження про те, що усе належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, та взагалі все те, що буде йому належати на день смерті, він заповів ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6, 04 березня 2015 року із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2 .
Водночас в договорі іпотеки від 05 лютого 2021 року, укладеному між іпотекодавцем ОСОБА_2, яку в договорі ідентифіковано за реєстраційним номером облікової картки платника податків № НОМЕР_1 і визначено як громадянку України, що надала паспорт серії НОМЕР_2, виданий 21 квітня 1997 року Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, з місцем реєстрації в квартирі АДРЕСА_1, та іпотекодержателем ОСОБА_1, зазначеється про передачу в іпотеку, як засобу забезпечення повернення іпотекодавцем іпотекодержателю грошових коштів в сумі 460 000,00 грн, квартири АДРЕСА_1, яка належала іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 26 листопада 1996 року Дніпропетровською облспоживспількою, згідно з розпорядженням № 82 від 1996 року, також зазначено, що право власності зареєстроване КП "ДМТІ" ДОР та записано в реєстрову книгу № 306п-69; згідно договору позики, укладеному 05 лютого 2021 року ОСОБА_2 взяла в ОСОБА_1 в позику грошові кошти у розмірі 460 000,00 грн, які зобов`язалася повернути до 12 лютого 2021року.