ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2024 року
м. Київ
справа № 463/4796/17
провадження № 61-83св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Львівської місцевої прокуратури № 3, який діє в інтересах держави в особі Львівської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06 березня 2019 року в складі судді Леньо С. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року в складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року керівник Львівської місцевої прокуратури № 3, діючи
в інтересах держави в особі Львівської міської ради, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просив:
витребувати від ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення пилорами літ. "Б-1" загальною площею 1 737, 8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 829506946101);
витребувати від ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення насосної літ. "П-1" загальною площею 7, 9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 829492546101);
витребувати від ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення майстерні літ. "Д-1" загальною площею 39,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 829572046101);
витребувати від ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення будівлі паркетного цеху літ. "Г-1", "Гʼ-1" загальною площею 2 059,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 829528846101);
витребувати від ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення будівлі котельні літ. "К-2", "К-1", "Кʼ-1" загальною площею 602,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 829540846101).
На обґрунтування позову зазначав, що ухвалою Франківського районного суду
м. Львова від 23 грудня 2015 року у справі № 465/7890/15-ц визнано мирову угоду, згідно з якою визнано за ОСОБА_5 право власності на нежитлові приміщення: насосна літ. "П-1" загальною площею 7,9 кв. м та пилорама літ. "Б- 1" загальною площею 1 737,8 кв. м, які розташовані у
АДРЕСА_1 ; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Півколо Случ" (далі - ТОВ "Півколо Случ") право власності на нежитлові приміщення: майстерня літ. "Д-1" загальною площею 39,8 кв. м, будівлю паркетного цеху літ. "Г-1" загальною площею 1 801,1 кв. м, прибудови будівлі паркетного цеху літ. "Гʼ-1" загальною площею 258,7 кв. м, будівлю котельні літ. "К-2", "К-1", "Кʼ-1" загальною площею 602,9 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_1 .
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11 травня
2017 року скасовано ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2015 року, однак до скасування цієї ухвали сторони відчужили спірні нежитлові приміщення.
Власниками нежитлового приміщення пилорами літ. "Б-1" загальною площею 1 737,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Власниками нежитлового приміщення насосної літ. "П-1" загальною площею 7,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Власниками нежитлового приміщення майстерні літ. "Д-1" загальною площею 39,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 .
Власниками нежитлового приміщення будівлі паркетного цеху літ. "Г-1", "Гʼ- 1" загальною площею 2 059,8 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Власниками нежитлового приміщення будівлі котельні літ. "К-2", "К-1", "Кʼ-1" загальною площею 602,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
На момент розгляду Франківським районним судом м. Львова цивільної справи № 465/7890/15-ц всі ці приміщення перебували у власності територіальної громади м. Львова, але незаконно вибули з її володіння внаслідок ухвалення незаконного судового рішення, яке скасовано.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 06 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року, позов задоволено.
Витребувано від ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення пилорами літера "Б-1" загальною площею 1 737,8 кв. м, що знаходяться за адресою:
АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 829506946101).
Витребувано від ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення насосної літ. "П-1" загальною площею 7,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 829492546101).
Витребувано від ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення майстерні літ. "Д-1" загальною площею 39,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 829572046101).
Витребувано від ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення будівлі паркетного цеху під літерою "Г-1", "Гʼ-1" загальною площею 2 059,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 829528846101).
Витребувано від ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення будівлі котельні літ. "К-2", "К-1", "Кʼ-1" загальною площею 602,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 829540846101).
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірні об`єкти нерухомості перебували у комунальній власності територіальної громади м. Львова і вибули з її володіння поза її волею на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване, тому наявні підстави для їх витребування у відповідачів.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач ОСОБА_1 оскаржила його в касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06 березня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року залишено без змін.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що спірне нерухоме майно перебуває в комунальній власності м. Львова і згідно з договором оренди від 21 квітня 2000 року зі змінами, управлінням ресурсів Львівської міської ради це майно передано в оренду ПП "Півколо Случ" на строк до 01 квітня 2028 року, однак майно вибуло із володіння Львівської міської ради поза її волею на підставі судового рішення, яке було скасовано та яким порушено права власника майна - територіальної громади м. Львова.
Свої права ОСОБА_1 як добросовісний набувач може захистити шляхом звернення до суду з позовом про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України до продавця спірного нерухомого майна. Розрахунки між власником та добросовісним набувачем при витребуванні майна з чужого незаконного володіння проводяться відповідно до порядку, визначеного статтею 390 ЦК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06 березня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 11 червня 2014 року в справі № 6- 52цс14, від 24 червня 2015 року в справі № 6-117цс12, від 05 жовтня 2016 року в справі № 916/2129/15, від 02 листопада 2016 року в справі № 522/10652/15-ц, від 23 листопада 2016 року в справі № 916/2144/15, від 25 січня 2017 року в справі № 916/2131/15 та у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року в справі № 926/03/18, від 06 лютого 2019 року в справі № 927/246/18, від 29 травня 2019 року в справі № 367/2022/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
Також оскаржив судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Прокурор не надав належні докази на підтвердження вибуття спірних нежитлових приміщень з власності територіальної громади м. Львова поза її волею. Суди попередніх інстанцій не дослідили та необґрунтовано відхилили клопотання про витребування інвентаризаційної справи щодо спірних об`єктів нерухомого майна.
З урахуванням того, що витребуванню в порядку статті 388 ЦК України підлягає індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на даний момент, з метою вирішення цього спору підлягають з`ясуванню обставини збереження індивідуальних ознак цього майна за час перебування у володінні відповідачів та третіх осіб.
Мирова угода презюмує волю позивача на відчуження майна, а наявність волі виключає пред`явлення віндикаційного позову.
Спірні нежитлові приміщення не можуть бути витребувані у відповідачів, оскільки їх продано в порядку, встановленому для виконання судових рішень, тому відповідачі є добросовісними набувачами.
Суди не дослідили підстави звернення прокурора з цим позовом до суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Личаківського районного суду м. Львова.
18 травня 2023 року справа № 463/4796/17 надійшла до Верховного Суду.
Франківська окружна прокуратура м. Львова Львівської області направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 .
Враховуючи принцип диспозитивності та те, що з касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду звернувся ОСОБА_4, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06 березня 2019 року та постанова Львівського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року переглядаються Верховним Судом лише в частині вирішення позовних вимог керівника Львівської місцевої прокуратури № 3, який діє в інтересах держави в особі Львівської міської ради, до ОСОБА_4 .
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно з договором оренди майна від 31 грудня 1992 року № БВ-23 Фонд комунального майна м. Львова передав, а організація орендарів Львівського державного заводу будівельних матеріалів прийняла в оренду майно Львівського державного заводу будівельних матеріалів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Додатковою угодою до договору оренди від 31 грудня 1992 року № БВ-23, яка 27 листопада 1997 року укладена між представництвом Фонду державного майна України у м. Львові та Закритим акціонерним товариством "Завод Півколо" (далі - ЗАТ "Завод Півколо"), внесено зміни до договору оренди від 31 грудня 1992 року № БВ-23, зокрема, продовжено дію цього договору на 20 років з дати підписання додаткової угоди.
Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 10 березня
2000 року № 83 "Про оренду цілісного майнового комплексу за адресою:
АДРЕСА_1" виконавчий орган погодився з реорганізацією
ЗАТ "Завод "Півколо" та спричиненою нею реструктуризацією цілісного майнового комплексу Львівського заводу будівельних матеріалів, який перебуває в оренді у ЗАТ "Завод "Півколо" (пункт 1 рішення).
Цим рішенням Департамент економічної політики та ресурсів Львівської міської ради зобов`язано визнати нечинним за згодою сторін договір оренди цілісного майнового комплексу від 31 грудня 1992 року № БВ-23 (орендар ЗАТ "Завод "Півколо") в частині оренди структурних підрозділів цілісного майнового комплексу, які передаються в оренду іншим суб`єктам підприємницької діяльності, та укласти договори оренди структурних підрозділів вищевказаного цілісного майнового комплексу, зокрема, з Приватним підприємством "Півколо Случ" (далі - ПП "Півколо Случ") на споруди паркетного цеху з блоком сушильних камер і котельні, зовнішні мережі газифікації та теплові мережі, два котли ДКВР-4/13, фільтри, автонавантажувач, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .