,
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2024 року
м. Київ
справа № 591/1707/22
провадження № 61-10564св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Кодратенком Максимом Миколайовичем, на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 березня 2023 року у складі суддіСеверинової А. С. та постанову Сумського апеляційного суду від 08 червня 2023 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю., Собини О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про збільшення розміру стягнутих аліментів, стягнення додаткових витрат на утримання дитини, стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Позовна заява мотивована тим, що з 08 серпня 2003 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу вони мають двох дітей: доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 січня 2019 року у справі № 591/3056/18 шлюб між ними розірвано та відмовлено в задоволенні позовних вимогОСОБА_1 про стягнення аліментів на двох дітей.
Постановою Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 січня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 донька ОСОБА_4 досягла повноліття, що є підставою для припинення стягнення аліментів.
Позивач зазначала, що працює на посаді головного спеціаліста Сумського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області та в середньому отримує заробітну плату в розмірі 12 000 грн щомісячно. Після розірвання шлюбу з відповідачем вона, починаючи з 2019 року, разом з двома дітьми переїхала та проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1, що є однокімнатною квартирою. Інших доходів для життя, а також свого житла вона не має.
У свою чергу, відповідач працює в Сумській обласній прокуратурі, наразі сам проживає в чотирикімнатній квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, інших дітей на утриманні не має.
Стягнення додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, позивач обґрунтовує тим, що їх малолітній син ОСОБА_5 перебуває на її утриманні, навчається в Комунальній установі Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 23 та додатково виявив бажання та здібності до заняття спортом, а саме відвідування басейну та плавання. Вартість такого навчання становить 120 грн за одне заняття, тренування відбуваються 4 рази на тиждень. Сукупна вартість відвідування басейну ОСОБА_5 становить 1 920 грн, тому половину коштів з розвитку особливих здібностей сина, а саме в розмірі 960 грн щомісячно, слід стягувати з відповідача до досягнення дитиною повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_3 донька сторін ОСОБА_4 досягла повноліття та продовжує навчання у вищому навчальному закладі Київський національний торговельно-економічний університет за спеціальністю політологія факультету Міжнародної торгівлі та права на заочній формі навчання. Термін навчання складає 4 роки 6 місяців. Згідно з умовами договору № 3524з/6к-2021 від 20 серпня 2021 року вартість навчання становить 15 500 грн за рік (курс) та оплата розбивається на 2 етапи, тобто по 7 750 грн за кожні пів року. Загальна вартість навчання становить 69 750 грн. Відповідно до графіку освітнього процесу у зв`язку з навчанням на заочній формі навчання ОСОБА_4 двічі на рік повинна їздити до м. Києва для здачі залікових іспитів. У зв`язку з навчанням ОСОБА_4 необхідно винаймати житло протягом 2 місяців на рік, харчуватися, витрачати кошти на проїзд, придбання підручників, зошитів, тощо. На період дії воєнного стану навчальний заклад скоротив сесії до 2 тижнів з метою забезпечення безпеки. Зазначає, що у зв`язку із заочною формою навчання університет не забезпечує студентів гуртожитком, а також стипендією. Сукупні витрати за рік навчання ОСОБА_4 становлять 47 500 грн. Вважала, що половину з цих коштів, що витрачаються на навчання доньки, слід стягнути з відповідача, що становитиме 23 750 грн на рік, тобто 1 979 грн на місяць.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь на підставі постанови Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року № 591/3056/18 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначивши розмір аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття;
- стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дитини - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначивши розмір додаткових витрат в твердій грошовій сумі 960 грн, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття;
- стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, на час навчання доньки, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку, за умови продовження навчання.
У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що він частково погоджується з позовними вимогами та вважає за необхідне звернутися до суду із зустрічним позовом про зменшення розміру аліментів на утримання дітей, доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5, в розмірі по 1/8 частини його заробітку (доходу) на кожну дитину, до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, та на час навчання доньки ОСОБА_4 . Він заперечує доводи ОСОБА_1 про те, що вона не має житла.
Зазначав, що доводи позивачки про збільшення його доходу є непідтвердженими. Так, у зв`язку зі зміною посади у 2020 році зменшився розмір його заробітної плати. За період з березня до травня 2022 року він отримав середню заробітну плату (дохід) в розмірі 13 000 грн. При цьому, на його утриманні перебуває дружина та новонароджена дитина. Його дохід за 2021 рік зменшився у порівнянні з 2020 роком на 113 586 грн.
Посилався на те, що він не погоджується з вимогами позивачки про стягнення додаткових витрат в сумі 960 грн на сина ОСОБА_5, оскільки надана позивачкою довідка від 28 квітня 2022 року містить ознаки явної підробки, так як складена не на бланку державного навчального закладу, яким є Сумський державний університет. Крім того, до позову ОСОБА_1 не долучено жодних доказів щодо укладення договору про надання послуг спортивного навчання дитини. Звертає увагу на те, що їх малолітній син ОСОБА_5 постійно змінює гуртки та секції. З урахуванням переваг та інтересів дитини, не мати несе додаткові витрати на утримання малолітнього ОСОБА_5, а навпаки він, як батько.
Понесені ОСОБА_1 витрати на навчання доньки у розмірі 50% він готовий сплатити. Тобто, з наданих доказів ця сума складає 7 750 грн. На даний час за повідомленням університету жодної сесії у закладі не було проведено, а усе навчання (усі 3 сесії) відбувались дистанційно. Тобто ОСОБА_3 не перебувала на навчальних сесіях у м. Києві, а перебувала вдома. Водночас, розрахунки про витрати на проживання доньки в майбутньому в м. Києві не можуть бути взяті до уваги в умовах військового стану в країні, оскільки неможливо підрахувати безпечний стан перебування на кілька діб. На сьогоднішній час дочка жодної сесії не навчалась у м. Києві, відповідно, і зазначених приблизних витрат не було понесено. Крім того, не зрозуміло, чому до розрахунку включено оренду квартири, а не проживання в гуртожитку навчального закладу.
Позивач посилався на те, що бажає надавати допомогу до закінчення навчання у розмірі 1/8 частки його доходів (заробітку).
Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просив суд:
- зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь позивачки на підставі постанови Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 591/3056/18 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, до 1/8 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття;
- визначити розмір стягнення аліментів безпосередньо на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, у розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу), щомісячно, на час навчання доньки, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку, за умови продовження навчання.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29 березня 2023 рокупозов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 13 травня 2022 року на час навчання до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення та відмовляючи в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог щодо збільшення та зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції зазначив, що сторонами належними та допустимими доказами не підтверджено поліпшення або погіршення майнового стану відповідача, у тому числі зі стягненням аліментів на утримання дитини від іншого шлюбу, а тому суд не вбачав підстав для задоволення цих позовних вимог в зазначеній частині.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення додаткових витрат на дитину, районний суд зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження фактично понесених витрат, а також обґрунтування витрат, які вона просила стягнути у майбутньому у заявленому в позові розмірі, враховуючи, що допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки, як і сама позивач визнали факт того, що вартість абонементу з відвідування басейну не є незмінною. Крім того, малолітній ОСОБА_7 у липні та червні 2022 року пропускав заняття з басейну, а влітку він займається греблею на байдарках, яка є безкоштовною, у той час коли позивач просила стягнути додаткові витрати з відвідування басейну до досягнення ним повноліття. Також, на думку суду, позивачем не доведено тих особливих обставин у розумінні статті 185 СК України для фінансування додаткових витрат наперед, враховуючи вік дитини, а також те, що особисті вподобання і захоплення тими чи іншими видами спору можуть змінюватися. Крім того, суд врахував ту обставину, що після досягнення найстаршою дочкою ОСОБА_4 повноліття за заявою відповідача за місцем його роботи продовжували відраховуватися на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), тобто у більшому ніж присудженому за рішенням суду розмірі. Відтак, у зв`язку з існуванням у ОСОБА_2 переплати за аліменти, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Ухвалюючи рішення та частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, місцевий суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного віку, має офіційну роботу та стабільний заробіток, отже, він має об`єктивну можливість виплачувати аліменти. Враховуючи обставини того, що на утриманні відповідача перебуває ще двоє малолітніх дітей, а саме: син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання якого він сплачує аліменти у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку, а також малолітній син від шлюбу з ОСОБА_8 . ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, та дружина ОСОБА_8 на підставі договору про сплату аліментів на дитину від 14 грудня 2022 року у розмірі 1/4 частки (1/6 частка - на дитину та 1/12 частка - на дружину), тому суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у цій частині і стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову - з 13 травня 2022 року на період навчання до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 08 червня 2023 рокуапеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Кондратенка М. М. та ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 березня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що розглядаючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
При цьому апеляційний суд вважав, що сторонами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зміни матеріального становища ОСОБА_2, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін та інших випадків, передбачених статтею 192 СК України.
Щодо стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_5, а саме на заняття спортом, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачкою не надано доказів на підтвердження фактично понесених витрат.
Суд зазначив, що у зв`язку з існуванням у ОСОБА_2 переплати за аліменти відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання доньки ОСОБА_4, оскільки після досягнення нею повноліття за заявою ОСОБА_2 за місцем його роботи продовжували відраховуватися на користь позивачки аліменти у розмірі1/4 частки від його заробітку (доходу), тобто у більшому ніж присудженому за рішенням суду розмірі (том 1, а. с. 89-91, том 2, а. с. 153, том 3, а. с. 30).
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, апеляційний суд погодився з висновком районного суду, що такі підлягають частковому задоволенню, оскільки на утриманні ОСОБА_2 перебуває ще двоє малолітніх дітей,тому стягненню підлягають аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову - з 13 травня 2022 року на період навчання до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.
За змістом касаційної скарги, за межі доводів якої Верховний Суд вийти не може на підставі положень статті 400 ЦПК України, ОСОБА_1 оскаржує судові рішення судів попередніх інстанцій лише в частині її позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Отже, в іншій частині Верховний Суд судове рішення не переглядає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Кодратенком М. М., мотивована тим, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам та показанням свідків, які підтверджують понесення нею додаткових витрат на утримання сина (відвідування басейну), що є підставою для часткового їх стягнення з батька дитини.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 545/819/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19), від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19 (провадження № 19103св19) та від 08 грудня 2021 рок у справі № 607/12170/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2023 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу. У якому зазначив про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України.
15серпня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про виклик учасників справи до суду для надання пояснень у справі.
26 вересня 2023 року ОСОБА_2 подав заяву про залишення без розгляду його клопотання від 21 серпня 2023 року про виклик сторін.
Ураховуючи подану ОСОБА_2 заяву від 26 вересня 2023 року, Верховний Суд залишає без розгляду клопотання ОСОБА_2 від 15 серпня 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 серпня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, який рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 січня 2019 року розірвано (том 1, а. с. 15, 9-10).
Постановою Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 591/3056/18 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 25 травня 2018 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (том 1, а. с. 11-13).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 досягла повноліття.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року роз`яснено постанову Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 591/3056/18, що після досягнення повноліття донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти продовжують стягуватися на сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, до його повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на доньку (том 3, а. с. 14-15).
Згідно з довідкою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області від 14 квітня 2022 року № 2 ОСОБА_1 працює на посаді головного спеціаліста Сумського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області та її дохід за період з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року склав 180 574 грн 04 коп (том 1, а. с. 14).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ровенською А. О., ОСОБА_10 купив в ОСОБА_11 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (том 1, а. с. 17-19).
За інформацією Сумської обласної прокуратури відповідачу ОСОБА_2 нараховано заробітну плату за 2018 рік у сумі 398 333 грн 17 коп, за 2019 рік 382 683 грн 55 коп, за 2020 рік 410 901 грн 03 коп, за 2021 рік 297 315 грн 29 коп, за 2022 рік 365 142 грн 44 коп (том 1, а. с. 20, 121-123, 175-177, 207-209, том 2, а. с. 153, т. 3, а. с. 31).