ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2024 року
м. Київ
Справа № 910/5663/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Жукова С.В., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Багнюка І.І.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Мосійчук Я.І.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сокур" - Дробота Д.М.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" - Аністратенко О.О.,
Акціонерного товариства "Укртелеком" - Білоножка О.А.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" за вх. № 4692/2023,
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023
у складі колегії суддів: Полякова Б.М. (головуючий), Грека Б.М., Отрюха Б.В.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2022
у складі судді Паська М.В.
у справі № 910/5663/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сокур"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ"
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Вступ.
1. На розгляд суду поставлено питання щодо обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство. Особливостями цієї справи є те, що кредиторські вимоги ініціюючого кредитора випливають із обігу цінних паперів - іменних відсоткових звичайних облігацій, випущених у бездокументарній формі, зокрема складовими боргу визначено номінальну вартість облігацій, відсотковий дохід, пеню та інфляційні нарахування. При цьому ініціюючий кредитор свої вимоги підтверджував лише наявністю судових рішень про стягнення боргу з боржника, а апеляційним судом при перевірці обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство визнано преюдиційними обставини, встановлені у рішеннях суду про стягнення боргу.
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сокур" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Сокур") звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" (далі - ТОВ "ЕСУ"), оскільки останнє неспроможне сплатити борг.
3. 14.07.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято заяву до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 09.08.2022.
Розгляд справи судами.
4. 09.08.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023, серед іншого, відкрито провадження у справі № 910/5663/22 про банкрутство ТОВ "ЕСУ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Визнано ТОВ "Фінансова компанія "Сокур" кредитором боржника на загальну суму 354 443 091,99 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Касаткіна Д.М.
5. Судові рішення мотивовані тим, що грошові вимоги ініціюючого кредитора підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, і відповідно, обставини, які встановлені цими рішеннями, не доказуються при розгляді заяви ініціюючого кредитора у підготовчому засіданні, у якому беруть участь ініціюючий кредитор та боржник, стосовно яких встановлені обставини виникнення боргу, його розміру та підстав для стягнення цього боргу з боржника.
6. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що посилання одного з кредиторів боржника - Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на те, що арбітражний керуючий Касаткін Д.М. є заінтересованою особою у цій справі про банкрутство, оскільки виконує повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора) у справі № 904/4387/19 про банкрутство ТОВ "Український Рітейл", у справі № 904/3900/21 про банкрутство ДП "Спорт-Мастер" ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", не підтверджує наявність обставин, визначених частиною третьою статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), та не доводить заінтересованість відносно боржника інших кредиторів у справі.
Крім того, вказані вище юридичні особи у справах про банкрутство, у яких приймав участь як розпорядник майна, та, в подальшому, ліквідатор Касаткін Д.М., не є заінтересованими особами відносно боржника в розумінні положень статті 1 КУзПБ.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
7. 03.07.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі № 910/5663/22; справу у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
8. Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень у справі № 910/5663/22 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" зазначає пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме:
- неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема, статей 34, 39 КУзПБ без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, від 16.06.2022 у справі № 910/13242/21, від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20, від 28.07.2022 у справі № 902/560/20, від 30.05.2023 у справі № 925/1075/22, від 02.03.2023 у справі № 910/2528/22, від 06.04.2023 у справі № 902/560/20, від 18.03.2021 у справі № 911/1922/20 та порушення судами норм процесуального права, зокрема, частини четвертої статті 75 ГПК України і статей 76, 77, 86 ГПК України без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20;
- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм абзацу 6 частити першої статті 1, частини третьої статті 28, частини восьмої статті 39, частини першої статті 61 КУзПБ, пункту 6 частини першої статті 3, частини другої та третьої статті 13 ЦК України у подібних правовідносинах.
9. При цьому скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій визнали вимоги ініціюючого кредитора без надання їм правового аналізу, підстав виникнення грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника, їх характеру, без встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Б. Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу.
10. До Верховного Суду від розпорядника майна ТОВ "ЕСУ" арбітражного керуючого Касаткіна Д.М. та ТОВ "Фінансова компанія "Сокур" надійшли відзиви на касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", в яких з посиланням на правильність застосування судами норм права наведено прохання залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.
А. Щодо суті касаційної скарги.
11. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
13. Суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про достатність поданих ініціюючим кредитором доказів стосовно обґрунтованості та розміру заявлених грошових вимог, виходили з того, що грошові вимоги ініціюючого кредитора підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, і відповідно, обставини, які встановлені цими рішеннями, не доказуються при розгляді заяви ініціюючого кредитора у підготовчому засіданні, у якому беруть участь ініціюючий кредитор та боржник, стосовно яких встановлені обставини виникнення боргу, його розміру та підстав для стягнення цього боргу з боржника.
14. Зокрема, суд апеляційної інстанції вказав, що "відповідно до змісту заяви Ініціюючого кредитора останній просив визнати грошову заборгованість у розмірі 354 443 091,99 грн", яка підтверджена рішеннями Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 у справі № 910/32157/15 та від 18.07.2019 у справі № 910/6377/19.
Також судом апеляційної інстанції зазначено, що "частиною четвертою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, право Ініціюючого кредитора вимагати від Боржника сплати номінальної вартості, відсоткового доходу, а також нараховувати та стягувати 3% річних та інфляційних втрат встановлено рішеннями господарського суду та не підлягає додатковому доведенню в силу положень частини четвертої статті 75 ГПК України.
Тобто, грошові вимоги Ініціюючого кредитора підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, і відповідно, обставини, які встановлені даними рішеннями, не доказуються при розгляді заяви Ініціюючого кредитора у підготовчому засіданні, у якому беруть участь Ініціюючий кредитор та Боржник, стосовно яких встановлені обставини виникнення боргу, його розміру та підстав для стягнення цього боргу з Боржника".
Фактично суд апеляційної інстанції послався на преюдиційність обставин, які встановлені при розгляді справ № 910/32157/15 та № 910/6377/19.
15. Судова колегія не погоджується з цими висновками та зазначає таке.
Стосовно права скаржника оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство.
16. Так, скаржник - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" - є конкурсним кредитором боржника у цій справі відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 09.02.2023.
17. Таким чином, Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" вправі оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у цій справі, зважаючи на правовий висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20.
18. Згідно з цим висновком, системний аналіз приписів статей 42, 254, 255 ГПК України та статей 1, 9, 45 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що конкурсні кредитори, після набуття ними процесуального статусу учасника справи про банкрутство, не позбавлені права на оскарження ухвали про відкриття провадження у цій справі протягом розумного строку з дня визнання їх грошових вимог до боржника за умови поновлення господарським судом строку на апеляційне оскарження.
Стосовно обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора.
19. Судова колегія відзначає, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
20. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
21. Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
22. При цьому провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
23. З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження. Зокрема, форми такого контролю можуть бути різними, направленими на регулювання процедур банкрутства, спрямованими, наприклад, на перевірку обґрунтованості відкриття провадження у справах про банкрутство (як у цій справі), недопущення фіктивного банкрутства, визначення розміру грошових вимог конкурсних кредиторів, належність формування ліквідаційної маси, дотримання порядку переходу до наступних процедур банкрутства тощо. Цим переслідується мета захисту публічного і приватного інтересів у процедурах банкрутства, про що йшлося вище.
24. Згідно з частиною другою статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
25. Частинами першою, другою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
26. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.
27. За змістом частини першої статті 35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
28. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
29. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.