ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2024 року
м. Київ
справа № 757/34677/21-ц
провадження № 61-16922св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва у складі судді Остапчук Т. В., від 19 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Сушко Л. П., Музичко С. Г., від 17 листопада
2023 рокуі виходив з наступного.
Основний зміст позовних вимог
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій, у розмірі 1 000 000 грн.
2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що суддею Апеляційного суду Львівської області Левик Я. А. були винесені незаконні ухвали від 06 жовтня 2017 року, 09 листопада 2017 року, 07 грудня 2017 року та від 02 січня 2018 року у справі № 454/1021/15-ц, внаслідок чого були порушені його конституційні права.
3. Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, стягнути з Держави України в особі Державної казначейської служби України моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн, завдану внаслідок незаконних дій судді Апеляційного суду Львівської області Левик Я. А.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
5. Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження факту завдання моральних страждань, за яких обставин і якими діями (бездіяльністю) вони завдані, ступінь вини заподіювача. Позовні вимоги не знайшли свого підтвердження і визнані необґрунтованими.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року - без змін.
7. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння йому винесенням суддею ухвал у цивільній справі моральної шкоди. Також відсутні докази на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між такими ухвалами і завданою шкодою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
8. 24 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2023 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
9. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також, що
суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
10. У касаційній скарзі заявниквказує, що при вирішенні спору суди попередніх інстанцій зобов`язані були застосувати норми Конституції України, як норми прямої дії. Посилається на те, що згідно з статтею 56 Конституції України він має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю Апеляційного суду Львівської області (на цей час Львівський апеляційний суд).
11. Крім того, заявник просить Верховний Суд внести до Конституційного Суду України конституційне подання щодо тлумачення статті 56 Конституції України та конституційне подання щодо конституційності постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12. Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 757/34677/21-ц.
У визначений судом строк, відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13. У квітні 2015 року ФГ "Бурка В. В." звернулося до суду з позовом до Личаківського районного суду міста Львова та Держави України в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди.
14. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 26 червня 2015 року у справі № 454/1021/15-ц у задоволенні позову відмовлено.
15. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ФГ "Бурка В. В."оскаржило його в апеляційному порядку.
16. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 06 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ФГ "Бурка В. В."залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зокрема запропоновано скаржнику сплати судовий збір у розмірі 267,96 грн.
17. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02 січня 2018 року апеляційну скаргу ФГ "Бурка В. В." визнано неподаною та повернуто заявнику.
18. Постановою Верховного Суду від 04 липня 2018 року касаційну скаргу
ФГ "Бурка В. В." задоволено. Ухвалу Апеляційного суду Львівської області
від 02 січня 2018 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
19. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
20. Згідно з положеннями пункту 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку,якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
21. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
22. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
23. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
24. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
25. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
26. Рішення суду можуть оскаржуватися у порядку, передбаченому процесуальними законами. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.