Постанова
Іменем України
05 січня 2024 року
м. Київ
справа № 761/11950/20
провадження № 61-11944св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідач - компанія "Крестон Есоушиітс ЛТД",
третя особа - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Універсал Банк", яка підписана представником Коваленко Катериною Володимирівною, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року в складі судді: Саадулаєва А. І., та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року в складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У квітні 2020 року акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк", банк) звернулося із позовом до компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД", третя особа - ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивований тим, що 18 грудня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 047-2315/840-0586 відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 185 000 дол. США, а ОСОБА_1 прийняв вказані суми кредитних коштів та зобов`язався належним чином використовували і повернути банку кредит у порядку і на умовах, зазначених в даному договорі.
Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №047-2315/840-0586 від 18 грудня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 18 грудня 2007 року, реєстровий номер №7939, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І. у відповідності до якого ОСОБА_1 передано в іпотеку ПАТ "Універсал Банк" квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з трьох жилих кімнат загальною площею 64,80 кв.м. та належить іпотекодавцю на праві власності.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2011 року у справі № 2-3101/11, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року, стягнуто заборгованість за кредитним договором №047-2915/840-0586 від 18 грудня 2007 року з ОСОБА_1 у розмірі 1 503 244,58 грн.
Станом на сьогоднішній день зобов`язання позичальником не виконане, сума боргу залишається не сплачено. Враховуючи, що станом на сьогоднішній день, позичальник своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості за кредитним договором не виконує, АТ "Універсал Банк" має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до інформаційних довідок від 05 січня 2018 року та 22 квітня 2020 року, предмет іпотеки з 2011 року і на цей час належить компанії "Крестон Есоушиітс Лтд" на підставі договору купівлі-продажу № 1228 від 13 квітня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О. Ф.
Банк зазначав, що не надавав згоду на відчуження предмету іпотеки, кошти від реалізації предмету іпотеки не отримував.
Станом на 06 березня 2020 року за кредитним договором № 047-2915/840-0586 від 18 грудня 2007 року обліковується заборгованість у розмірі 551 427,34 дол. США, яка складається: 69375,15 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту; 109 972,06 дол. США - сума дострокового стягнення по кредиту; 218 531,73 дол. США - відсотки за користування кредитними коштами; 153 548,40 дол. США - підвищені відсотки за користування кредитними коштами.
Банк просив:
у рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед AT "Універсал Банк" за кредитним договором № 047-2915/840-0586 від 18 грудня 2007 року станом на 06 березня 2020 року у розмірі 551 427,34 дол. США, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, загальною площею 64,80 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до договору іпотеки від 18 грудня 2007 року та належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною визначеною суб`єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року позов АТ "Універсал Банк" залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
судом встановлено наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед АТ "Універсал Банк", а саме встановленої у рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2011 року у справі № 2-3101/11. Таким чином, судом встановлений факт неналежного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором. Судом встановлено, що позичальник допустив порушення вимог кредитного договору, внаслідок чого, виникла заборгованість. Станом на час розгляду справи заборгованість за кредитним договором не погашена, іпотека не припинена. Тому АТ "Універсал Банк" має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки;
суд погоджується з доводами відповідача про застосування позовної давності до заявлених вимог. Судом встановлено, що банку було відомо про порушення основного зобов`язання ОСОБА_1 з 06 травня 2009 року, з моменту направлення вимоги про дострокове погашення кредиту, про що свідчать матеріали справи та судове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року про дострокове стягнення заборгованості. Тобто, суд дійшов висновку, що належним та своєчасним способом захисту було б звернення з 2009 року із позовом до власника майна, відомого банку за наявними документами із подальшим встановленням та залученням належного відповідача;
посилання представника позивача на переривання позовної давності, у зв`язку із зверненням до судів інших юрисдикцій, суд сприймає критично. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №904/3405/19: "ураховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду не погоджується з посиланням судів на норми частин другої, третьої статті 264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності у зв`язку зі зверненням позивача до суду з позовом, який у подальшому був залишений без розгляду. Велика Палата Верховного Суду відхиляє аргументи скаржника про те, що суди помилково не застосували норми статті 265 ЦК України стосовно того, що залишення позовної заяви без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності, яка є спеціальною нормою для спірних правовідносин. Ураховуючи вищевикладене тлумачення статей 256, 264, 265 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду не погоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 липня 2019 року у справі № 639/9642/14-ц та у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 березня 2020 року у справі № 713/1548/18, щодо переривання перебігу позовної давності у разі пред`явлення позову, який судом було залишено без розгляду, та відступає від них.". Оскільки під час ухвалення даного рішення судом було встановлено пропущення позовної давності щодо відновлення порушених прав позивача, що вбачається з викладеного, а позивачем, в свою чергу, не доведено переривання позовної давності, тому суд зробив висновок, що у задоволенні вимог належить відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу АТ "Універсал Банк" залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
судом встановлено наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед АТ "Універсал Банк", а саме встановленої рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2011 року у справі № 2-3101/11. Судом першої інстанції правильно встановлено, що позичальник допустив порушення вимог кредитного договору, внаслідок чого, виникла заборгованість. Станом на час розгляду справи заборгованість за кредитним договором не погашена, іпотека не припинена. Тому банк вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки;
відповідачем заявлено про застосування позовної давності до спірних правовідносин. Застосовуючи позовну давність, суд першої інстанції правильно керувався вимогами статті 257 ЦК України, про те, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Судом встановлено, що банку було відомо про порушення основного зобов`язання ОСОБА_1 з 06 травня 2009 року, з моменту направлення вимоги про дострокове погашення кредиту, про що свідчать матеріали справи та судове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року про дострокове стягнення заборгованості. Посилання представника позивача на переривання позовної давності у зв`язку із зверненням до судів інших юрисдикцій, суд першої інстанції правильно відхилив з огляду правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19;
доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 як третьої особи, фактично зводяться до захисту інтересів КРЕСТОН ЕСОУШИІТС ЛТД, хоча представництво цієї компанії ним не здійснюється. З окремою апеляційною скаргою КРЕСТОН ЕСОУШИІТС ЛТД не зверталось, заяви про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 не подавало, тому в апеляційного суду відсутні підстави розглядати доводи ОСОБА_1 подані фактично в інтересах КРЕСТОН ЕСОУШИІТС ЛТД;
доводи апеляційної скарги АТ "Універсал Банк" про те, що зобов`язання ОСОБА_1, обґрунтованість якого підтвердження рішенням суду, що набрало законної сили, про стягнення боргу у розмірі 1 503 244,58 грн залишається невиконаним, іпотека не припинена, апеляційним судом відхилені як такі, що не спростовують пропуску позовної давності. Банк зазначав, що перепоною вчасного подання позову були недобросовісні дії ОСОБА_1, які полягали у юридичній зміні власника квартири і направлені на ухилення від виконання зобов`язань. Водночас позовна давність банком порушена з моменту початку строку - невиконання дострокової вимоги у 2009 році. Перевіряти стан предмету іпотеки банк мав повне право відповідно до договору, тому посилання на дії ОСОБА_1, як і на доступ до реєстру права власності з 2015 року, апеляційний суд відхиляє;
доводи апеляційної скарги банку про те, що про перехід права власності на предмет іпотеки банку стало відомо з інформаційної довідки з реєстру речових прав лише 30 травня 2016 року, апеляційний суд також відхилив з огляду на те, що заборгованість та невиконання зобов`язання встановлені також рішенням суду у 2011 році, тобто, з цього моменту банк також знав, що заборгованість не погашається і після рішення суду;
щодо переривання позовної давності, то вже на момент звернення з позовом до суду господарської юрисдикції у 2016 році, позовна давність також була пропущена;
доводи апеляційної скарги про те, що правочин щодо продажу предмета іпотеки містить ознаки фраудаторного, апеляційний суд відхилив, оскільки це не було предметом позову в суді першої інстанції;
апеляційний суд відхилив доводів представника КРЕСТОН ЕСОУШИІТС ЛТД - Громадюка О. Р., викладених у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1, про те, що належним способом захисту права в даному випадку є звернення із позовом про визнання статусу іпотекодержателя, отже, мотиваційна частина рішення суду щодо підстав відмови підлягає зміні - обрання неналежного способу захисту порушеного права або добросовісності набуття Крестон Есоушиітс ЛТД спірного майна, оскільки, Крестон Есоушиітс ЛТД не є апелянтами у справі, до апеляційної скарги ОСОБА_1 не приєднувались, а отже, підстав розглядати зазначені доводи в їх прохальній частині у апеляційного суду не має.
Аргументи учасників справи
16 серпня 2023 року АТ "Універсал Банк" засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року, в якій просить:
скасувати оскаржені судові рішення;
ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 30 квітня 2010 року у справі №2-1877-1/10, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 вересня 2010 року (справа № 2-13403/10) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ПАТ "Універсал Банк" про визнання права власності та визнання недійсним договору іпотеки позовні вимоги були задоволені частково, а саме: визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину спірної квартири. Передано у власність ОСОБА_4 ноутбук "Samsung R25", вартістю 6 250 грн. Передано у власність ОСОБА_1 телевізор "TV 32 Samsung LE-32R71WX", вартістю 7 969 грн. Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 18 грудня 2007 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 . У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2012 року у справі №6-42239св11 касаційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" задоволено. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 30 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 вересня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння та зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ПАТ "Універсал Банк" про визнання права власності та визнання недійсним договору іпотеки. Позов про витребування із чужого незаконного володіння ініційовано ОСОБА_1 та у подальшому подано зустрічний позов ОСОБА_4 про визнання права власності та визнання недійсним іпотеки. З липня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у фактичних шлюбних відносинах. Відповідно до тексту договору купівлі-продажу спірної квартири від 24 січня 2007 року покупець ( ОСОБА_1 стверджував, що на момент придбання квартири фактичних шлюбних відносин ні з ким не підтримував. Для забезпечення виконання кредитного зобов`язання за договором між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 18 грудня 2007 року укладено оспорюваний договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д. І. за реєстровим № 7938, згідно з умовами якого предметом іпотеки є спірна квартира, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 24 січня 2007 року. Ці дії з боку ОСОБА_1 свідчать про його недобросовісність та численним ініціюванням судових процесів з метою уникнути від цивільної відповідальності за кредитними договорами;
31 жовтня 2010 року після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 було продано квартиру номер АДРЕСА_2 (договір купівлі-продажу від 31 жовтня 2010 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ). У подальшому, на підставі договору від 13 квітня 2011 року вказана квартир була продана Компанії "Крестон Есоушитс ЛТД" (договір купівлі-продажу від 13 квітня 2011 року, укладений між ОСОБА_5 та Компанією "Крестон Есоушитс ЛТД"). Банк звертає увагу суду про недобросовісні дії з боку ОСОБА_1, які полягають лише в юридичній зміні власника квартири та направлені на ухилення від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором. Дослідивши інформацію із загальних джерел на сайті Міністерства юстиції України, встановлено, що квартиру було відчужено ОСОБА_5, яка є співзасновником ТОВ "Аудиторська фірма "Крестіон Генеренті Груп Юкрейн", кінцевим беніфіціаром власником (контролер) якої є ОСОБА_6 . Після чого ОСОБА_5 уклала договір купівлі продажу квартири з компанією "Крестон Есоушиітс ЛТД". Ця компанія була бенефіціаром ТОВ "Аудиторська компанія "Бізнес-Аудит", де керівником перебував саме ОСОБА_1 . Окрім того, ОСОБА_1 є власником ТОВ "ПРОФІ ГРУП" разом з ОСОБА_7 . У свою чергу ОСОБА_7 є засновником ТОВ "Партнер Лоджистік", окрім того засновником даної компанії є компанія "Крестон Есоушиітс ЛТД". Таким чином можна вважати, що фактичної зміни власника спірної квартири не відбулося, а було вчинено лише факт перереєстрації з метою уникнення зобов`язань за кредитним договором;
за час поки було ухвалено остаточне судове рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, саме ОСОБА_1 фактично двічі було відчужено квартиру, яка перебуває в іпотеці AT "Універсал Банк". Обравши спосіб захисту, який зазначено в рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року, кредитор був би позбавлений можливості звернути стягнення на предмет іпотеки через його неодноразове відчуження. Банк об`єктивно не мав можливості здійснювати систематичну перевірку права власності на предмет іпотеки через відсутність доступу до реєстру речових прав на нерухоме майно;
про факт порушення своїх прав як іпотекодавець дізнався лише 30 травня 2016 році з інформаційної довідки, тому початком перебігу строку позовної давності слід вважати 30 травня 2016 року. У 2016 році банк звернувся з позовною заявою до компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД", третя особа: ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2016 року у справі № 910/23019/16 позовну заяву було повернуто позивачу. 21 лютого 2018 року банк повторно звернувся із позовом до компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД", третя особа: ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14 березня 2018 року у справі № 910/2181/18 відкрито провадження у справі за позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Справа № 910/2181/18 два роки перебувала на розгляді Господарського районного суду. Києва. Однак в подальшому, в зв`язку зі зміною судової практики, господарський суд ухвалою від 25 лютого 2020 року закрив провадження у справі з підстав порушення правил юрисдикції. 24 квітня 2020 року AT "Універсал банк" звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД", третя особа: ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки. Тобто, позов подано в межах позовної давності;
ухвалою Господарського суду м. Києва від 25 лютого 2020 року у справі № 910/2181/18 закрито провадження у справі. Тому посилання судів на постанову Великої Палати Верховного Суду, є помилковим, оскільки позовна заява ПАТ "Універсал Банк" у справі №910/2181/18 без розгляду залишена не була. Закриття провадження не є процесуальною дією тотожною поверненню позовної заяви чи відмові в її прийнятті, які не переривають позовної давності (постанова Верхового Суду у справі № 904/191/18);
відповідно до інформаційних довідок від 05 січня 2018 року та 22 квітня 2020 року предмет іпотеки з 2011 року і на цей час належить компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД" на підставі договору купівлі-продажу № 1228 від 13 квітня 2011 року. Банк не надавав згоду на відчуження предмету іпотеки, кошти від реалізації предмету іпотеки не отримував. У 2009 році компанія "Крестон Есоушиітс ЛТД" не була власником квартири, яка є предметом іпотеки, тобто, позивач не мав можливості звернутися з позовом.
У жовтні 2023 року АТ "Універсал Банк" через представника ОСОБА_8 надало письмові пояснення, в яких просить скасувати оскаржені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Банк зазначає, що:
у справі № 2-3101/11 встановлено зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 047-2315/840-058 саме в іноземній валюті та заборгованість за кредитним договором станом на 29 липня 2009 року складала 195 241,23 дол. США, про що зазначено в рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2011 року;
наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін за цим договором та не позбавляє банк права на отримання належних йому процентів за користування кредитом до повного погашення заборгованості;
ОСОБА_1, дізнавшись про подачу банком позовної заяви про стягнення з нього заборгованості за кредитними договорами, розробив стратегію, яку втілив в життя шляхом відчуження квартири на своїх бізнес-партнерів з метою уникнення відповідальності за цивільними угодами за якими ним отримано кошти на загальну суму 309 000 дол. США;
ОСОБА_1 є власником ТОВ "Профі Груп" разом з ОСОБА_7 ОСОБА_7 є засновником ТОВ "Партнер Лоджистік", окрім того засновником цієї компанії є компанія "Крестон Есоушиітс ЛТД". Наразі фактичної зміни власника спірної квартири не відбулося, а був лише факт перереєстрації з метою уникнення виконання зобов`язань за кредитним договором. Окрім того у Державному реєстрі іпотек існував запис про наявність іпотеки щодо спірної квартири який був внесений 18 грудня 2007 року, тобто, до відчуження квартири. Про факт своїх порушених прав банк дізнався лише в 30 травня 2016 року з інформаційної довідки, тому початком перебігу позовної давності слід вважати 30 травня 2016 року.
02 жовтня 2023 року компанія "Крестон Есоушиітс ЛТД" через представника ОСОБА_9 надала відзив, в якому просить:
відмовити у задоволенні касаційної скарги банку;
направити справу на новий розгляд.
Відзив мотивований тим, що:
заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №047-2915/840-0586 від 18 грудня 2007 року існує у гривнях, натомість банк просить звернути стягнення на заборгованість у доларах США;
банк, заявляючи у касаційній скарзі вимоги про задоволення позову, просить стягнути відсотки після закінчення строку кредитного договору. Натомість після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою сталі 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється. Права та інтереси кредитора в охоронних правовідносинах забезпечені частиною другою етапі 625 ЦК України;
у касаційній скарзі банк посилається на фраудаторність, про яку не заявляв у суді першої інстанції;. Ані продавець нерухомості ОСОБА_5 та попередній власник ОСОБА_1 не перебувають у відносинах контролю, не є пов`язаними чи афілійованими особами, та не мають жодного відношення до компанії "Крестон Есоушиітс Лтд";
датою порушення права банку є 30-й день з дати направлення вимоги про повне дострокове погашення кредиту, тобто 06 травня 2009 року. ПАТ "Універсал-Банк" не міг не знати про порушення свого права, оскільки направив вимогу № 06/1559 від 06 квітня 2009 року. Банк у період з травня 2009 року до лютого 2018 року не вчинив жодної дії на захист своїх прав;
у постанові Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі № 462/6329/19 зазначено: "звертаючись до суду із цим позовом, АТ "Універсал Банк" не заявляло вимоги про визнання права іпотекодержателя стосовно спірної квартири та не посилалось на наявність обставин, що свідчили б про недобросовісність набувача спірного майна - ОСОБА_2 . Зазначена вимога з огляду на принцип диспозитивності цивільного процесу не розглядалася судами попередніх інстанцій. Виходячи з обставин цієї справи, оскільки позивач вважає себе іпотекодержателем та посилається на те, що його право порушене, належним способом захисту його прав є звернення до суду з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно спірної квартири та доведення у цій справі факту недобросовісності набуття предмета іпотеки ОСОБА_2. Натомість обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові". У випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17). Спірне майно придбане у 2011 році відповідачем без будь-яких обтяжень у сторонньої особи, відмінної від ОСОБА_1 . Оскільки при укладенні договорів купівлі-продажу був відсутній запис у Державному реєстрі іпотек, який був виключений на підставі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 30 квітня 2010 року яке набрало законної сили, відсутні підстави для визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними;
суди не дослідили та не надали належної оцінки обставинам добросовісності набувача.
04 жовтня 2023 року ОСОБА_1 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги банку.
Відзив мотивований тим, що:
зобов`язання за кредитом виражено у гривнях, що встановлено судовим рішенням від 03 листопада 2021 року;
відсутні підстави для нарахування відсотків після зміни строку кредитного зобов`язання;
пропуск позовної давності спричинений виключно бездіяльністю банку. Жодних перевірок об`єкту іпотеки банк в період з 2009 року до 2020 року не здійснював, до ОСОБА_1 взагалі із будь-якими запитами не звертався;
обставини щодо фраудаторності договорів купівлі-продажу позивачем у суді першої інстанції не заявлялися;
банк діє недобросовісними методами, а саме: намагається стягнути більшу суму, ніж встановлено судовим рішенням; нараховує відсотки після закінчення строку кредитного договору;
добросовісність позичальника ОСОБА_1 підтверджується обставинами справи № 761/46238/19.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою банку.
12 жовтня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2023 року: клопотання компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД" про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу АТ "Універсал Банк" задоволено; продовжено компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД" строк на подання відзиву на касаційну скаргу АТ "Універсал Банк"; клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу АТ "Універсал Банк" задоволено; продовжено ОСОБА_1 строк на подання відзиву на касаційну скаргу АТ "Універсал Банк"; справу призначено до судового розгляду.