ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/1250/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Фуд"
на ухвалу господарського суду Полтавської області від 14.07.2023 та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2023,
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Фуд"
до компанії "PODEMAR PROMOCIONES SL"
про стягнення заборгованості за договором поставки.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пауер Фуд" (далі - ТОВ "Пауер Фуд", позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до компанії "PODEMAR PROMOCIONES SL" (далі - Компанія, відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки.
1.2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Пауер Фуд" зазначає про те, що у межах контракту від 11.04.2023 №1 (далі - Контракт) відповідачем, як постачальником (Компанія - Велес - Малага Іспанія) було сформовано рахунок - проформа від 21.04.2023 №120 за товар (Перці Каліфорнія, Червоний) на загальну суму 33 055,00 Євро. Позивачем (покупцем) було здійснено оплату за вказаним рахунком та після оплати, товар був завантажений на транспорт, який надано ним, як покупцем.
1.3. ТОВ "Пауер Фуд" зазначає про те, що після отримання товару ним було виявлено його невідповідність якісним характеристикам, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом (стягнення з постачальника 33 055,00 Євро вартості товару неналежної якості).
2. Стислий виклад оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.07.2023 (суддя Пушко І.І.), залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 (колегія суддів: Шутенко І.А., Терещенко О.І., Тихий П.В.), відмовлено у відкритті провадження у справі №917/1250/23 за позовом ТОВ "Пауер Фуд" до Компанії про стягнення 33 055,00 Євро вартості товару неналежної якості на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
2.2. Ухвалу та постанову мотивовано тим, що позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки відповідач є нерезидентом, який не має свого представництва на території України, місцезнаходження якого є Іспанія, а умови контракту не містять положень, які передбачали б підсудність справи з питань, що виникають з нього, господарським судам України.
2.3. Відхиляючи доводи позивача щодо підсудності справи господарським судам України суди вказали, що сторонами у Контракті узгоджено умови поставки - EXW, Альмерія, Іспанія (Інкотермс 2020). З огляду на зазначені домовленості сторін, які на власний розсуд обрані та погоджені сторонами у Контракті, суди встановили, що місцем виконання контракту є фактично місце передачі товару постачальником уповноваженій особі покупця і таким місцем є територія Іспанії, з якої відбувалась доставка товару.
2.4. Суд апеляційної інстанції розглядаючи доводи позивача в частині порушення судом першої інстанції положень частини шостої статті 175 ГПК України наголосив на тому, що спір у даній справі не відноситься до юрисдикції судів України, про що і зазначено в оскаржуваній ухвалі. З огляду на наведене, визнав доводи позивача в цій довільним тлумачення вимог процесуального законодавства. Тобто такими, що трактуються останнім на власну користь.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Пауер Фуд" (скаржник), з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій скасувати, а справу направити до господарського суду Полтавської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі неправильно здійснено тлумачення норм законодавства та не застосовано норми законодавства, які підлягали застосуванню, зокрема неправильно застосовано норми пунктів 7, 12 частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".
4.1.2. За твердженням позивача, суди не надали належної оцінки доводам позивача на обґрунтування підстав щодо визначення підсудності вирішення даного спору. Зокрема, позивач вважає, що оскільки невідповідність товару якісним характеристикам була виявлена на території України (акт експертизи складено на території України), оплата за товар здійснена з території України, товар невідповідної якості також перебуває на території України, вказане і є тими подіями, які є підставою для розгляду справи судами України.
4.1.3. Без належного дослідження наявності підстав визначення підсудності справи судам України, встановлених у статтях 76, 77 Закону України "Про міжнародне приватне право", висновки судів про непідсудність цієї справи судами України є передчасними. Відсутність угоди про вибір суду, якою обрано суд України, не може бути підставою для відмови у відкритті провадження.
4.1.4. Крім того, скаржник стверджує, що відмова у відкритті провадження у цій справі є фактично позбавленням позивача права на розгляд його справи у господарському суді. Крім того, на порушення положень частини шостої статті 175 ГПК України суди не надали роз`яснення позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї справи.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. Відповідач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5.1. Місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції встановлено таке:
- 11.04.2023 між ТОВ "Пауер Фуд" (покупець) України, м. Полтава та компанією "PODEMAR PROMOCIONES SL" Велес - Малага Іспанія (продавець) укладено Контракт №1;
- відповідно до умов контракту, продавець продає, а покупець купує товар, за ціною та у кількості, що зазначені у комерційних інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту;
- згідно з пунктом 2.1 Контракту він діє з моменту його підписання та діє до 31.12.2023;
- пунктом 3.2 Контракту передбачено, що валюта Контракту - Євро;
- пунктом 5.1 Контракту закріплено, що постачання здійснюється на умовах EXW Альмерія;
- умови здачі-прийому товару передбачені у розділі 8 Контракту. Зокрема, пунктом 8.3 Контракту передбачено, що претензії за якістю та кількістю товару приймаються протягом 10 днів з моменту надходження товару на склад покупця;
- розділом 11 Контракту сторони передбачили, що будь-які спори та суперечки, що виникають за цим Контрактом або у зв`язку з ним, підлягають взаємному вирішенню сторонами методом переговорів.
5.2. У межах Контракту №1 постачальником - Комапнією було направлено покупцю рахунок - проформа від 21.04.2023 №120 на загальну суму 33055,00 Євро за товар (Перці Каліфорнія, Червоний). Після оплати, товар було відвантажено на транспорт наданий покупцем.
5.3. Позивач у позові зазначає про те, що після отримання товару ним було встановлено невідповідність отриманого товару якісним характеристикам за Контрактом, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
5.4. ТОВ "Пауер Фуд" не надано суду доказів, що на території Полтавської області знаходиться майно відповідача.
5.5. Як стверджує ТОВ "Пауер Фуд" підставою позову є подія, яка мала місце на території України, і такою подією позивач вважає складення акта експертизи від 15.05.2023 №І-456.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права та акти їх правозастосування. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Предметом судового розгляду є вимога позивача про повернення оплати за товар, який позивач вважає неякісним, який був поставлений відповідачем (нерезидентом) відповідно до умов Контракту.
7.2. Предметом касаційного розгляду є питання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права (положень статей 75, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" та пункту 1 частини 1 статті 175, статті 366 ГПК України) у розгляді заявлених вимог.
7.3. Верховний Суд під час оцінки доводів скаржника виходить з таких міркувань.
7.4. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
7.5. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
7.6. Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
7.7. Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
7.8. Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України).
7.9. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
7.10. Параграфом 3 глави 2 ГПК України урегульовано територіальну юрисдикцію (підсудність).
7.11. Відповідно до статті 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
7.12. Статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
7.13. Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем у справі є компанія "PODEMAR PROMOCIONES SL". Судами встановлено, що місцезнаходженням відповідача є Велес - Малага Іспанія.
7.14. Верховний Суд зазначає про те, що питання які виникають щодо правового регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв`язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг(у тому числі і у сфері правового регулювання приватноправових відносин з іноземним елементом) урегульовано Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність". У своїй зовнішньоекономічній діяльності сторони можуть обирати країну і право, яке буде застосовуватися до арбітражного розгляду, а також те, за якою процедурою буде проходити розгляд справи.
7.15. Згідно з положеннями частини першої статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
7.16. Згідно з положеннями статті 39 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на виконання цього Закону, можуть бути предметом розгляду: в суді України, якщо одна із сторін у справі - фізична особа та/або держава; в господарських судах, якщо сторонами у справі виступають юридичні особи. Міждержавні спори, які можуть виникнути в результаті дій України при застосуванні цього Закону, вирішуються у погодженому сторонами порядку згідно з нормами міжнародного права.
7.17. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (стаття 365 ГПК України).
7.18. Разом з тим, у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої статтею 11 ГПК України пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України.