ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/618/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: не з`явився,
відповідача: Колісниченко А.С.,
Офісу Генерального прокурора: Томчук М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 (колегія суддів у складі: Крестьянінов О.О. - головуючий, Білоусова Я.О., Шевель О.В.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2023 (суддя Шарко Л.В.)
у справі № 922/618/22
за позовом керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області
до Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство"
про стягнення 1748385,51 грн,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позову
1. Керівник Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі - Інспекція) до Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" (далі - Відповідач) про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у загальному розмірі 1748385,51 грн (у тому числі 1632783,85 грн на користь держави в особі Ізюмської міської об`єднаної територіальної громади, 115601,66 грн на користь держави в особі Оскільської об`єднаної територіальної громади).
2. Позов мотивовано посиланням на положення статей 19, 69, 78 Лісового кодексу України, абзацу 5 пункту 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.200 №761 (далі - Порядок), статей 16, 19, 21 Кодексу України про надра, статті 17 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", статей 5, 6 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", статті 50 Закону України "Про охорону земель", а також обставини здійснення Відповідачем: незаконної вирубки дерев; забору води з підземного джерела без спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) та передачі води населенню без дозволу; засмічення території об`єкту природно-заповідного фонду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням XIII сесії XXIV скликання Харківської обласної ради від 23.12.2003 "Про території та об`єкти природно-заповідного фонду місцевого значення" (додаток 3) територію, що оголошується як регіональний ландшафтний парк "Ізюмська лука" площею 2560,0 га, Балаклійський район: Петрівське лісництво Ізюмського держлісгоспу, квартали 140-143, 148-152, 164, 165, 169, 186-188, 213-215, 242, 273, 274; Завгороднівське лісництво Ізюмського держлісгоспу, квартали 323, 324, 365, 366, 406, 407, 449, 604-623 передано під охорону Ізюмському держлісгоспу.
4. На підставі охоронного зобов`язання Державного управління екології та природних ресурсів у Харківські області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.02.2006 Відповідач дав зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження Регіонального ландшафтного парку місцевого значення "Ізюмська лука" в межах Балаклійського та Ізюмського району: Ізюмський район: Завгороднівське лісництво кв. 624-632, Піщанське лісництво кв. 582-587, Придонецьке лісництво кв. 554-561,574-576,581, Петрівське лісництво кв. 144-147, 153-157, 170, 171, Ізюмське лісництво кв. 158-163, загальною площею 5002,0 га. За змістом вказаного охоронного зобов`язання, на заповідній території забороняється, зокрема, будь-яке забруднення територій.
5. Відповідно до охоронного зобов`язання Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації від 13.03.2019 №04.01-23-56/КППМ3 Відповідачу передано під охорону та дотримання встановленого режиму територія комплексної пам`ятки природи місцевого значення "Гора Крем`янець" загальною площею 176,0 га у межах Ізюмського району квартали 117, 118 Артемівського лісництва та квартал 13 Піщанського лісництва Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство".
6. У пункті 3 вказаного охоронного зобов`язання передбачено, що землекористувач зобов`язаний, зокрема, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно заповідного фонду; дотримуватися вимог щодо використання території (об`єкту) природно заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об`єкту) природно заповідного фонду. Пунктом 4 охоронного зобов`язання передбачено, що землекористувач забезпечує охорону та збереження території (об`єкту) природно заповідного фонду що перебуває у його користуванні.
7. Згідно з пунктом 3.1 Положення про комплексну пам`ятку природи місцевого значення "Гора Крем`янець", затвердженого наказом Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, на території Пам`ятки природи забороняється діяльність, що суперечить меті та завданням Пам`ятки природи, передбаченим цим Положенням, і загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни її первісного стану, у тому числі будь-яке засмічення та забруднення території.
8. На підставі наказу Інспекції "Про здійснення планового заходу (перевірки) Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" від 05.03.2021 №225/12-02 та направлення Інспекції від 05.03.2021 №225/12-02/06-04 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства з 11 до 12, з 15 до 17 березня 2021 року проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища у діяльності Відповідача.
9. Перелік питань щодо проведення планового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства визначений направленням від 05.03.2021 №225/12-02/06-04, серед яких: про оцінку впливу на довкілля, про охорону атмосферного повітря, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про використання та охорону земель, про поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, про природно-заповідний фонд, про охорону, захист, використання та відтворення лісів, про охорону, використання і відтворення риби та інших водних біоресурсів, про охорону, утримання зоологічних колекцій, у тому числі диких тварин у неволі, під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання, про використання та охорону надр.
10. За результатами проведеної перевірки Інспекція 17.03.2021 склала акт проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №225/12-02/06-14 (далі - Акт).
11. Другий примірник Акта отримав 17.03.2021 головний лісничий Відповідача Романенко С.С. (в графі для підписів зазначено: "Другий примірник акта отримав 17.03.2021, від підпису відмовився, заперечення до акта будуть подані у встановлений законом термін, головний лісничий, підпис, Романенко С.С.").
12. В Акті, зокрема, зафіксовано виявлення фактів побутового засмічення території поодинокими предметами (поліетиленові пакети, пляшки, пластиковий посуд, пачки від цигарок, папір тощо): в межах 118 кварталу Артемівського лісництва на території комплексної пам`ятки природи місцевого значення "Гора Крем`янець" - у кількості 52 штук; в межах 585 кварталу Піщанського лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство" - у кількості 98 штук.
13. У зв`язку з наведеним Інспекція склала, відповідно, претензію №34 від 25.03.2021 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 832,00 грн та претензію №35 від 25.03.2021 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1568,00 грн. Інспекція зазначила, що відповідні факти є порушенням статей 5, 14 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", статті 50 Закону України "Про охорону земель" та є підставою для відшкодування матеріальної шкоди, розрахованої згідно з додатком №10 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок самовільного використання земель, зняття ґрунтового покриття, забруднення та засмічення їх території".
14. Також у ході зазначеної перевірки виявлено факти вирубування дерев: у кварталі 568 виділі 28 у Піщанському лісництві - 8 дерев до ступеня припинення росту без лісорубного квитка при проведенні СРС-2020 року; в кварталі 50 виділі 11.1 у Артемівському лісництві при проведенні СРС-2021 року; а також допущення незаконної рубки 180 сироростучих та 2 сухостійних дерев у кварталі 266 виділ 5.1 Ізюмського лісництва.
15. Так, згідно з пунктом 26 Опису виявлених порушень вимог законодавства, наведених у Акті (далі - Опис), у період з 19.11.2020 до 20.11.2020 при проведенні позапланової перевірки Інспекцією встановлено, що на території Відповідача було призначено санітарні рубки в насадженнях, не ушкоджених хворобами лісу, та без урахування категорії стану дерев. Відповідач видав лісорубний квиток від 29.09.2020 серії ХАЖ №001417 на проведення рубки в кварталі 266, виділ 5.1 площею 0,9 га та кварталі 266 виділ 13.1 площею 1 га Ізюмського лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство". Відповідно до акта лісопатологічного обстеження та оцінки санітарного стану насаджень від 06.12.2019 причиною призначення рубки на вказаних вище ділянках є "коренева губка", проте на момент обстеження 19.11.2020 в кварталі 266 виділах 5.1 та 13.1 ознак ураження дерев "кореневою губкою" виявлено не було. Станом на 11.03.2021 лісорубний квиток від 29.09.2020 серії ХАЖ №001417 на проведення рубки в кварталі 266, виділ 5.1 площею 0,9 га та кварталі 266 виділ 13.1 площею 1 га Ізюмського лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство" всупереч вимогам статей 69, 78 Лісового кодексу України не був анульований, а рубки проведені в повному обсязі. У ході проведення планової перевірки з 11.03.2021 до 17.03.2021 посадові особи Інспекції здійснили перелік пнів зрубаних дерев в кварталі 266 виділ 5.1 площею 0,9 га (виявили рубку 180 сироростучих та 2 сухостійних дерев). Водночас у кварталі 266 виділ 13.1 Ізюмського лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство" на площі 1 га було здійснено підготовку ґрунту для посадки лісових культур, що унеможливило проведення переліку пнів зрубаних дерев. Отже, в кварталі 266 виділ 5.1 незаконно знесено 180 сироростучих та 2 сухостійних дерева, що не були ушкоджені хворобою та не підлягали вирубуванню.
16. Згідно з пунктом 34 Опису Інспекція виявила, що Відповідач допустив незаконну рубку 7 дерев у межах кварталу 50 виділу 11.1 Артемівського лісництва. В межах зазначеної рубки 16.03.2021 проведено контрольний перелік пнів зрубаних дерев в присутності відповідальних осіб Відповідача, за результатами якого складено відомість переліку пнів зрубаних дерев та встановлено, що згідно з матеріалами відводу до переліку взято дерева породи сосна звичайна в загальній кількості 123 штуки. За результатами контрольного переліку пнів зрубаних дерев в кварталі 50 виділ 11.1 Артемівського лісництва, шляхом переводу пнів на висоту 1/3 м виявлено незаконну рубку 7 дерев (діаметри пнів 45 см - 4 шт, 46 см - 2 шт, 47 см - 1 шт), які не зазначені у матеріалах відводу.
17. Згідно з пунктом 35 Опису Відповідач допустив видалення 8 дерев (діаметри пнів 22 см - 1 шт, 24 см - 1 шт, 25 см - 2 шт, 28 см - 1 шт, 29 см - 2 шт, 34 см - 1 шт) в кварталі 568 виділ 28 Піщанського лісництва без лісорубного квитка, в момент проведення рубки на підставі лісорубного квитка Ж №001409 від 22.09.2020 в кварталі 568 виділ 19.1.
18. У зв`язку з наведеним Інспекція склала, відповідно, претензію №38 від 31.03.2021 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 30848,89 грн, претензію №39 від 31.03.2021 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 83184,77 грн, претензію №40 від 31.03.2021 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 1557823,35 грн. Інспекція зазначила, що відповідні факти є порушенням статті 19 Лісового кодексу України та є підставою для відшкодування шкоди, розрахованої на підставі додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту".
19. Крім того, вказаною перевіркою встановлено, що Відповідач у період з 12.03.2018 до 12.03.2021 здійснював забір води із підземного джерела без дозволу на користування надрами (підземні води), а саме здійснював передачу питної води населенню без дозволу, що є порушенням статей 16, 19, 21 Кодексу України про надра, статті 17 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення". Обсяг забору води склав 17 тис. м3.
20. У зв`язку з наведеним Інспекція претензією №51 від 16.04.2021 нарахувала матеріальну шкоду в розмірі 74128,50 грн, яка розрахована у відповідності з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, з урахуванням об`єму води, що використана самовільно без дозвільних документів у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів та ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.
21. Отже, господарські суди попередніх інстанцій виходили з висновку про доведеність того, що в межах території Ізюмської об`єднаної територіальної громади відбулося: побутове засмічення території КППК "Гора Крем`янець" (в межах кварталу 118 Артемівського лісництва) яким заподіяно матеріальну шкоду на 832 грн (претензія №34); незаконне вирубування дерев в кварталі 266 виділ 5.1 Ізюмського лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство", в наслідок якого заподіяно матеріальну шкоду у сумі 1557823,35 грн (претензія №40); незаконний видобуток водних ресурсів, яким спричинено шкоду на суму 74128,50 грн. А в межах території Оскільської об`єднаної територіальної громади відбулося: побутове засмічення території РЛП "Ізюмська лука" (в межах кварталу 585 Піщанського лісництва) яким спричинено збитків на 1568 грн (претензія №35); незаконне вирубування дерев в кварталі 50 виділ 11.1 Артемівського лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство", в наслідок якого заподіяно матеріальну шкоду у сумі 83184,77 грн (претензія №39); незаконне вирубування дерев в кварталі 568 виділ 28 Піщанського лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство", в наслідок якого заподіяно матеріальну шкоду у сумі 30848,89 грн (претензія №38).
22. Відповідач 23.03.2021 на адресу Інспекції направив заперечення на акт перевірки від 17.03.2021 №225/12-02/06-14, в яких зазначив про незгоду із проведеною плановою перевіркою, оскільки її висновки є необґрунтованими, недоведеними та зробленими на припущеннях. Зокрема, Відповідач просив скасувати пункти 1, 12, 14, 15, 16, 26, 34, 35 "Опису виявлених порушень вимог законодавства" та визнати зазначені в ньому факти як правомірні; не брати до уваги висновки зроблені доцентом ОСОБА_1, оскільки вони зроблені особою, яка заінтересована та упереджена, і є безпідставними та недоведеними.
23. 24.03.2021 Інспекція видала Відповідачу на підставі Акта припис №07/06-10.
24. Претензії Інспекції залишились без розгляду та задоволення, а шкода у добровільному порядку Відповідачем не відшкодована.
25. Листом від 02.11.2021 Ізюмська окружна прокуратура повідомила Інспекцію про наявність підстав для звернення до суду з позовною заявою про стягнення з Відповідача коштів у сумі 1748385,51 грн. Інспекція листом від 25.11.2021 повідомила окружну прокуратуру про неможливість звернутися до суду з відповідною позовною заявою через відсутність коштів для сплати судового збору. 26.11.2021 окружна прокуратура направила Інспекції повідомлення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про те, що прокуратура має намір самостійно звернутися з відповідною позовною заявою до суду.
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
26. Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.06.2023, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, позов задоволено повністю.
27. Судові рішення мотивовано встановленням обставин, які свідчать про наявність у діях Відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, а також доведеності розміру заподіяної шкоди, які підлягає відшкодуванню.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
28. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
29. Касаційна скарга мотивована наявністю підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування статей 2, 13, 73, 74, 76, 77, 86 зазначеного Кодексу, статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статей 1, 4, 5, 7, 10, 14 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статей 67-69, 78 Лісового кодексу України, статті 1166 Цивільного кодексу України, статті 23 Кодексу України про надра, викладені у постановах від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 15.06.2022 у справі №909/114/21, від 16.08.2022 у справі №925/1598/20, від 16.12.2021 у справі №922/3414/19 від 18.05.2023 у справі №914/669/22, від 19.06.2020 у справі №140/388/19, від 25.04.2023 у справі №520/3328/2020, від 20.03.2023 у справі №640/9782/21, від 22.04.2022 у справі №813/2521/17, від 10.09.2013 у справі №21-237а13, від 20.03.2019 у справі №810/5854/14, від 24.10.2022 у справі №826/9747/17, від 27.03.2018 у справі №813/2524/17, від 10.05.2018 у справі №811/119/13-а, від 09.08.2018 у справі №826/5302/14, від 16.07.2020 у справі №826/4/16, від 09.06.2022 у справі №640/5976/19, від 13.04.2022 у справі №826/13923/17, від 15.07.2021 у справі №826/16689/18, від 23.06.2021 у справі №805/3068/17-а, від 25.05.2023 у справі №924/883/21, від 11.05.2023 у справі №911/2298/21, від 03.05.2018 у справі №903/449/17, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, від 03.10.2018 у справі №461/3584/16-ц, від 17.10.2018 у справі №446/2033/16-ц, від 26.09.2018 у справі №641/11590/15-ц, від 20.10.2021 у справі №920/759/20.
30. Відповідач зазначає про відсутність у матеріалах справи належних, допустимих та достатніх доказів щодо кількості незаконно вирубаних дерев, їх діаметру тощо, тоді як наданий на підтвердження відповідних обставин Акт не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства, адже не підписаний Відповідачем та не містить детального опису виявленого порушення, яким чином здійснено відповідні заміри дерев, а також винних осіб та дій чи бездіяльності Відповідача, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісу.
31. Відповідач стверджує, що в справі немає жодних доказів, в якому саме періоді, на підставі яких саме лісорубних квитків зрубано відповідні дерева, пні від яких перераховані Інспекцією, яким чином, коли і за присутності кого проводилось замірювання діаметрів пнів. Водночас Відповідач вказує на відсутність підстав для анулювання лісорубного квитка ХАЖ №001417 від 29.09.2020, зокрема, через обставини відсутності кореневої губки, які жодними доказами, крім Акта, не доведені.
32. При цьому Відповідач наголошує, що певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
33. Також Відповідач заперечує проти висновку суду апеляційної інстанції щодо необхідності оскарження акта перевірки та неприйняття заперечень проти нього у зв`язку з його неоскарженням, адже акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке може бути оскаржено в судовому порядку.
34. Відповідач зауважує, що Акт не підписаний деякими інспекторами, що проводили перевірку, а суди попередніх інстанцій презюмували правильність і достовірність наведених у ньому відомостей, не перевірили їх на підставі інших доказів та не надали оцінки запереченням Відповідача.
35. Відповідач посилається на введення в Україні військового стану та безпосереднє знаходження його близько до бойових дій як на поважні причини пропуску ним строку на подання клопотання про призначення експертизи у справі, направленого ним суду першої інстанції до ухвалення рішення. На думку Відповідача, без призначення експертизи встановити обставини справи та перевірку наявності підстав позовних вимог неможливо, адже для вирішення відповідних питань потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.
36. Відповідач вважає хибними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про здійснення ним забору води з використанням підземних вод без дозволу на користування надрами з порушенням вимог законодавства та заподіяння у зв`язку з цим збитків у відповідному розмірі, оскільки в справі відсутні докази на підтвердження таких обставин, розрахунок перевищення лімітів водозабору та суми збитків. При цьому Відповідач посилається на право землекористувачів, передбачене статтею 23 Кодексу України про надра.
37. Відповідач зазначає про недоведеність обставин засмічення саме ним відповідних земельних ділянок.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
38. Керівник Ізюмської окружної прокуратури подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, повністю відповідають вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, а касаційна скарга задоволенню не підлягає.
39. Відзив мотивовано запереченням проти доводів Відповідача щодо недопустимості як доказу Акта, адже він не визнаний судом недійсним чи незаконним, доказів неправдивості зафіксованої в ньому інформації Відповідач не надав, а посилання на формальні недоліки Акта є безпідставними.
40. Також прокурор вважає, що доводи Відповідача по суті позовних вимог не відповідають дійсності, адже Відповідач не надав суду акт лісопатологічного обстеження від 06.12.2019.
41. Прокурор стверджує про підтвердження його вимог належними, допустимими, достовірними та вірогідними у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказами, якими підтверджено протиправну поведінку Відповідача, тоді як наявність вини Відповідача у завданні шкоди не спростовано.
Позиція Верховного Суду
42. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
43. Верховний Суд неодноразово зазначав, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
44. Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
45. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
46. Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
47. Зокрема, підставою для цивільно-правової відповідальності є порушення лісового законодавства, законодавства України про природно-заповідний фонд, про надра, про охорону земель (ст. 105 Лісового кодексу України, ст. 64 Закону України "Про природно-заповідний фонд", ст. 65 Кодексу України про надра, ст. 56 Закону України "Про охорону земель"). До таких порушень належать незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарників; нецільове використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, порушення вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду; псування, пошкодження чи знищення природних комплексів територій та об`єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу; самовільне користування надрами тощо.