ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/13732/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Вронська Г. О., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Морозова С.М.
від 08 серпня 2023 року
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Коротун О. М., Суліма В. В., Гаврилюка О. М.,
від 25 жовтня 2023 року (повний текст складений 01 листопада 2023 року)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України"
про визнання незаконним та скасування рішення
за участю представників:
від позивача: не з`явилися
від відповідача: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України", оформленого протоколом № 1 від 14 вересня 2022 року, про покладення повноважень (функцій) виконуючого обов`язки Президента Асоціації ветеранів футболу України (АВФУ) на віце-президента АВФУ ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення порушує права позивача, як віце-президента Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" на участь в управлінні громадською організацією, прийняте з порушенням статей 20, статті 23, 24 статуту АВФУ, за відсутності кворуму на засіданні виконавчого комітету, визначеного пунктом 6 статті 23 статуту АВФ, суперечить пунктам 2, 6 частини першої статті 3 Закону України "Про громадські об`єднання".
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
14 вересня 2022 року відбулося засідання виконавчого комітету Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України", на якому були прийняті рішення, оформлені протоколом № 1 від 14 вересня 2022 року. Зокрема з питання другого порядку денного на засіданні виконавчого комітету Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" було прийняте рішення про покладення повноважень (функції) виконуючого обов`язки Президента Асоціації ветеранів футболу України на віце-президента АВФУ ОСОБА_2 до наступної Конференції, на якій буде обиратися новий Президент у встановленому статутом порядку.
21 вересня 2022 року державний реєстратор ОСОБА_3 вчинив в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію щодо юридичної особи Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України", що стосувалася зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, номер запису 10007311070010015710. Керівником організації зазначений ОСОБА_2 .
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" про покладення повноважень (функцій) виконуючого обов`язки Президента Асоціації ветеранів футболу України (АВФУ) на віце-президента АВФУ ОСОБА_2, оформлене протоколом № 1 від 14 вересня 2022 року, оформлене протоколом № 1 від 14 вересня 2022 року, посилаючись на те, що зазначене рішення є протиправним, прийняте з порушенням статей 20, статті 23, 24 статуту АВФУ, за відсутності кворуму на засіданні виконавчого комітету, визначеного пунктом 6 статті 23 статуту АВФ, суперечить пунктам 2, 6 частини першої статті 3 Закону України "Про громадські об`єднання", порушує права позивача, як віце-президента Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" на участь в управлінні громадською організацією, на участь у виборах виконуючого обов`язки президента АВФУ.
3. Короткий зміст оскаржуваних ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарських судів.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08 серпня 2023 року у справі № 910/13732/22, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2023 року, закрив провадження у справі № 910/13732/22 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" про визнання незаконним та скасування рішення на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
За висновком судів попередніх інстанцій позов ОСОБА_1 до Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету цієї громадської організації, яка є суб`єктом футболу, не може бути розглянутий в судовому порядку будь-якої юрисдикції, а підпадає під юрисдикцію органів здійснення футбольного правосуддя.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач - ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08 серпня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 910/13732/22, а справу передати на розгляд до господарського суду першої інстанції.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник послався на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що оскаржувані судові рішення суперечать та не відповідають пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статям 55, 124 Конституції України та статтям 4, 236 Господарського процесуального кодексу України, а суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 07 липня 2022 року у справі № 911/988/21, від 06 вересня 2022 року у справі № 916/451/21.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить закрити касаційне провадження у справі № 910/13732/22, оскільки висновки Верховного Суду, на які послався позивач у касаційній скарзі, є нерелевантними для цієї справи, оскільки зроблені у неподібних до цієї справи правовідносинах. Крім того відповідач просить у випадку розгляду касаційної скарги по суті відмовити у її задоволенні та залишити без змін оскаржувані судові рішення, посилаючись на те, що оскаржувані позивачем судові рішення є законними та обґрунтованими, ухвалені з правильним застосуванням та дотриманням норм матеріального та процесуального права відповідно до висновків Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.
Верховний Суд обговоривши доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, та доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування та дотримання судами попередніх інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі по тексту - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Поняття "суд, встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність, тобто передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04).
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Такі висновки Верховного Суду містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі 367/4695/20, а також від 02 серпня 2023 року у справі № 925/1741/21).
Як встановили суди попередніх інстанцій спірні правовідносини у цій справі виникли між позивачем - фізичною особою ОСОБА_1, який є членом, віце-президентом Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України", та відповідачем - юридичною особою Громадською організацією "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" щодо (предмет спору) визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" про покладення повноважень (функцій) виконуючого обов`язки Президента АВФУ на віце-президента АВФУ ОСОБА_2, оформленого протоколом № 1 від 14 вересня 2022 року.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийняте з порушенням статей 20, статті 23, 24 статуту АВФУ, за відсутності кворуму засідання виконавчого комітету, визначеного пунктом 6 статті 23 статуту АВФУ, суперечить пунктам 2, 6 частини першої статті 3 Закону України "Про громадські об`єднання", порушує права позивача, як віце-президента Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України", гарантовані йому пунктом 2 статті 20 статуту Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України", на участь в управлінні громадською організацією, на участь у виборах виконуючого обов`язки президента АВФУ та бути обраним виконуючим обов`язки.
Згідно з частинами першою, третьою, п`ятою статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
За змістом статті 3 Закону України "Про громадські об`єднання" громадські об`єднання утворюються і діють на принципах, зокрема, добровільності, самоврядності, рівності перед законом.
Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому, а самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, у діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.
Загальні правові, організаційні, соціальні та економічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту визначені Законом України "Про фізичну культуру і спорт", який регулює суспільні відносини у створенні умов для розвитку фізичної культури і спорту.
Відповідно до визначення термінів, що містяться у статті 1 Закону України "Про фізичну культуру і спорт", громадське об`єднання фізкультурно-спортивної спрямованості - об`єднання громадян, яке створюється з метою задоволення потреб його членів у сфері фізичної культури і спорту; суб`єкти сфери фізичної культури і спорту - фізичні або юридичні особи, які здійснюють свою діяльність з метою розвитку фізичної культури і спорту. Суб`єктами сфери фізичної культури і спорту є: фізичні особи, які займаються фізичною культурою і спортом, у тому числі спортсмени; фахівці сфери фізичної культури і спорту; заклади фізичної культури і спорту; відповідні органи влади.
Законодавство України про фізичну культуру і спорт базується на Конституції України і складається з цього Закону, відповідних міжнародних договорів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у цій сфері (стаття 2 Закону України "Про фізичну культуру і спорт").
За змістом статті 3 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" громадяни мають право займатися фізичною культурою і спортом незалежно від ознак раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. Це право забезпечується шляхом, у тому числі об`єднання громадян у громадські об`єднання фізкультурно-спортивної спрямованості.
Згідно зі статтею 22 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" до суб`єктів сфери фізичної культури і спорту належать, зокрема громадські об`єднання фізкультурно-спортивної спрямованості ветеранів фізичної культури і спорту.
Основними завданнями громадських об`єднань фізкультурно-спортивної спрямованості ветеранів фізичної культури і спорту є: забезпечення розвитку спорту ветеранів та сприяння соціальному захисту ветеранів фізичної культури і спорту; залучення ветеранів спорту до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності; організація і проведення спортивних змагань серед ветеранів фізичної культури і спорту; забезпечення участі ветеранів фізичної культури і спорту у відповідних міжнародних спортивних змаганнях. Громадські об`єднання фізкультурно-спортивної спрямованості ветеранів фізичної культури і спорту діють на підставі статуту.