Постанова суду № 902/1288/22 від 19.12.2023 про визнання договорів недійсними

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року

м. Київ

cправа №902/1288/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Балли Л.М.,

представників учасників справи:

від позивача: Цурка Н.О.,

від відповідача 1: Черкасова О.В.,

від відповідача 2: Крижанівська О.М.,

від третьої особи 1: Бірючова О.В.,

від третьої особи 2: не з`явився,

від третьої особи 3: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таймкол" та Державного підприємства "Уладівський спиртовий завод"

на рішення Господарського суду Вінницької області

у складі судді: Тварковський А.А.

від 27.04.2023

та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Крейбух О.Г., Юрчук М.І., Коломис В.В.

від 22.08.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таймкол"

до 1) Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат"

2) Державного підприємства "Уладівський спиртовий завод"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1: 1) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях

2) Міністерство економіки України

3) Арбітражний керуючий Томашук Микола Савелійович

про визнання договорів недійсними

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Таймкол" (надалі - Позивач, Скаржник-1) звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" (надалі - Відповідач-1) та Державного підприємства "Уладівський спиртовий завод" (надалі - Відповідач-2, Скаржник-2) про визнання недійсними укладених між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 договорів поворотної фінансової допомоги №720-534-FA18 від 25.10.2018, №720-196 FA19 від 28.05.2019, №720-401-FA19 від 16.12.2019 та №720-194-FA20 від 27.08.2020.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначив, що за результатами відкритих торгів він придбав у власність єдиний майновий комплекс Відповідача-2.

За умовами укладеного договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації Позивач зобов`язався погасити протягом 6 місяців із дати переходу права власності заборгованість Відповідача-2 із заробітної плати перед бюджетом, прострочену кредиторську заборгованість у разі їхньої наявності на дату переходу права власності на об`єкт малої приватизації.

Так, відповідно до акту поточної перевірки у Відповідача-2 існує заборгованість перед Відповідачем-1 у розмірі 12503152,32 грн, яка виникла, у тому числі, на підставі договорів поворотної фінансової допомоги та встановлена відповідними рішеннями Господарського суду Вінницької області.

Однак, Позивач вважає договори поворотної фінансової допомоги №720-534-FA18 від 25.10.2018, №720-196 FA19 від 28.05.2019, №720-401-FA19 від 16.12.2019 та №720-194-FA20 від 27.08.2020 такими, що підлягають визнанню недійсними, позаяк такі договори є значними правочинами, які мали вчинятися за обов`язковою згодою органу, до сфери управління якого належить Відповідач-2. Станом на день укладання договорів про поворотну фінансову допомогу органом управління Відповідача-2 було Міністерство аграрної політики та продовольства України, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2021 №504 перейменовано на Міністерство економіки України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі №902/1288/22, у задоволенні позову відмовлено.

4. Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що:

- Позивач не є стороною спірних договорів та на момент їх укладення така юридична особа ще не була створена (реєстрація Позивача як юридичної особи відбулася 08 жовтня 2020 року), що, у свою чергу, унеможливлює висновок про порушення такими договорами прав Позивача, позаяк юридична особа до її створення не могла мати жодних прав та обов`язків;

- за фактом укладання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 24.12.2021 Позивач свідомо взяв на себе зобов`язання зі сплати кредиторської заборгованості, в тому числі за спірними договорами;

- неможливо стверджувати, що поданий в межах цієї справи позов спрямований на захист та відновлення майнових прав Позивача, оскільки його права та обов`язки виникли саме з договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 24.12.2021, на умови якого останній погодився, а не зі спірних договорів;

- Позивачем не доведено, що укладання спірних договорів позбавляє його можливості реалізувати свої зобов`язання за договором купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 24.12.2021, подання позову у цій справі загалом спрямовано на ухилення від виконання взятих на себе Позивачем за таким договором зобов`язань;

- заявлені у справі вимоги спрямовані не на відновлення прав Позивача, позаяк стороною спірних договорів він не є, а на захист права Відповідача-2, який одночасно визначений відповідачем у справі. Це також свідчить про неправильно обраний Позивачем спосіб захисту порушеного, на його думку, права;

- Позивач не є тим суб`єктом, який може оскаржити спірні правочини, оскільки відповідно до положень частини 5 статті 73-2 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) значне господарське зобов`язання, вчинене з порушенням порядку, передбаченого частинами першою-четвертою цієї статті, може бути визнане судом недійсним за позовом державного унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

5. Постанова суду апеляційної інстанції, крім вищевказаного, мотивована тим, що:

- оскаржувані договори укладені до фактичного утворення Позивача, зокрема Позивач як юридична особа створений відповідно до виписки з ЄДР 08.10.2020 (дата внесення запису), тоді як оспорювані договори поворотної фінансової допомоги №720-534-FA18, №720-196 FA19, №720-401-FA19, №720-194-FA20 укладені 25.10.2018, 28.05.2019,16.12.2019 та 27.08.2020, що, у свою чергу, спростовує доводи Позивача про порушення такими договорами його прав, у зв`язку з тим, що юридична особа до її створення не могла мати жодних прав та обов`язків;

- на час проведення відкритого аукціону та укладення за його результатами договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Відповідача-2 між Позивачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницький та Хмельницький області, такі договори вже існували, вони були погоджені їх сторонами та виконувалися, кредиторська заборгованість за цими договорами була визнана сторонами, відображена в балансі, оприлюднена відповідно до вимог законодавства щодо приватизації в Інформаційному повідомленні про об`єкт малої приватизації на офіційному майданчику https: prоzorro.salle та визнана у судовому порядку (по кожному з договорів є рішення Господарського суду Вінницької області щодо стягнення заборгованості, які набрали законної сили, по яким видані накази та відкриті виконавчі провадження), про що Позивач був обізнаний та взяв на себе, у тому числі, обов`язок погасити протягом 6 місяців з дати переходу право власності кредиторську заборгованість Відповідача-2 у разі її наявності на дату переходу прав до покупця на об`єкт приватизації (пункт 7.5.3 договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації);

- Позивач взяв на себе, у тому числі, ризик настання відповідних наслідків у вигляді невиконання боржником - Відповідачем-2 своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості до дати переходу права власності, незгода Позивача з такими наслідками, не може вважатися порушенням його прав і охоронюваних законом інтересів;

- за відсутності порушеного права Позивача оскаржуваними договорами, суд не надає оцінку спірним правочинам на предмет належності їх погодження на момент укладення;

- поряд з цим недійсність договору про надання поворотної фінансової допомоги №720-534-FA18 від 25.10.2018 була предметом розгляду зустрічного позову Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до Відповідача-1, Відповідача-2 в межах справи №5/435-04 про банкрутство Відповідача-2, у задоволенні якого рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.02.2021 відмовлено повністю;

- Позивач 22 листопада 2022 року з аналогічним позовом до цих саме відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав звернувся до Господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі №910/13155/22 позовну заяву Позивача повернуто без розгляду, дії Позивача щодо подання зазначеної позовної заяви визнано зловживанням його процесуальними правами;

- ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.01.2023 у справі №5/435-04 (902/243/21) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Позивача на рішення Господарського суду Вінницької області від 28.10.2021 у справі №5/435-04(902/243/21). При цьому в ухвалі встановлена відсутність ознак, що ухвалене рішення прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки Позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

6. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2023, в якій просив зазначені рішення та постанову скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. Підставою касаційного оскарження Скаржник-1 визначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме норми статей 190, 512-514, 520, 655 ЦК України та допустили грубі порушення норм процесуального права, а саме статей 73, 74, 86, 236 ГПК України. Також Позивач зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема застосування статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та норм статей 513-520 ЦК України, в розрізі набуття прав і обов`язків державного підприємства, яке припиняється шляхом ліквідації у випадку, коли за договором купівлі-продажу єдиного майнового комплекту покупець не набув повного правонаступництва.

8. Аргументи касаційної скарги Скаржника-1 зводяться до того, що визначальним при розгляді справи є встановлення статусу Скаржника-1, меж його прав та обов`язків, коло яких мало бути визначено договором купівлі-продажу від 24.12.2021 з врахуванням статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та статей 513-520 ЦК України. На думку Скаржника-1 суди не звернули увагу на відсутність доказів переведення боргу Скаржника-2 шляхом його заміни Скаржником-1 в порядку статті 520 ЦК України, оскільки таке переведення відбулось без згоди кредитора.

9. Відповідач-2 також звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2023, в якій просив змінити мотивувальну частину рішення та постанови відповідно до касаційної скарги.

10. Підставою касаційного оскарження Скаржник-2 визначив пункти 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначив, що:

1) суди першої та апеляційної інстанцій застосували положення частини 1 статті 77 ГПК України всупереч висновкам, які викладені в постановах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №911/1357/18, від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 14.06.2022 у справі №926/326/21;

2) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема застосування статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

11. Аргументи касаційної скарги Скаржника-2 зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не зробили однозначного висновку щодо характеру зобов`язань Скаржника-1 за договором купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 24.12.2021, оскільки не визначили статусу Скаржника-1 стосовно набуття прав та обов`язків за вказаним зобов`язанням - зобов`язанням за договором купівлі-продажу чи зобов`язанням шляхом правонаступництва.

На думку Скаржника-2 оскаржувані судові рішення привели до правової невизначеності не тільки Скаржника-1, а й Скаржника-2, враховуючи статус останнього, який перебуває у процесі припинення шляхом ліквідації. З огляду на незрозумілий статус заборгованості та невизначеності щодо боржника стосовно такої заборгованості, ліквідаційна комісія знаходиться у невизначеному положенні щодо включення чи виключення вказаного боргу до ліквідаційного балансу Скаржника-2, що унеможливлює виконання зобов`язань ліквідаційної комісії по припиненню Скаржника-2.

12. Відповідач-1, у встановлений Судом строк, подав до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги, у яких просив скарги Позивача, Відповідача-2 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 залишити без змін.

13. Відзиви обґрунтовано з посиланням на мотиви, якими керувалися суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. 24 грудня 2021 року за результатами аукціону між Позивачем (покупець) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій області (продавець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Відповідача-2, розташованого за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Уладівка, вул. Некрасова №1.

15. Відповідно до пункту 4.1 договору покупець, який придбав об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору та законодавства України.

16. Згідно з підпунктом 7.5.3 пункту 7.5 договору з моменту переходу права власності на об`єкт приватизації покупець зобов`язаний виконати умови продажу об`єкта приватизації (передбачені умовами аукціону зобов`язання покупця), а саме: погасити протягом 6 місяців із дати переходу права власності заборгованість Відповідача-2 із заробітної плати перед бюджетом, прострочену кредиторську заборгованість у разі їхньої наявності на дату переходу до покупця права власності на об`єкт приватизації.

17. Факт передачі об`єкта приватизації від продавця покупцю засвідчено обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін актом передачі державного майна від 04.07.2022.

18. Поряд з цим довідкою Відповідача-2 засвідчено кредиторську заборгованість вказаного підприємства станом на 04.07.2022 в розмірі 12503152,32 грн.

До складу такої заборгованості включено, зокрема, заборгованість, яка встановлена рішеннями Господарського суду Вінницької області: від 03.02.2021 у справі №5-435-04; від 23.02.2021 у справі №5-435-04 (902/851/20); від 23.02.2021 у справі №5-435-04 (902/1019/20) та від 28.10.2021 у справі №5-435-04 (902/243/21).

19. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 13.08.2004 було порушено провадження у справі №5/435-04 про банкрутство Відповідача-2 за заявою Державного підприємства "Універсальна компанія "Правекс-Естоппель" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

14 квітня 2021 року Господарський суд Вінницької області суду постановив ухвалу про закриття провадження у справі №5/435-04 про банкрутство Відповідача-2.

20. У період процедури розпорядження майном між Відповідачем-1 (позикодавець) та Відповідачем-2 (позичальник) укладено ряд договорів поворотної фінансової допомоги (спірні договори), заборгованість за яким встановлена рішеннями суду у справі №5/435-04, а саме:

1. Договір поворотної фінансової допомоги №720-534-FA18 від 25.10.2018 та додаткові угоди до нього:

- додаткова угода №1 від 25.10.2018 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 150000 грн (строк повернення 90 днів з дати її отримання);

- додаткова угода №2 від 13.11.2018, на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 250000 грн (строк повернення 90 днів з дати її отримання);

- додаткова угода №3 від 18.12.2018 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 205000 грн (строк повернення 90 днів з дати її отримання);

- додаткова угода №4 від 26.12.2018 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 45000 грн (строк повернення 90 днів з дати її отримання);

- додаткова угода №5 від 21.01.2019 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 224000 грн (строк повернення 90 днів з дати її отримання);

- додаткова угода №6 від 01.02.2019 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 300000 грн (строк повернення 90 днів з дати її отримання);

- додаткова угода №7 від 13.03.2019 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 245000 грн (строк повернення 90 днів з дати її отримання);

- додаткова угода №8 від 15.04.2019 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 232000 грн (строк повернення 90 днів з дати її отримання).

Тобто на виконання вимог договору №720-534-FA18 Відповідач-2 отримав грошові кошти в розмірі 1627000 грн.

2. Договір поворотної фінансової допомоги №720-196-FA19 від 28.05.2019 та додаткові угоди:

- додаткова угода №1 від 28.05.2019 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 245000 грн (строк повернення 90 днів з дати її отримання);

- додаткова угода №2 від 24.06.2019 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 500000 грн (строк повернення 90 днів з дати її отримання);

- додаткова угода №3 від 29.07.2019 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 500000 грн (строк повернення 90 днів з дати її отримання);

- додаткова угода №4 від 21.10.2019 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 500000 грн (строк повернення 90 днів з дати її отримання).

Тобто відповідно до умов договору №720-196-FA19 від 28.05.2019 Відповідач-2 отримав грошові кошти в розмірі 1745000 грн.

3. Договір про надання поворотної фінансової допомоги №720-401-FA19 від 16.12.2019 з додатковими угодами:

- додаткова угода №1 від 16.12.2019 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 500000 грн (строк повернення 90 днів з дати її отримання);

- додаткова угода №2 від 25.02.2019 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 500000 грн (строк повернення 90 днів з дати її отримання);

- додаткова угода №3 від 25.05.2019 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 500000 грн (строк повернення 90 днів з дати її отримання

- додаткова угода №4 від 08.07.2019 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 476000 грн (строк повернення 40 днів з дати її отримання).

Тобто на виконання договору №720-401-FA19 від 16.12.2019 Відповідач-2 отримав грошові кошти в розмірі 1976000 грн.

4. Договір про надання поворотної фінансової допомоги №720-194-FA20 від 27.08.2020 з додатковими угодами:

- додаткова угода №1 від 27.08.2020 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 500000 гривень (строк повернення 90 календарних днів з дати її отримання);

- додаткова угода №2 від 20.10.2020 на надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 218000 гривень (строк повернення 45 календарних днів з дати її отримання).

На виконання договору №720-194-FA20 від 27.08.2020 Відповідач-2 отримав грошові кошти у загальному розмірі 718000 грн.

21. У період з жовтня 2018 року по серпень 2020 року Відповідачем-2 було укладено договори поворотної фінансової допомоги: №720-534-FA18 від 25.10.2018 на загальну суму 1627000 грн; №720-196-FA19 від 28.05.2019 на загальну суму 1727500 грн; №720-401-FA19 від 16.12.2019 на загальну суму 1976000 грн та №720-194-FA20 від 27.08.2020 на загальну суму 718000 грн, заборгованість за якими включено до складу простроченої кредиторської заборгованості.

Обов`язок погашення такої заборгованості покладено на Позивача за договором купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Відповідача-2 від 24.12.2021.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

22. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, перевірив в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзивах, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов висновку, що касаційні скарги слід залишити без задоволення з огляду на таке.

23. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, покладається на скаржника.

24. Як вже було зазначено, підставою касаційного оскарження Скаржник-1 визначив пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначив, що:

- суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме норми статей 190, 512-514, 520, 655 ЦК України та допустили грубі порушення норм процесуального права, а саме статей 73, 74, 86, 236 ГПК України. Також Позивач зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема застосування статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та норм статей 513-520 ЦК України, в розрізі набуття прав і обов`язків державного підприємства, яке припиняється шляхом ліквідації у випадку, коли за договором купівлі-продажу єдиного майнового комплекту покупець не набув повного правонаступництва.

25. Підставою касаційного оскарження Скаржник-2 визначив пункти 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначив, що:

26. Спірним у даній справі є питання щодо наявності підстав про визнання недійсними укладених між Відповідачем-1 та Скаржником-2 договорів поворотної фінансової допомоги.

27. Звертаючись до суду з позовними вимогами, Скаржник-1 в позовній заяві зазначив, що Відповідач-2 взяв на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів за оскаржуваними договорами на загальну суму 6066000 грн, що значно перевищує балансову вартість активів боржника. Тому зазначені договори є значними правочинами, які мали вчинятись за обов`язковою згодою органу, до сфери управління якого належить Скаржник-2 - Міністерством аграрної політики та продовольства України. Проте дозволу уповноваженого органу Скаржником-2 на укладення договору поворотної фінансової допомоги отримано не було, чим порушено приписи статті 73-2 ГК України. Отже, за відсутності відповідного погодження уповноваженого органу на вчинення значного правочину, оскаржувані договори суперечать положенням статей 203, 215 ЦК України, у зв`язку із чим Скарожник-1 просив суд визнати їх недійсними.

................

Перейти до повного тексту