ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року
м. Київ
справа № 645/1619/21
провадження № 61-627св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Харківська міська рада;
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Железняк Лариса Вячеславівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Глуховцева Наталія Володимирівна, Департамент реєстрації Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ОСОБА_3 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дорош А. І., Дряниця Ю. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом,який уточнила у процесі розгляду справи, до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Железняк Л. В. (далі - приватний нотаріус Железняк Л. В.), приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Глуховцева Н. В. (далі - приватний нотаріус Глуховцева Н. В.), Департамент реєстрації Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ОСОБА_3, про визнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння від добросовісного набувача, скасування запису про право власності.
Позовна заява Харківської міської ради мотивована тим, що у комунальній власності територіальної громади міста Харкова перебувала квартира АДРЕСА_1, де був зареєстрований ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що за договоромкупівлі-продажу від 28 грудня 2020 року, укладенимміж ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченим приватним нотаріусом Глуховцевою Н. В. та зареєстрованим в реєстрі за № 3516, ОСОБА_2 набув право власності на вказану квартиру, а 06 січня 2021 року було укладено наступний правочин, а саме договір про встановлення довірчої власності, посвідчений приватним нотаріусом Железняк Л. В., на підставі якого довірчим власником спірної квартири стала ОСОБА_5 04 березня 2021 року було укладено договір про розірвання договору про встановлення довірчої власності, посвідчений приватнимнотаріусом Железняк Л. В.,та в тойже день ОСОБА_2 продав зазначену квартиру ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Железняк Л. В. та зареєстрованим в реєстрі за № 232. Оскільки приватизація спірної квартири фактично не була здійснена, тому ОСОБА_3 не мала правових підстав для відчуження цієї квартири. Однак 28 грудня 2020 року квартира протиправно вибула з володіння Харківської міської ради як законного власника, внаслідок укладання вказаних правочинів, які є недійсними в силу приписів статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Оскільки житловий будинок АДРЕСА_2 рішенням Харківської міської ради від 24 червня 2003 року "Про комунальну власність м. Харкова" включено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а спірна квартира не була приватизована, тому Харківська міська рада наділена правом вимоги до добросовісного набувача ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі статті 388 ЦК України. Враховуючи викладене, Харківська міська рада просила:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 28 грудня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Глуховцевою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3516, відповідно до якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 04 березня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Железняк Л. В. та зареєстрований в реєстрі за № 232, за змістом якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 ;
- витребувати вказану квартиру з чужого незаконного володіння від добросовісного набувача в особі ОСОБА_1 на користь її законного власника - територіальної громади в особі Харківської міської ради;
- скасувати запис про право власності на квартиру АДРЕСА_3, внесений 28 грудня 2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Глуховцевою Н. В.;
- скасувати запис про право власності на квартиру АДРЕСА_4, внесений 04 березня 2021 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Железняк Л. В.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 23 листопада 2021 року у складі судді Шарка О.П. у задоволенні позову Харківської міської ради відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивач не підтвердив правову підставу набуття ним у власність квартири АДРЕСА_1 , не довів прийняття та перебування цього майна на балансі та подальше користування або розпорядження ним, зокрема не надав доказів вчинення міською радою дій з управління і утримання вказаної квартири. Оскільки належність спірного майна до об`єктів комунальної власності територіальної громади міста та перебування у власності Харківської міської ради не доведена, то відсутні підстави для застосування визначеного статтею 388 ЦК України способу захисту шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння. Саме лише рішення Харківської міської ради без інших доказів перебування квартири на балансі Харківської міської ради та здійснення радою будь-яких правомочностей щодо володіння і користування нею не може бути єдиним доказом для виправдання втручання у принцип мирного володіння майном. Посилання позивача на те, шо рішення про приватизацію вищевказаної квартири не приймалося, не свідчить про перебування цієї квартири у комунальній власності, так як згідно зі статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може розпорядитися нею у інший спосіб, у тому числі продати.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції та короткий зміст постанови апеляційного суду
У січні 2022 року Харківська міська рада подала до Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 23 листопада 2021 року.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської областей)" змінено територіальну підсудність судових справ Харківського апеляційного суду та визначено її Полтавському апеляційному суду.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено частково. Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 23 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким витребувано квартиру АДРЕСА_1 від добросовісного набувача в особі ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради. Скасовано запис про право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру АДРЕСА_3, який внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 грудня 2020 року приватним нотаріусом Глуховцевою Н. В. Скасовано запис про право власності ОСОБА_1 на зазначену квартиру АДРЕСА_4, який внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 березня 2021 року приватним нотаріусом Железняк Л. В.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідно до інформації комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Харківське МБТІ") від 09 грудня 2020 року № 12385/04-08/20 інвентаризаційна справа на квартиру АДРЕСА_1 - відсутня. Згідно з архівними матеріалами реєстрація права власності на вказану квартиру як на окремий об`єкт нерухомого майна станом на 31 грудня 2012 року бюро технічної інвентаризації не проводилася. Крім того, житловий будинок АДРЕСА_5, зареєстрований за Державою в особі Верховної Ради (користувач Відкрите акціонерне товариство Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе) на праві державної власності. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради листом від 12 листопада 2020 року № 9723 також повідомило про відсутність у відділі приватизації житлового фонду інформації щодо приватизації зазначеної квартири, а листом від 23 лютого 2021 року № 1349 повідомило, що рішенням Харківської міської ради від 24 червня 2003 року "Про комунальну власність міста Харкова" житловий будинок АДРЕСА_2 було включено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова. На теперішній час вказаний житловий будинок перебуває на балансі комунального підприємства "Жилкомсервіс" на підставі договору про передачу майна в господарське відання від 28 лютого 2007 року № 1288 (чинний в редакції додаткової угоди від 01 вересня 2016 року). Приватизація квартири АДРЕСА_1 Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не проводилася, заяви на приватизацію квартири не надходили. Крім викладеної інформації, позивачем також додано до позову згадане рішення міської ради, додаток № 1 з переліком об`єктів, стосовно яких надана згода на прийняття до комунальної власності міста, до якого включений будинок АДРЕСА_2, а тому апеляційний суд прийняв до уваги долучені до апеляційної скарги додаткову угоду до договору від 28 лютого 2007 року № 1288 про передачу майна в господарське відання комунального підприємства "Жилкомунсервіс" (далі - КП "Жилкомунсервіс") та акт приймання-передачі як додаток № 12 до цього договору, що підтверджує викладену інформацію щодо правового статусу спірного майна та здійснення позивачем дій з управління цього майна. За інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 231363948, сформованої 06 листопада 2020 року, право власності, інші речові права на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровані. КП "Жилкомунсервіс" листом від 03 листопада 2020 року на адресу Департаменту житлового господарства повідомило про звільнення квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться на першому поверсі, не приватизована, складається із одної кімнати, житловою площею 17,6 кв. м, загальною площею 29,6 кв. м, наймач якої ОСОБА_4 помер у травні 2019 року. Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідка про склад сім`ї), сформованої 06 листопада 2020 року, ОСОБА_4 значиться зареєстрованим у спірній квартирі. Надані приватним нотаріусом Глуховцевою Н. В. копії документів, які стали підставою для нотаріального посвідчення нею договору купівлі-продажу спірної квартири від 28 грудня 2020 року, не спростовують тієї обставини, що вказана квартира вибула з володіння територіальної громади як комунальної власності, не змінювався на приватну власність. Зокрема, в довідці КП "Харківське МБТІ" від 26 листопада 2020 року зазначено, що спірна квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11 лютого 2005 року, виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради, реєстраційний № 3-02-228382. За змістом вказаного свідоцтва про право власності на житло воно видано згідно з розпорядженням від 11 лютого 2005 року № 4713. Квартира зареєстрована у міському бюро технічної інвентаризації у місті Харкові за ОСОБА_3 та 11 лютого 2005 року записано у реєстрову книгу за № П-2-32310. Однак вказана в цьому свідоцтві інформація не відповідає дійсності та спростовується повідомленням Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про те, що заяви на приватизацію квартири АДРЕСА_1 не надходило, а свідоцтво від 11 лютого 2005 року № 3-02-228382 відділом приватизації не оформлювалося. Натомість 28 травня 2002 року за реєстраційним № 1-02-228382 оформлено свідоцтво на квартиру за іншою адресою та на іншу особу, а розпорядження відділу приватизації від 11 лютого 2005 року № 4713 стосується іншої квартири та іншої особи. Викладене підтверджує той факт, що право комунальної власності на спірну квартиру є доведеним, як і доведеним факт вибуття цього об`єкту нерухомості із володіння територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, поза її волею на підставі договору від 28 грудня 2020 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а в подальшому за договором від 04 березня 2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Тому позивач, як повноважний представник територіальної громади міста, наділений правами власника, передбаченими статтями 387, 388 ЦК України. Місцевий суд не звернув увагу на зазначені обставини та дійшов помилкового висновку про відсутність доказів наявності у позивача права на витребування спірної квартири від добросовісного набувача. Оскільки захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а вимоги в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу не є належним способом захисту та в цих вимогах слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року,в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 758/16173/16 від 27 серпня 2019 року у справі № 925/366/18, від 02 вересня 2020 року у справі № 910/13536/19 тощо, а також - не дослідив зібрані у справі докази.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги задоволено частково, зменшено їй розмір судового збору за подання касаційної скарги до 8 000 грн, відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Фрунзенського районного суду міста Харкова.
19 квітня 2023 року справа № 645/1619/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що згідно з наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач ніколи не був власником квартири АДРЕСА_1, це право ніколи не реєструвалося за Харківською міською радою, тому вона не могла звертатися до суду з цим позовом. Також в матеріалах справи відсутні докази перебування спірної квартири в комунальній власності та її незаконного вибуття з власності територіальної громади, тому застосування визначеного статтею 388 ЦК України способу захисту є неможливим. При цьому витребування у неї цієї квартири, яку вона набула на підставі оплатного договору купівлі-продажу та яка є її єдиним житлом призводить до незаконного втручання у мирне володіння майном та порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року Харківська міська рада подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законними та обґрунтованими, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 11 лютого 2005 року, виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради, реєстраційний № 3-02-228382, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 (т.1 а.с.62)
Згідно з рішенням Харківської міської ради від 20 листопада 2015 року № 12/15 "Про перейменування об`єктів топоніміки міста Харкова" АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1
В довідці КП "Харківське МБТІ" від 26 листопада 2020 року № 1092242 також зазначено, що за інформацією з паперових носіїв до 31 грудня 2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11 лютого 2005 року, виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради, реєстраційний № 3-02-228382 (т.1 а.с.63).
При цьому відповідно до інформації управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, викладеній в листі від 23 лютого 2021 року №1349, житловий будинок АДРЕСА_2 включено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова згідно з рішенням Харківської міської ради від 24 червня 2003 року № 119/03 "Про комунальну власність м. Харкова". Вказаний житловий будинок перебуває на балансі КП "Жилкомсервіс" на підставі договору про передачу майна в господарське відання від 28 лютого 2007 року № 1288 (чинний в редакції додаткової угоди від 01 вересня 2016 року). Приватизація квартири АДРЕСА_1 управлінням не проводилася, заяви про приватизацію квартири не надходили (т.1 а.с.23).
До вищевказаної інформації управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради додало копію згаданого рішення Харківської міської ради від 24 червня 2003 року № 119/03, додаток 1 якого містить перелік об`єктів, стосовно яких надана згода на прийняття до комунальної власності міста, до якого включений будинок АДРЕСА_2 (т.1 а.с.24-25).
За інформацією КП "Харківське МБТІ" від 09 грудня 2020 року № 12385/04-08/20 інвентаризаційна справа на квартиру АДРЕСА_1 відсутня. Згідно з архівними матеріалами реєстрація права власності на вказану квартиру як на окремий об`єкт нерухомого майна станом на 31 грудня 2012 року бюро технічної інвентаризації не проводилася. Житловий будинок АДРЕСА_5, зареєстрований за Державою в особі Верховної Ради (користувач Відкрите акціонерне товариство Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе) на праві державної власності (т.1 а.с.21).
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 231363948, сформованої 06 листопада 2020 року, право власності, інші речові права на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровані (т.1 а.с.20).
КП "Жилкомунсервіс" листом від 03 листопада 2020 року на адресу Департаменту житлового господарства повідомило про звільнення квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться на першому поверсі, не приватизована, складається із одної кімнати, житловою площею 17,6 кв. м, загальною площею 29,6 кв. м, наймач якої ОСОБА_4 помер у травні 2019 року (т.1 а.с.26).
Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідка про склад сім`ї), сформованої 06 листопада 2020 року, ОСОБА_4 значиться зареєстрованим у спірній квартирі (т.1 а.с.27).
25 листопада 2020 року на ім`я ОСОБА_3 виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.64-66).
За договором купівлі-продажу від 28 грудня 2020 року, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченим приватним нотаріусом Глуховцевою Н. В. та зареєстрованим в реєстрі за № 3516, ОСОБА_2 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.60-61).
06 січня 2021 року було укладено наступний правочин, а саме договір про встановлення довірчої власності, посвідчений приватним нотаріусом Железняк Л. В., на підставі якого довірчим власником спірної квартири стала ОСОБА_5
04 березня 2021 року було укладено договір про розірвання договору про встановлення довірчої власності, посвідчений приватним нотаріусом Железняк Л. В., та в той же день за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Железняк Л. В. та зареєстрованим в реєстрі за № 232, ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.84, 117).
Апеляційним судом було встановлено, що надані приватним нотаріусом Глуховцевою Н. В. копії документів, які стали підставою для нотаріального посвідчення нею договору купівлі-продажу спірної квартири від 28 грудня 2020 року, не спростовують тієї обставини, що вказана квартира вибула з володіння територіальної громади як комунальної власності, не змінювався на приватну власність.
В довідці КП "Харківське МБТІ" від 26 листопада 2020 року зазначено, що спірна квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11 лютого 2005 року, виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради, реєстраційний № 3-02-228382 (т.1 а.с.63).