ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2024 року
м. Київ
справа № 201/3164/21
провадження № 61-12967св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Левикін Владислав Євгенович, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, у складі судді
Батманової В. В., від 25 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю.,
Городничої В. С., Лаченкової О. В., від 19 жовтня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про переведення прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу.
2. Позов обґрунтований тим, щов період шлюбу з відповідачем за спільні кошти було придбано декілька квартир в м. Дніпро. Кошти на придбання майна ОСОБА_2 отримував від підприємницької діяльності без державної реєстрації, яка згодом, у 2007 році була переведена у правове поле. У цей час позивач перебувала у відпустці по догляду за дітьми та під час укладення угод купівлі-продажу був присутній тільки ОСОБА_2 .
3. В подальшому позивачу стало відомо, що нерухоме майно, яке вона вважає спільним майном подружжя, з невідомих їй причин було зареєстровано за ОСОБА_3, яка є матір`ю ОСОБА_2, та ОСОБА_4, яка є його бабою. При цьому відповідач відмовляється в добровільному порядку поділити нерухоме майно.
4. У 2006 році померла ОСОБА_4, а у 2012 році померла ОСОБА_3 . Відповідач свідоцтво про право на спадщину не отримав та право власності на майно не зареєстрував, проте здає нерухоме майно в оренду та отримує орендну плату.
5. Наголошувала, що не може захисти своє законне право на майно, набуте подружжям за час шлюбу, через відсутність відомостей про законного власника спірних квартир.
6. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд перевести на ОСОБА_2 права та обов`язки покупця за:
- договором купівлі-продажу від 30 серпня 2003 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 ;
- договором купівлі-продажу від 04 грудня 2004 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 .
- договором купівлі-продажу від 13 квітня 2007 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_3 .
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
7. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 25 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
8. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав, які вона вважає порушеними, оскільки переведення прав та обов`язків покупця перебачено цивільним законодавством як спосіб захисту порушеного переважного права, внаслідок продажу майна, а не його придбання, навіть якщо воно було зареєстровано на третіх осіб.
9. В апеляційному порядку рішення Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська від 25 листопада 2021 року оскаржувалось ОСОБА_2 в частині мотивування висновків суду.
10. Колегія суддів, переглядаючи рішення суду в апеляційному порядку, не встановила підстав для його скасування та погодилась з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат
Левикін В. Є. просить оскаржувані судові рішення змінити в мотивувальній частині.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12. 31 серпня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат
Левикін В. Є. подав касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. У жовтні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 18 березня 2018 року у справі № 129/1033/13-ц, від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, у постановах Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 701/674/15-ц, від 28 червня 2022 року у справі № 576/564/21,
від 04 серпня 2022 року у справі № 607/5148/20, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17,
від 30 січня 2019 року у справі № 444/848/16-ц, від 05 квітня 2019 року у справі № 645/4711/15-ц, у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-486цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. Вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували, що спірне майно набуте відповідачем в порядку спадкування після смерті його матері та не може вважатись спільним майном подружжя. Крім того, первісними набувачами цього майно були родичі відповідача, а не один із подружжя.
16. Стверджує, що суди попередніх інстанцій повинні були врахувати доводи відповідача щодо наявності сумнівів у достовірності доказів, наданих позивачем в копіях, та витребувати оригінали відповідних документів (квитанції про сплату коштів). При цьому зауважує, що навіть у випадку справжності таких квитанцій, вони не підтверджують доводи позивача та не встановлюють факт придбання об`єктів нерухомості за спільні кошти подружжя.
17. Вважає, що суди попередніх інстанцій, помилково дійшовши висновків про придбання нерухомого майна за спільні кошти подружжя, фактично створили преюдиційні обставини, які були враховані судом у справі
№ 201/1873/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації частини вартості майна.
18. У жовтні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат
Левикін В. Є. подав до Верховного Суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив
Фактичні обставини справи встановлені судами
19. 18 квітня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
20. 13 серпня 2003 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (баба відповідача) укладено договір купівлі-продажу, за яким остання набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
21. 04 грудня 2004 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу, за яким остання набула право власності на квартиру
АДРЕСА_2 .
22. 20 квітня 2007 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (матір відповідача) укладено договір купівлі-продажу, за яким остання набула право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
23. Із банківських квитанцій вбачається, що перекази коштів, у загальній сумі 55 550 доларів США, на рахунки продавців квартир ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснені від імені ОСОБА_2 . Відповідач вказаний факт не заперечував і підтвердив переведення ним грошових коштів. Зазначив, що діяв від імені та в інтересах покупців - ОСОБА_3 і ОСОБА_6 .
24. Після смерті первісних власників майна ОСОБА_2 прийняв спадщину, подавши у встановлені законом строки заяву до нотаріусу про прийняття спадщини, та користується спірним майном.