1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/1692/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Козир Т.П., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.)

від 19.10.2023

у справі № 910/1692/23

за позовом Корпорації "ТСМ Груп"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 1 973 782,21 грн,

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Корпорації "ТСМ Груп"

про стягнення 42 120,00 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Носик Б.М.

відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Корпорація "ТСМ Груп" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом"), та, з врахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача 1 905 792,61 грн, у тому числі: 971 280,00 грн основного боргу, 470 544,87 грн пені, 63 847,15 грн 3 % річних, 400 120,59 грн інфляційних втрат. Також просив зазначити у рішенні про нарахування 3% річних та пені на суму боргу до моменту виконання рішення відповідачем.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно умов договору №03/20 на виконання проектних робіт від 21.02.2020 позивач виконав роботи на суму 971 280,00 грн, які були прийняті відповідачем, однак їх вартість не була оплачена. Також вказав, що попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається із 29 606,73 грн судового збору та 57 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

1.3. В процесі розгляду справи ДП "НАЕК "Енергоатом" подав зустрічну позовну заяву, у якій просив стягнути з Корпорації "ТСМ Груп" 42 120,00 грн, у тому числі: 23 220,00 грн пені та 18 900,00 грн штрафу.

1.4. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що позивач станом на 24.02.2023 не виконав експертизу проекту в ДІЯРУ у строки, передбачені додатком №1 до додаткової угоди №3 до договору, прострочення на час подання зустрічного позову становить 86 днів, що є підставою для застосування передбачених договором пені і штрафу.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/1692/23 первісний позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп" 971 280,00 грн основного боргу, 177 882,24 грн пені, 63 742,42 грн 3 % річних, 400 120,59 грн інфляційних втрат. В задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з Корпорації "ТСМ Груп" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 23 220,00 грн пені, 18 900,00 грн штрафу.

Органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 в справі № 910/1692/23, в порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 25.01.2023 до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 % річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих процентів з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп".

2.2. За наслідком розгляду даного спору, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, виходячи з того, що позовні вимоги є доведеними і обґрунтованими, оскільки відповідачем допущено порушення виконання зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт, але позивачем невірно визначено початок прострочення виконання грошових зобов`язань, що вплинуло на розрахунок 3% річних та пені, а також наявні підстави для зменшення заявленої до стягнення пені. Крім цього, суд вказав на необхідність нарахування 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 25.01.2023 до моменту повної оплати основного боргу за наведеною у резолютивній частині рішення формулі.

Також місцевий господарський суд прийшов до висновку, що зустрічні вимоги підлягають повному задоволенню, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 23 220,00 грн пені, 18 900,00 грн штрафу, оскільки позивачем допущено порушення виконання зобов`язань за договором в частині виконання одного із етапів робіт - експертизи проєкту в ДІЯРУ.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 змінено рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/1692/23: Первісний позов задоволено частково: стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп" 971 280,00 грн основного боргу, 177 882,24 грн пені, 63 742,42 грн 3 % річних, 400 120,59 грн інфляційних втрат. В задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

2.4. Суд апеляційної інстанції, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині вимог первісного позову про стягнення суми основного боргу та інфляційних втрат, дійшов висновку, що матеріалами підтверджується факт виконання позивачем робіт за вказаним договором та відсутні докази їх оплати відповідачем, а розрахунок задоволених позовних вимог в частині основного боргу та інфляційних втрат коштів здійснений арифметично та методологічно вірно, у відповідності до умов договору та фактичних обставин справи.

В частині позовних вимог первісного позову про стягнення пені та 3% річних, суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого господарського суду щодо невірного визначення позивачем порядку прострочення виконання грошових зобов`язань з врахуванням положень пункту 2.2 договору та статті 253 Цивільного кодексу України та визнав обґрунтованою суму, визначену судом першої інстанції. При цьому відхилив посилання відповідача на можливість зменшення суми 3% річних та погодився з наявністю підстав для зменшення заявленої до стягнення пені в порядку статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України.

Також суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого суду стосовно задоволення вимоги первісного позову щодо можливості нарахування 3% річних до повного виконання рішення в порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині задоволення зустрічного позову про стягнення з позивача 23 220,00 грн пені та 18 900,00 грн штрафу за неналежне виконання умов договору, апеляційний господарський суд виходив з того, що позивачем доведено відсутність своєї вини у невиконанні робіт по етапу 9 календарного плану, з огляду на що відсутні підстави для покладення на Корпорацію відповідальності у вигляді штрафу та пені.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 у справі №910/1692/23, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось з касаційною скаргою, якою просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення первісного позову стосовно стягнення 3% річних та пені скасувати, та в цій частині прийняти нове рішення про відмову у їх задоволенні; в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати, а рішення місцевого господарського суду в цій частині залишити в силі.

3.2. Підставою касаційного оскарження Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" визначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України); від 03.10.2019 у справі №914/2202/18, від 12.09.2019 у справі №910/10427/18, від 11.09.2019 у справі №905/2149/18, від 06.09.2019 у справі №914/2252/18, від 27.09.2019 у справі №923/760/16 (щодо застосування статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України).

Також зазначив, що рішення місцевого господарського суду в частині задоволення вимог зустрічного позову щодо стягнення пені та штрафу прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, та неправомірно скасовано судом апеляційної інстанції.

3.5. У відзиві на касаційну скаргу Корпорація "ТСМ Груп" проти вимог та доводів останньої заперечила та просила суд відмовити у її задоволенні, виходячи з її необґрунтованості та безпідставності. Одночасно Корпорація "ТСМ Груп" просила ухвалити додаткове рішення щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", як замовником, в особі Відокремленого підрозділу "Южно - Українська атомна електрична станція" (наразі - Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція") та Корпорацією "ТСМ Груп", як підрядником, 21.02.2020 був укладений договір № 03/20 на виконанням проєктних робіт (зареєстрований ДП "НАЕК "Енергоатом" за № 19-123-08-20-06253 від 31.03.2020) (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору підрядник зобов`язується за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства виконати проєктні роботи з теми: ВП Южно - Українська АЕС. Реконструкція комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту ділянок 22, 23 периметру з улаштуванням КПП. Розробка проєктної документації" в цілому або за етапами в обсягах та у строки, що зазначені у календарному плані робіт згідно з додатком №3 до вказаного договору, замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до пункту 1.2 договору замовник доручає підряднику провести експертизу цього проєкту в ДІЯРУ і зобов`язується компенсувати підряднику фактичні витрати, на проведення експертизи.

Згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі - ДКПП) дані роботи відносяться до коду 71.12 "Послуги інженерні та пов`язані з ними послуги щодо технічного консультування" (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору та відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток №1 до договору) та зведеного кошторису (додаток №3 до договору), що є невід`ємними частинами цього договору, була визначена вартість робіт за цим договором, яка складала 1 248 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 208 000,00 грн.

Зміст та терміни виконання робіт встановлюються календарним планом (додаток №2) що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 3.2 договору).

При завершенні кожного етапу виконання робіт, підрядник надає замовнику комплект документації та акт здачі-приймання виконаних робіт для розгляду та належного оформлення (пункт 4.1 договору).

Замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання акта здачі-приймання виконаних робіт зобов`язаний направити підряднику підписаний акт або надати мотивовану відмову від приймання виконаних робіт (пункт 4.3 договору).

Згідно з пунктом 8.1 договору замовник зобов`язаний, зокрема, прийняти виконані роботи та здійснити розрахунок відповідно до пункту 2.2 договору.

Підрядник зобов`язаний виконувати роботи відповідно до завдання на проєктування та технічного завдання, вихідних даних та умов договору (пункт 8.2 договору).

Пунктами 8.3 - 8.8 договору встановлена відповідальність сторін.

Згідно з пунктом 12.4 договору (в редакції додаткової угоди №3 до договору), цей договір набуває чинності з дати підписання договору та скріплення його печатками і діє до 31.12.2022.

На виконання умов договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 971 280,00 грн, що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками замовника та підрядника: актом №1-ПВР від 20.05.2020 на суму 69 000,00 грн; актом №2-ПВР від 30.09.2020 на суму 38 640,00 грн; актом №3-ПВР від 30.09.2020 на суму 80 040,00 грн; актом №4-ПВР від 30.09.2020 на суму 41 400,00 грн; актом №5-ПВР від 30.09.2020 на суму 55 200,00 грн; актом №6-ПВР від 30.09.2020 на суму 41 400,00 грн; актом №7-ПВР від 30.09.2020 на суму 33 120,00 грн; актом №8-ПВР від 30.09.2020 на суму 69 000,00 грн; актом №9-ПВР від 31.07.2020 на суму 63 480,00 грн; актом №10-ПВР від 31.07.2020 на суму 55 200,00 грн; актом №11-ПВР від 30.09.2020 на суму 30 360,00 грн; актом №12-ПВР від 30.09.2020 на суму 49 680,00 грн; актом №13-ПВР від 30.09.2020 на суму 115 920,00 грн; актом №14-ПВР від 30.09.2020 на суму 88 080,00 грн; актом №15-ПВР від 30.09.2020 на суму 140 760,00 грн.

Акти підписані представниками обох сторін без будь-яких зауважень щодо якості виконаних робіт і сторонами підтверджено, що виконана робота відповідає умовам договору і технічним вимогам, виконана в повному обсязі та належним чином оформлена.

Додатково виконання позивачем робіт за договором на загальну суму 971 280,00 грн підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за договором № 03/20 від 21.02.2020, підписаними повноважними представниками сторін, а відповідачем в процесі розгляду справи факт виконання робіт за договором не заперечувався.

Зважаючи на порушення замовником виконання грошового зобов`язання по договору щодо оплати виконаних робіт, які були прийняті замовником, позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" (відповідач за первісним позовом) 971 280,00 грн основного боргу, 470 544,87 грн пені, 63 847,15 грн 3 % річних, 400 120,59 грн інфляційних втрат (з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог).

Також в процесі розгляду справи ДП "НАЕК "Енергоатом" подав зустрічну позовну заяву, у якій просив стягнути з Корпорації "ТСМ Груп" 42 120,00 грн, у тому числі: 23 220,00 грн пені та 18 900,00 грн штрафу.

Так, 09.09.2021 між сторонами була укладена додаткова угода №3 до договору, в якій сторони, на підставі пунктів 4.6, 10.4 та 12.2 договору у зв`язку з виникненням обставин незалежних від підрядника і перешкоджаючих виконанню його зобов`язань у встановлені терміни (кредиторська заборгованість замовника), що викликає зміну термінів етапів робіт, домовились виключити "Календарний план" додаток №2 до договору та внести до складу договору новий "Календарний план", що є додатком №1 до цієї додаткової угоди №3. Також змінили термін дії договору - до 31.12.2022.

Згідно Календарного плану (додаток №1 до додаткової угоди №3) у розділі "Розробка проекту (Стадія П)" етапом №9 зазначено "Експертиза Проєкту в ДІЯРУ" зі строком закінчення - 30.09.2022, вартість етапу 225 000,00 грн (без ПДВ).

Листом Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" (далі - ВП ПАЕС) №51/2552 від 14.02.2022 виконання робіт за договором було призупинено на два місяці, тому, за доводами відповідача, дата виконання робіт змістилась до 30.11.2022.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що станом на 24.02.2023 виконання експертизи проєкту в ДІЯРУ на суму 270 000,00 грн (з урахуванням ПДВ) Корпорацією "ТСМ Груп" не здійснено, прострочення виконання становить 86 днів.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що за порушення термінів виконання робіт за договором підрядник зобов`язаний сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості невиконаних в строк робіт за кожен день прострочення. За прострочення виконання робіт більше тридцяти днів підрядник додатково платить штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно виконаних робіт.

ДП "НАЕК "Енергоатом" 13.12.2022 направив позивачу претензію від 08.12.2022 на суму 1 350,00 грн, в якій вказав на невиконання Корпорацією "ТСМ Груп" зазначених робіт і просив перерахувати пеню на зазначений у претензії рахунок.

У зв`язку із викладеними обставинами ДП "НАЕК "Енергоатом" подав зустрічний позов про стягнення з позивача 23 220,00 грн пені за період з 01.12.2022 по 24.02.2023 та 18 900,00 грн штрафу у розмірі 7% вартості несвоєчасно виконаних робіт.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Предметом оскарження в суді касаційної інстанції є постанова суду апеляційної інстанції в частині висновків щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" про зменшення розміру пені від заявленої у позові суми; відсутності підстав для зменшення 3% річних та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.

5.3. Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно з частинами першою, другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

5.4. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказано, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549 - 552 Цивільного кодексу України.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

5.5. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

5.6. Верховний Суд у постанові від 08.06.2023 у справі №917/5/22 зазначив, що неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

5.7. У зазначеній вже постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

5.8. Відповідно до положень частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

5.9. Згідно із статтею 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

5.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем за первісним позовом подано клопотання про зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення суми пені на підставі статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України до 99% від загальної суми, нарахованої позивачем.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач за первісним позовом зазначав про наступні обставини:


................
Перейти до повного тексту