1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року

м. Київ

справа № 520/19803/23

адміністративне провадження № К/990/32754/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року (Котеньов О.Г.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року (головуючий суддя Присяжнюк О.В., судді: Спаскін О.А., Любчич Л.В.) у справі №520/19803/23 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Харківській області 25 липня 2023 року звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з заявою до Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, в якій просило суд:

- підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків щодо Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс", застосованого на підставі рішення ГУ ДПС.

На обґрунтування вимог заяви ГУ ДПС посилалося на те, що у зв`язку з відмовою платника податків в реалізації контролюючим органом права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, ГУ ДПС прийняло рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, підтвердження обґрунтованості якого здійснюється в судовому порядку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за заявою Головного управління ДПС у Харківській області до Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, застосованого рішенням контролюючого органу.

Судові рішення вмотивовані тим, що між сторонами існує спір про право, предметом якого є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для внесення відповідної заяви по даній справі та застосування умовного адміністративного арешту, передбаченого статтею 283 КАС України.

Із поданої суду платником податку заяви судами встановлено, що ним оскаржено до суду рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна, що беззаперечно вказує на наявність спору про право у спірних правовідносинах в контексті п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України та виключає можливість розглянути заяву позивача про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку ст.283 КАС України.

Таким чином, оскільки КП "Міськелектротранссервіс" в іншому судовому порядку оскаржується законність рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Головне управління ДПС у Харківській області оскаржило їх у касаційному порядку.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми підпункту 94.2.3 п.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, ст. 283 КАС України без врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 23 лютого 2023 року у справі №640/17091/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 380/6993/22.

Ухвалою від 26 жовтня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою ГУ ДПС скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів скаржника про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу ГУ ДПС залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року - залишити без змін.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судами установлено, що податковий орган звернувся до суду в порядку ст. 283 КАС України з поданням про підтвердження обґрунтованості рішення керівника ГУ ДПС від 20.07.2023 № 4/20-40-07-31 про адміністративний арешт майна Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс", що розміщене за адресою: вул. Актюбінська, 24 м. Харків.

Прийняттю зазначеного рішення передував недопуск платником податків до проведення документальної позапланової виїзної перевірки контролюючим органом на підставі наказу від 19.07.2023 р. № 3056-п.

Не погоджуючись з рішенням про адміністративний арешт майна, платник податків звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Харківській області щодо застосування адміністративного арешту майна платника податків - КП "Міськелектротранссервіс" та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 20.07.2023 №4/20-40-07-31 про застосування адміністративного арешту майна платника податків з посиланням на приписи ст.ст.7,39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Як вже зазначалось, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, дійшли висновку про наявність спору про право, яке полягає у не згоді платника податків з рішенням керівника Головного управління ДПС у Харківській області від 20.07.2023 №4/20-40-07-31 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Колегія суддів вважає такі висновки судів помилковими, які здійснені з порушенням норм процесуального права та без врахування усталеної судової практики Верховного Суду з таких підстав.

Згідно з приписами частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 ПК України, за змістом пункту 94.1 якої адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України).

Пунктом 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: 94.6.1 платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 94.6.2 іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (пункт 94.10 статті 94 ПК України).

Тобто, саме під час розгляду судом подання (заяви) контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, застосованого рішенням керівника податкового органу, суди в цьому судовому провадженні насамперед зобов`язані перевірити обгрунтованість цього рішення. Не погодження з цим рішенням і оскарження його в порядку п.п.94.11 ст. 94 ПК України не свідчить про наявність спору про право.


................
Перейти до повного тексту