ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2024 року
м. Київ
справа № 200/7169/21
провадження № К/990/7115/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2021 (головуючий суддя Кониченко О.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022 (колегія суддів у складі головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д.)
у справі №200/7169/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області, яке оформлене листом від 21.05.2021 №583-996/Я-02/8-0531/21, про відмову ОСОБА_1 в обчисленні (перерахунку) та виплаті з 23.09.2020 пенсії за вислугою років без обмеження її максимальним розміром;
- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області здійснити обчислення (перерахунок) пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з 23.09.2020 та виплачувати таку пенсію без обмеження її максимальним розміром;
- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області здійснити виплату ОСОБА_1 різниці між отриманою та належною до виплати сумами пенсії, починаючи з 23.09.2020.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2021, яке було залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серія НОМЕР_1, РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 .
5. На підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі 200/11532/20-а рішенням № 053130005704 від 02.04.2021 Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області з 23.09.2020 позивачу довічно призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) у розмірі 60 % середнього заробітку в сумі 26973,03 грн. (44955,05 грн. х 60 % = 26973,03 грн), проте, наведеним рішенням відповідача виплату призначеної пенсії обмежено десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб.
6. 18.05.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення обчислення (перерахунку) призначеної йому з 23.09.2020 пенсії за вислугою років у порядку та розмірах, визначених ст. 86 Закону №1697-VII та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), тобто без обмеження її максимальним розміром.
7. За вказаним зверненням позивача Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області прийняте рішення, сформульоване у листі № 583-996/Я-02/8-0531/21 від 21.05.2021 про відмову у повному обсязі.
8. Зазначене рішення відповідача позивач вважає незаконним з огляду на те, що застосовуючи до позивача обмеження максимального розміру пенсії, відповідач не врахував вимоги п.п. 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VIII, якими встановлено, що з 1 січня 2017 року обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах в органах військової прокуратури або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями.
9. З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду з позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що аналіз положення абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону №1697-VII, свідчить про те, що пенсія, призначена відповідно до цього Закону, виплачується в розмірі, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Положення вказаної норми є загальними і встановлюють універсальне правило щодо виплати пенсії прокурорам у розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
11. Щодо посилання позивача на п.п. 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VIII, то суди зазначили, що зміст вказаних норм стосується саме осіб, які, зокрема, беруть участь в антитерористичних операціях, а не які, як помилково вважає позивач, брали участь в АТО або залучені до складу сил та засобів АТО. Тобто, обмеження щодо виплати пенсії застосовується тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах. Зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі осіб та дату фактичного завершення такої участі.
12. При цьому, відсутня інформація щодо виконання позивачем завдань керівництва штабу антитерористичної операції, що можуть свідчити про безпосередню участь в АТО після призначення пенсії, а не лише підтверджувати знаходження на території, де проводиться АТО, в спірний період. Докази, які свідчать про виконання позивачем завдання керівництва штабу антитерористичної операції після призначення пенсії, також відсутні.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що:
- Закон № 1774-VIII в цьому випадку є спеціальним по відношенню до Закону №1697-VII;
- судами безпідставно не враховано вимоги п.п. 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VIII, якими встановлено, що з 1 січня 2017 року обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах в органах військової прокуратури або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями;
- суди не звернули увагу на наявні у справі докази участі позивача в АТО та ССО;
- зазначає, що він продовжує працювати в органах військової прокуратури.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
15. За змістом абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону №1697-VII пенсія, призначена відповідно до цього Закону, виплачується в розмірі, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Положення вказаної норми є загальними і встановлюють універсальне правило щодо виплати пенсії прокурорам у розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
16. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.