Постанова
Іменем України
04 січня 2024 року
м. Київ
справа № 753/2976/21
провадження № 61-14706св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: акціонерне товариство "Альфа-Банк", правонаступником якого є акціонерне товариство "Сенс Банк", комунальне підприємство "Реєстраційне бюро",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Сенс-Банк" на постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до акціонерного товариства "Альфа-Банк", правонаступником якого є акціонерне товариство "Сенс Банк", та комунального підприємства "Реєстраційне бюро" про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію та припинення запису про державну реєстрацію.
Позовну заяву мотивовано тим, що 21 грудня 2006 року між нею та
АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", був укладений кредитний договір, предметом якого є надання кредиту у розмірі
156 000 доларів США під 11,5% річних, строком до 21 грудня 2026 року. Кредит надавався на придбання квартири АДРЕСА_1 .
На забезпечення виконання умов кредитного договору, цього ж дня між нею та АТ "Укрсоцбанк" був укладений договір іпотеки, предметом якого зазначена вище квартира.
Зазначала, що 18 березня 2019 року державний реєстратор комунального підприємства "Реєстраційне бюро" (далі - КП "Реєстраційне бюро") прийняв рішення, індексний номер 46000214 про проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк".
Позивач не погоджується із зазначеним рішенням державного реєстратора, оскільки банк не надав усіх документів для вчинення реєстраційних дій, зокрема не було надано документа, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання нею вимоги про усунення порушень основного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначає, що такої вимоги вона не отримувала.
Крім того, зазначала, що рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за АТ "Альфа-Банк" суперечить положенням Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року у складі судді Каліушка Ф. А. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, посилаючись на приписи частини третьої статті 26 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зазначив, що без одночасного припинення права власності відповідача АТ "Альфа-Банк" на спірне нерухоме майно, обраний позивачем спосіб захисту не зможе захистити його порушене право.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 рокурішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 листопада2021 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" Коцюби А. Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 березня 2019 року про реєстрацію права власності на квартиру за адресою:
АДРЕСА_2 за АТ "Альфа-Банк" (після зміни найменування АТ "Сенс-Банк") (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1788079280000, номер запису про право власності: 30734826).
В задоволенні решти позову відмовлено.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що за змістом пункту 6.2. статті 6 іпотечного договору усі повідомлення за цим договором будуть вважатись зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що перед зверненням стягнення на предмет іпотеки іпотекодавцем в узгодженому сторонами договору порядку направлялись письмові вимоги боржнику про усунення порушення, проте вони не були отримані боржником. Вказане свідчить про дотримання банком порядку повідомлення боржника про усунення порушень основного зобов`язання, а тому суд вважав відповідні доводи позивача помилковими.
При цьому суд дійшов висновку про те, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем проведена всупереч Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", з огляду на іноземну валюту кредиту, використання позивачем предмета іпотеки як місця постійного проживання та площу квартири (97, 1 кв. м), яка не перевищує
140 кв. м.
Суд вважав неефективним спосіб захисту прав позивача про припинення запису про державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за АТ "Альфа-Банк", оскільки скасування рішення про державну реєстрацію права власності за банком має наслідком припинення такого права банку відповідно до положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
Також суд вважав, що не підлягають до задоволення позовні вимоги, заявлені до КП "Реєстраційне бюро", оскільки останнє не є належним відповідачем у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі АТ "Сенс Банк" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що позивач не надала доказів про те, що спірне житлове майно використовується нею як місце постійного проживання і що у неї у власності немає іншого житла. Зауважує, що Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" втратив чинність, а тому суд апеляційної інстанції застосував закон, який не підлягав застосуванню.
Крім того, позивач обрав неправильний спосіб захисту прав.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність прийнятої судом апеляційної інстанції постанови. Зазначає, що матеріали справи містять докази проживання позивача у спірній квартирі та відсутності у неї у власності іншого житла, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання позивача від 05 лютого 2021 року та інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 02 лютого 2021 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 грудня 2006 року між АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є
АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, предметом якого є надання кредиту у розмірі 156 000 доларів США під 11,5% річних, строком до 21 грудня 2026 року. Кредит надавався на придбання квартири АДРЕСА_1 .
На забезпечення виконання умов кредитного договору, цього ж дня між позивачем та АТ "Укрсоцбанк" був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира
АДРЕСА_3 .
Пунктом 4.1 іпотечного договору сторонами було погоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до пункту 4.5 іпотечного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду (підпункт 4.5.1); або на підставі виконавчого напису нотаріуса (підпункт 4.5.2); або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" (підпункт 4.5.3).
За змістом пункту 6.2. статті 6 іпотечного договору усі повідомлення за цим договором будуть вважатись зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача.
18 березня 2019 року державний реєстратор КП "Реєстраційне бюро" прийняв рішення, індексний номер 46000214 про проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк". Підставою для здійснення реєстраційних дій були договір іпотеки від 21 грудня 2006 року, повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки від 22 січня 2019 року, повідомлення про вручення поштового відправлення від 22 січня 2018 року.
Судом установлено, спірне житлове майно використовується позивачем як місце постійного проживання, що підтверджується довідкою від 05 лютого
2021 року про реєстрацію місця проживання позивача за адресою: квартира
АДРЕСА_1 (а. с. 37, т. 1)
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржуване судове рішення відповідає з таких підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 зазначеного Закону).
Положеннями статті 37 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи
на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" норми
статті 37 Закону України "Про іпотеку" передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Стаття 36 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка діяла на час
укладення договору іпотеки) передбачала, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Після внесення Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" змін до статті 36 Закону України "Про іпотеку" її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною першою статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.