ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року
м. Київ
Cправа № 908/1689/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізької області
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2023
у складі колегії суддів: Іванова О.Г. (доповідач), Коваль Л.А., Чередка А.Є.
у справі № 908/1689/22
за заявою Приватного підприємства "Рурал Інформ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр "Картоплярство"
про банкрутство, -
На розгляд суду постало питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском скаржником строку на подання апеляційної скарги.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. У провадженні Господарського суду Запорізької області на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою суду від 19.12.2022, перебуває справа №908/1689/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр "Картоплярство" (далі - ТОВ "Сервіс-Центр "Картоплярство").
2. 23.01.2023 Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Господарського суду Запорізької області з клопотанням, у якому просило: зобов`язати ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника на предмет наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, зобов`язати ліквідатора закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, підтверджуючі інформацію надану у балансі (у т.ч., що підтверджують кредиторську заборгованість), результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів тощо, надати документи фінансово - господарської діяльності за період з 10.08.2018 року по дату їх надання до контролюючого органу; врахувати надану інформацію та документи при вирішення питання про ліквідацію банкрута; до отримання від ліквідатора документів та проведення перевірки працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області, не затверджувати ліквідаційний баланс банкрута та не приймати рішення про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сервіс-Центр "Картоплярство"; визнати ГУ ДПС у Запорізькій області учасником по справі про банкрутство, щодо прав та обов`язків яких існує спір.
3. 23.02.2023 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №908/1689/22 клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області (вх.№1368/08-08/23 від 23.01.2023) - залишено без задоволення.
4. У березні 2023 року, не погодившись із зазначеною ухвалою, Головне управління ДПС у Запорізької області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області задовольнити.
5. 24.04.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з тим, що до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору у розмірі 2 684 грн та докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів кредиторам у справі про банкрутство листом з описом вкладення.
6. 05.05.2023 до суду апеляційної інстанції скаржник надав клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначив, що станом на дату подання даного клопотання у Головного управління ДПС у Запорізькій області відсутні кошти на сплату судового збору у зв`язку з відсутністю державного фінансування за статтею КЕКВ 2800. Також, до клопотання були долучені докази направлення апеляційної скарги сторонам по справі та виписка за 27.04.2023 з інформацією щодо статтею КЕКВ 2800.
7. 22.05.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду повернуто Головному управлінню ДПС у Запорізькій області апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 у справі №908/1689/22 у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги у визначений апеляційним господарським судом строк.
8. 19.09.2022 Головне управління ДПС у Запорізькій області повторно звернулося з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду.
9. Головне управління ДПС у Запорізькій області також заявило клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано повторним зверненням до суду з даною апеляційною скаргою після усунення обставин, що були підставою повернення апеляційним господарським судом первісно поданої апеляційної скарги заявникові у зв`язку із неусуненням у встановлений строк її недоліків.
10. 03.10.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізької області залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подати до апеляційного суду заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.
11. 13.10.2023 ГУ ДПС у Запорізькій області направило на адресу суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просило поновити строк на апеляційне оскарження; прийняти до розгляду та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою; апеляційну скаргу задовольнити; ухвалити нове судове рішення, яким клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області задовольнити.
12. В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали, податкова служба зазначає, що територіально вона знаходиться у м. Запоріжжя, яке є прифронтовим містом та за 30 кілометрів від якого відбуваються воєнні дії, а тому, через бажання співробітників управління зберегти собі життя, під час постійних повітряних тривог всі мають перебувати в спеціалізованих укриттях.
13. Крім того, скаржник просить врахувати, що ГУ ДПС у Запорізькій області є суб`єктом владних повноважень, який фінансується за рахунок Державного бюджету України та об`єктивно був позбавлений можливості вчасно сплатити судовий збір.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
14. 18.10.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 908/1689/22 відмовлено Державній податковій службі України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізької області у поновлені пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.02.2023 та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.02.2023 у справі № 908/1689/22 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
15. Суд апеляційної інстанції визнав наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження необґрунтованими, які пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, а не об`єктивними обставинами та такими, що не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої апеляційної скарги у встановлений законом строк, у зв`язку з чим визнані судом неповажними.
16. Апеляційний господарський суд також прийняв до уваги значний проміжок часу між здійсненням платежу 22.06.2023 щодо зарахування судового збору до державного бюджету та поданням апеляційної скарги вдруге 19.09.2023, на підтвердження пропуску якого апелянтом також не наведено належного обґрунтування, що вказує на допущене необ`єктивне зволікання податкової служби з поданням апеляційної скарги поза межами строку.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. 07.11.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Державною податковою службою України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізької області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №908/1689/22 та направити справу до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
18. Скаржник стверджує про порушення судом апеляційної інстанції ст. 2, 7 ГПК України щодо забезпечення принципів рівності та змагальності сторін, ст. 6, 9 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування ст. 20, 75, 78 Податкового кодексу України, які визначають права контролюючих органів, зокрема щодо проведення документальних позапланових перевірок у сукупності із приписами Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема ст. 59, 60, 61, 65 вказаного Кодексу.
19. При цьому, скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку про неповажність причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження. Скаржник вказує, що Головне управління ДПС у Запорізької області територіально знаходиться у місті Запоріжжя, яке є прифронтовим містом, за 20 км якого постійно відбуваються воєнні дії, що уповільнювало або взагалі унеможливлювало роботу управління через бажання співробітників управління зберегти собі життя під час постійних повітряних тривог.
20. Крім того, скаржник звертає увагу, що він є суб`єктом владних повноважень, фінансується за рахунок Державного бюджету України, а у зв`язку з введенням воєнного стану та скороченням видатків загального фонду неможливо було провести сплату зобов`язання в належний строк.
21. Скаржник також вказує, що за аналогічних обставин Центральний апеляційний господарський суд визнав поважними причини пропуску строку, поновив строк на апеляційне оскарження та відкрив апеляційне провадження у справі № 908/1570/21.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
22. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
26. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
27. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.
28. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
29. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
30. У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).
31. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз.8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).
32. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
33. У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п.40, 41, від 03.04.2008).