Постанова
Іменем України
08 січня 2024 року
м. Київ
справа № 361/2740/19
провадження № 61-7916св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач (за первісним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (за первісним позовом) - ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3,
третя особа - Броварська районна державна нотаріальна контора,
позивач (за зустрічним позовом) - ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3,
відповідач (за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, на постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Мельника Я. С., Гуля В. В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, третя особа - Броварська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування, та зустрічним позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, третя особа - Броварська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування.
Первісний позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є дітьми ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Маючи намір прийняти спадщину після смерті свого батька, 25 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Броварської районної державної нотаріальної контори, де йому стало відомо, що за три дні до своєї смерті його батько залишив заповіт на все своє майно дочці ОСОБА_7 .
У 2017 році він звернувся до суду із позовом про визнання зазначеного заповіту нікчемним, але в подальшому залишив позов без розгляду у зв`язку із відмовою ОСОБА_4 від прийняття спадщини за заповітом. ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини за законом на користь своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_3
22 березня 2019 року державний нотаріус Броварської районної державної нотаріальної контори відмовив у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало батькові, у зв`язку із відсутністю документів, що посвідчують право власності за померлим ОСОБА_6, про що було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до вказаного, ОСОБА_1 (з урахуванням уточнених позовних вимог) просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування на майно, що залишилося після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 :
- 1/2 частину будинку на АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,13 га для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1, кадастровий номер 3221284001:01:036:0027;
- 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1, кадастровий номер 3221284001:01:019:0028;
- 1/2 частину будинку з відповідними надвірними будівлями на АДРЕСА_2 ;
- 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель на АДРЕСА_2, кадастровий номер 322128801:01:035:0024;
- 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0950 га для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_2, кадастровий номер 322128801:01:035:0025.
У червні 2019 року ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_8, звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування.
Зустрічний позов мотивовано тим, що ОСОБА_5 була єдиним спадкоємцем за заповітом свого батька ОСОБА_6 18 серпня 2017 року вона відмовилась від прийняття спадщини за заповітом на користь своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_3 (за законом). Спадкоємцем за законом також є її брат ОСОБА_1 . Померлий батько був особою похилого віку, хворів, останнім часом не міг самостійно себе обслуговувати та потребував постійної сторонньої допомоги, не міг вільно самостійно пересуватись. Доглядом за батьком займалась вона. Про безпорадний стан батька ОСОБА_1 було відомо, оскільки батько часто йому телефонував та просив приїхати. Відповідач ОСОБА_1 не приїжджав до батька, не бажав та не намагався надавати батькові матеріальної чи іншої допомоги. ОСОБА_1 міг допомагати хворому батькові, але ігнорував його звернення.
Враховуючи вказане, ОСОБА_5 просила усунути ОСОБА_1 від права на спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2021 року у складі судді Радзівіл А. Г. в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Задоволено зустрічний позов ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування.
Усунено ОСОБА_1 від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що ОСОБА_6 дійсно у зв`язку із віком та тяжкістю захворювання перебував у безпорадному стані, потребував сторонньої допомоги, а ОСОБА_1 мав можливість надавати таку допомогу, допомогти із доглядом та утриманням батька, ухилився від цього, допустив бездіяльність, спрямовану на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю ОСОБА_6 .
Також суд виходив із того, що відповідач мав можливість надавати батькові матеріальну допомогу в межах наявних у нього коштів, але таку не надавав навіть у мінімально можливому розмірі.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2021 року та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, третя особа - Броварська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 на:
- 1/2 частину будинку на АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,13 га для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1, кадастровий номер 3221284001:01:036:0027;
- 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1, кадастровий номер 3221284001:01:019:0028;
- 1/2 частину будинку з відповідними надвірними будівлями на АДРЕСА_2 ;
- 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель на АДРЕСА_2, кадастровий номер 322128801:01:035:0024;
- 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0950 га для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_2, кадастровий номер 322128801:01:035:0025.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, на користь ОСОБА_1 950,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 1 500,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 2 450,00 грн судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 ухилявся від надання допомоги своєму батьку ОСОБА_6, а також того, що останній потребував допомоги саме від ОСОБА_1, але не отримував її.
Відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за законом від спадщини, яка відкрилась після померлого ОСОБА_6 .
Відповідно, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на спадкове майно.
У зв`язку із відмовою ОСОБА_4 від належної їй частини спадкового майна, як за законом, так і за заповітом, що залишилось після смерті її батька, на користь ОСОБА_3 спадкоємцем за законом після останнього також вважається і ОСОБА_1, який 25 липня 2017 року, подав до Броварської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Постановою державного нотаріуса Броварської районної державної нотаріальної контори від 22 березня 2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало батьку, у зв`язку із ненаданням документів, що посвідчують право власності на спадкове майно.
Тому ОСОБА_1 має право на визнання за ним права власності на майно, яке він прийняв у спадщину після померлого ОСОБА_6 у судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Броварського міськрайонного суду Київської області та зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року.
20 вересня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі № 200/21452/15-ц, від 01 червня 2021 року у справі № 742/1475/19 та інших.
В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не врахував та не з`ясував всі обставини справи, не дослідив докази у справі, не прийняв до уваги покази свідків.
Суд апеляційної інстанції не дослідив факт, що відповідач мав можливість надавати батькові матеріальну допомогу в межах наявних у нього коштів, але таку допомогу не надавав.
Доведеним є факт перебування спадкодавця у безпорадному стані.
Представнику позивача не надано було право на участь в засіданні, не надано право висловити думку з приводу доводів апеляційної скарги та не надано право звертатись до суду із заявами чи клопотаннями у справі.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01 березня 2017 pоку, яке видане виконкомом Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 09 (т. 1 а. с. 5).
На момент смерті померлому ОСОБА_6 на праві власності належало майно: будинок на АДРЕСА_1 ; земельна ділянка загальною площею 0,13 га для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1, кадастровий номер 3221284001:01:036:0027; земельна ділянка загальною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1, кадастровий номер 3221284001:01:019:0028; будинок з відповідними надвірними будівлями на АДРЕСА_2 ; земельна ділянка загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель на АДРЕСА_2, кадастровий номер 322128801:01:035:0024; земельна ділянка загальною площею 0,0950 га для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_2, кадастровий номер 322128801:01:035:0025 (т. 1 а. с. 33, 34, 37, 40, 41 ).
Відповідно до заповіту від 20 лютого 2017 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_6 заповів все майно, яке йому належить, своїй дочці ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 25-зворот).
18 серпня 2017 року ОСОБА_5 подала заяву до Броварської районної державної нотаріальної контори про відмову від належної їй частини спадкового майна, як за законом, так і за заповітом, що залишилось після смерті її батька, на користь її неповнолітньої дочки ОСОБА_3, а також заяву про прийняття спадщини після нього від імені малолітньої дочки ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 53).
Спадкоємцем за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 є також ОСОБА_1, який 25 липня 2017 року подав до Броварської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (т. 1 а. с. 47).
На підстави заяв спадкоємців Броварською районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 3-1/2017 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 24-68).
22 березня 2019 року постановою державного нотаріуса Броварської районної державної нотаріальної контори Юхтою Л. М. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало померлому ОСОБА_6, у зв`язку із ненаданням документів, що посвідчують право власності померлого ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 66, 67).
ОСОБА_6 хворів на рак нижнього правого бронху, що підтверджується довідкою про причини смерті, виписки із історії хвороби стаціонарного хворого від 13 лютого 2017 року, медичної картки, рентген-комп`ютерної томографії від 08 лютого 2017 року, епікризом (випискою) з історії хвороби Броварської ЦРЛ "Борварського центру мікрохірургії ока" м. Бровари. Відповідно до виписки із історії хвороби виданої КЗ КОР "Київська обласна клінічна лікарня" у день госпіталізації 13 лютого 2017 року, ОСОБА_6 встановлений діагноз та зазначено, що почав хворіти з 2016 року, стан середнього ступеню важкості.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.