ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2024 року
м. Київ
справа № 120/9359/21-а
адміністративне провадження № К/990/33764/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №120/9359/21-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових-повідомлень рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2021 (головуючий суддя Крапівницька Н.Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 (головуючий суддя Ватаманюк Р.В., судді: Сапальова Т.В., Капустинський М.М.)
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Щербини" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2021 №0066120701 та №0066110701.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Вінницькій області 25.11.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Хохуляк В.В., члени колегії-судді: Пасічник С.С., Ханова Р.Ф.
Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2022 відкрито касаційне провадження у справі №120/9359/21-а за касаційною скаргою податкового органу.
Ухвалою суду від 03.01.2024 суддею-доповідачем розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 04.01.2024.
У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Пасічник С.С., здійснено повторний автоматизований розподілу судової справи між суддями, за результатами якого визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Хохуляк В.В., члени колегії-судді: Бившева Л.І., Ханова Р.Ф.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні з урахуванням положень статті 343 КАС України.
Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Щербини" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових-повідомлень рішень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з якими позивач не погоджується, оскільки вважає, що вони базуються на безпідставних висновках податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Відповідач проти позову заперечив, вказав, що основним критерієм правомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ з операцій по придбанню мінеральних добрив у контрагентів: ТОВ "ВАРМЕЙН", ТОВ "ЛІМАР ГРУП", ТОВ "ЛІЛЕЯ", ТОВ "ВЕРИСИМО" та ТОВ "СЕЙМАН" є наявність факту реального їх здійснення. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Суди вказали, що надані позивачем документи, складені за результатами проведених операцій з контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірної господарської операції та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасника цієї операції та встановити факт поставки товару. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не ставились під сумнів під час проведення перевірки, а тому не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному законодавству. Посилання відповідача на інформацію ІТС "Податковий блок" суди не вважали достатнім доказам для висновку про нереальність здійсненних контрагентами позивача спірних господарських операцій.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган оскаржив їх у касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження відповідач визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тобто, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Крім того, податковий орган посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права. Як вважає відповідач, судами не встановлено обставин, які потребують з`ясування, не надано належну оцінку фактам, які свідчать, що між сторонами господарські операції фактично не здійснювались, за спірними операціями оформлені первинні документи з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди, з огляду на те, що не підтверджено походження товару, у контрагентів постачальника товару відсутні трудові ресурси/основні засоби/складські приміщення, не встановлено ланцюг постачання товару. На підставі викладеного відповідач просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач правом заперечити проти доводів касаційної скарги не скористався, що не перешкоджає розгляду справи у порядку касаційного перегляду судових рішень.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, на підставі направлень від 28.05.2021 №2050, №2051, №2052 виданих Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, посадовими особами відповідача на підставі п.п.191.1.6 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 14.05.2021 №1494к проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Щербина" (скорочена назва ТОВ "Щербина" код ЄДРПОУ 40148610), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.12.2015 по 31.12.2020, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
Перевірка проводилась з 28.05.2021 по 17.06.2021. Термін проведення перевірки продовжувався з 11.06.2021 на підставі наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 10.06.2021 №1779-к.
За результатами перевірки складено акт від 25.06.2021 №6009/02-32-07-16/40148610, відповідно до якого встановлено порушення податкового законодавства.
Згідно акту перевірки встановлено, що платником завищено податковий кредит на суму 1614545,00грн, в тому числі по деклараціях за вересень 2019 року на суму 488551,00грн та листопад 2019 року на суму 1125994,00грн за рахунок:
відображення в складі податкового кредиту по декларації за листопад 2019 року ПДВ з операцій по придбанню товару "добриво азотно-фосфорне-калійне NPK7-20-3" та "карбамід" на загальну суму 1937600,00грн, у тому числі: ПДВ 32293,33грн у ТОВ "Лімар Груп" код ЄДРПОУ: 42219997, фактична поставка якого не підтверджена документально;
відображення в складі податкового кредиту по декларації за листопад 2019 року ПДВ з операцій по придбанню товару "добриво азотно-фосфорне-калійне NPK7-20-30" на загальну суму 1960000,00грн, у тому числі: ПДВ 326666,66грн, у ТОВ "Вармейн" код ЄДРПОУ:42219908, фактична поставка якого не підтверджена документально;
відображення в складі податкового кредиту по декларації за листопад 2019 року ПДВ з операцій по придбанню товару "сульфат амонію гранульований" на загальну суму 898360грн, у тому числі: ПДВ 149726,67грн, у ТОВ "Лілея" код ЄДРПОУ:42224022, фактична поставка якого не підтверджена документально;
відображення в складі податкового кредиту по декларації за листопад 2019 року ПДВ з операцій по придбанню товару "добриво азотно-фосфорне-калійне NPK7-20-30" на загальну суму 1960000,00грн, у тому числі: ПДВ 326666,66 грн, у ТОВ "Верисимо" код ЄДРПОУ:42224059, фактична поставка якого не підтверджена документально;
відображення в складі податкового кредиту по декларації за листопад 2019 року ПДВ з операцій по придбанню товару "аміачна селітра" на загальну суму 2931307,20грн, у тому числі: ПДВ 488551,20грн, у ТОВ "Сейман" код ЄДРПОУ:42541986, фактична поставка якого не підтверджена документально.
На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення Головним управління ДПС у Вінницькій області:
№0066120701 від 26.07.2021, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість в сумі 141544грн.;
№0066110701 від 26.07.2021, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1472999грн та штрафними санкціями 368250грн.
Позивач, не погоджуючись з винесеними рішеннями відповідача, та вважає, що вони прийняті всупереч вимогам чинного законодавства без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.