ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2024 року
м. Київ
справа № 344/16496/17
провадження № 61-14774св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
заявник - заступник начальника Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
заінтересовані особи: ОСОБА_1 (боржник), товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Леверідж" (стягувач),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Красніков Тарас Валерійович, на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 червня 2023 року у складі судді Бабій О. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Баркова В. М., Девляшевського В. А., Луганської В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог подання
У травні 2023 року заступник начальника Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, не зареєстроване в установленому законом порядку, в якому просив вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно - частину квартири по АДРЕСА_1 .
Подання мотивовано тим, що на примусовому виконанні в Івано-Франківському відділі державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчих листів № 344/16496/17, виданих Івано-Франківським міським судом 16 березня 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Леверідж"
(далі - ТОВ "ФК "Леверідж") заборгованості в розмірі 4 943 402,69 грн та
185 365 грн сплаченого судового збору.
08 жовтня 2020 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження. Судове рішення боржником не виконується. Згідно з інформацією, отриманої в ході проведення виконавчих дій, боржник є власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08 лютого 2001 року, виданого Госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду, проте право приватної власності на неї в установленому законом порядку за ОСОБА_1 не зареєстроване.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 28 червня 2023 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року, подання заступника начальника Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено.
Вирішено звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1, яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме 1/4 частину квартири
АДРЕСА_1 .
Судові рішення мотивовані тим, що в межах виконавчого провадження державним виконавцем для забезпечення виконання судового рішення було вчинено ряд необхідних та можливих виконавчих дій, у результаті яких встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/4 частини зазначеної квартири, право власності на яку не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зважаючи на те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, яке набрало законної сили, жодних дій щодо реєстрації права власності на вказане майно не вчинив, у державного виконавця відсутня можливість реалізувати 1/4 частини квартири, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами неправильно застосовані положення частини десятої статті 440 ЦПК України та статей 48, 50 Закону України "Про виконавче провадження". Звернення стягнення на житловий будинок чи квартиру, в яких проживає особа, є виключним заходом, може бути застосоване в останню чергу з метою уникнення конституційних прав громадянина на житло. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що державний виконавець здійснив усі дії щодо звернення стягнення на інше майно. Не досліджено чи вживались державним виконавцем заходи спрямовані на оцінку рухомого майна - належної йому частки в статутному капіталі ТОВ "Кветтер" з подальшою його реалізацією.
Також вважає, безпідставним є твердження державного виконавця щодо ухилення ОСОБА_1 від реєстрації права власності на нерухоме майно. Право власності на 1/4 частки зазначеної квартири зареєстровано за ОСОБА_1 відповідно до законодавства, що діяло на той час. Відсутність інформації в Реєстрі речових прав щодо реєстрації права власності на належну боржнику частку квартири не свідчить про те, що право власності на вказане майно є таким, що не зареєстровано в установленому законом порядку.
Суди не взяли до уваги позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року справа № 2-9857/10, від 26 січня 2022 року справа
№ 2-119/12.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2023 року від виконавчої служби надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник посилається на необґрунтованість скарги та законність ухвалених у справі судових рішень. Вказує, що державним виконавцем здійснено всі необхідні заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", для належного виконання судового рішення. Звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке не зареєстровано в установленому законом порядку дозволить частково погасити заборгованість на користь стягувача.
Встановлені судами фактичні обставини справи
На примусовому виконанні в Івано-Франківському відділі державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться зведене виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчих листів
від 16 березня 2020 року № 344/16496/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Леверідж" заборгованості в розмірі 4 943 402,69 грн та
185 365 грн сплаченого судового збору.
Державним виконавцем вживалися заходи щодо виконання рішення суду. Так, постановою від 03 лютого 2023 року описано та накладено арешт на майно боржникка. 08 травня 2023 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено до
ТОВ "Наш продукт" та ПАТ "ОТП Лізинг" для виконання.
Відповідно до листа ОКП "Івано-Франківське ОБТІ" згідно з архівними даними станом на 31 грудня 2012 року право власності на квартиру
АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 в рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08 лютого 2001 року, виданого Госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна (далі - Реєстр) від 28 червня
2023 року право власності на 1/4 частку зазначеної квартири зареєстровано за батьком боржника - ОСОБА_2 . Даних про ОСОБА_1 як власника частини квартири Реєстр не містить.
10 травня 2023 року державним виконавцем направлено вимогу з проханням вжити дії щодо реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належної боржнику 1/4 частки квартири, а 12 червня 2023 року державним виконавцем повторно направлено таку вимогу, але жодних дій боржником не вжито, відповіді не надано.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до положень статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом статті 1, частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, в межах якої виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною п`ятою 48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.