ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 760/2282/23
провадження № 61-8984св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Литвиненко І. В.,
суддів Грушицького А. І., Карпенко С. О., Петрова Є. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2023 року під головуванням судді Козленко Г. О. та постанову Київського апеляційного суду
від 01 червня 2023 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
Гуля В. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на свою користь у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) на місяць, починаючи від дня пред`явлення позову та довічно.
В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що з часу подання першого позову у 2021 році про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на свою користь змінились обставини: доходи позивача зменшились (відсутня субсидія, скоротилась пенсія), доходи відповідача зросли, стан здоров`я позивача значно погіршився.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Солом`янський районний суд м. Києва ухвалою від 06 лютого 2023 року відмовив у відкритті провадження адже вважав, що є рішення, що набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Київський апеляційний суд постановою від 01 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого суду про те, що є підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Додатково апеляційний суд вказував, що з матеріалів справи вбачається, що у справах № 760/26727/21 та № 760/2282/23 співпадають сторони, предмети і підстави позову. Зокрема, позивачем у справі є ОСОБА_1, відповідачем - ОСОБА_2 . Предметом позову в обох справах - стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, з дня пред`явлення позову і довічно. Підставами позовних вимог - потреба позивача в отриманні аліментів від відповідача у зв`язку із недостатнім розміром її пенсії, похилим віком та неналежним станом здоров`я на підставі положень статей 166, 202, 205 СК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, а справу направити до місцевого суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Заявник зазначає, що висновки місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції помилкові, оскільки вважає, що підставами для звернення із позовом про стягнення аліментів на непрацездатних батьків є їх потреба у матеріальній допомозі та спроможність повнолітніх дітей надавати таку допомогу, що оцінюється судом під час розгляду справи.
ОСОБА_1 вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність судового рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є помилковими, адже з часу зверненням із позовом у 2021 році про стягнення з відповідача аліментів суттєво змінились обставини.
Вказує, що доходи позивача зменшились (відсутня субсидія, скоротилась пенсія), доходи відповідача зросли, стан здоров`я позивача значно погіршився. Позивач додала до позовної заяви документи, які підтверджують її позовні вимоги в тому числі ті, які підтверджують, що розмір отримуваної нею пенсії є нижчим за розмір необхідних щомісячних витрат на ліки та харчування.
Враховуючи наведене вважає, що підстави поданого ОСОБА_1 позову у цій справі відрізняються від підстав позову, поданого у 2021 році.
Аргументом касаційної скарги також є те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, які виявились у тому, що суд обмежив право позивача на участь у судовому засіданні.
Вказує на те, що судове засідання у справі було призначене на 01 червня 2023 року.
22 травня 2023 року на адресу апеляційного суду стороною позивача була надіслана заява про участь у справі в режимі відеоконференції, проте апеляційний суд ухвалою від 31 травня 2023 року безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Всупереч нормам процесуального права апеляційний суд зазначив причиною відмови ті обставини, що заявником до заяви не додано доказів на підтвердження існування об`єктивних і непереборних обставин, які унеможливлюють прибуття представника апелянта у визначений судом день до Київського апеляційного суду, проте статтею 212 ЦПК України не передбачено обов`язку подачі доказів неможливості явки до приміщення суду в судове засідання. Для слухання справи в режимі відеоконференції необхідне лише подання заяви у передбачений законом строк та технічна можливість суду провести таке засідання в режимі відеоконференції.
Крім того суд відмовив у задоволенні клопотання про проведення судового засідання у режим відеоконференції лише представнику позивача та обійшов увагою самого позивача - ОСОБА_1 .
Зазначає, що ухвала про відмову у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції не була направлена позивачу, а була зареєстрована та оприлюднена у реєстрі судових рішень лише 02 червня 2023 року, тобто вже після судового засідання, яке відбулось 01 червня 2023 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу в якому у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, посилаючись на необґрунтованість її доводів.
Вказує, що аргументи касаційної скарги не заслуговують на увагу, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі, оскільки спір між сторонами з приводу стягнення аліментів був вже вирішений у
2021 році, а тому висновки судів правильні, адже не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 05 липня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Солом`янського районного суду м. Києва.
26 жовтня 2023 року цивільна справа № 760/2282/23 надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 06 грудня 2023 року справу призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відмовляючи у відкритті провадження у справі місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що є рішення, що набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Додатково апеляційний суд вказував, що з матеріалів справи вбачається, що у справах № 760/26727/21 та № 760/2282/23 співпадають сторони, предмети і підстави позову. Зокрема, позивачем у справі є ОСОБА_1, відповідачем - ОСОБА_2 . Предметом позову в обох справах - стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, з дня пред`явлення позову і довічно. Підставами позовних вимог - потреба позивача в отриманні аліментів від відповідача у зв`язку із недостатнім розміром її пенсії, похилим віком та неналежним станом здоров`я на підставі положень статей 166, 202, 205 СК України.