?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 903/178/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронської Г.О., - головуючої, суддів - Губенко Н.М., Кондратової І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Балли Л.М.,
представників учасників справи:
від позивача: Коваль Я.Ю., Полуніної К.А.,
від відповідача-1: Семерги С.І.,
від відповідача-2: не з`явився,
від третьої особи на стороні відповідачів-1: не з`явився,
від третьої особи на стороні відповідачів-2: не з`явився,
від третьої особи на стороні відповідачів-3: не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЦТ ПЛЮС ЛТД"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
в складі колегії суддів: головуючої - Бучинської Г.Б., суддів - Філіпової Т.Л., Василишина А.Р.
від 31.05.2023
та ухвалу Господарського суду Волинської області
в складі судді Слободян О.Г.,
від 09.08.2022
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЦТ ПЛЮС ЛТД"
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік нерухомість",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит Фактор Груп",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1. Приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Пастухова Наталія Володимирівна,
2. Приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Курта Наталія Володимирівна,
3. ОСОБА_1,
про визнання договорів недійсними та скасування записів.
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АРЦТ ПЛЮС ЛТД" (надалі Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік нерухомість" (надалі -Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит Фактор Груп" (надалі - Відповідач-2), у якому просило:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (торгово-офісне приміщення площею 75,3 кв.м) від 14.09.2020, укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Пастуховою Н.В. за реєстраційним номером 5226 (надалі - Договір купівлі-продажу-1 );
- скасувати запис про державну реєстрацію прав від 14.09.2020 № 38167747, вчинений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Пастуховою Н.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу), індексний номер 54047771, відповідно до якого за Відповідачем-2 зареєстровано право власності на торгово-офісне приміщення площею 75,3 кв.м за адресою: м. Луцьк, пр-т Перемоги, 5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2167486707101 (надалі - Торгово-офісне приміщення);
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (офіс площею 60 кв.м) від 14.09.2020, укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Пастуховою Н.В. за реєстраційним номером 5225 (надалі - Договір купівлі-продажу-2);
- скасувати запис про державну реєстрацію прав від 14.09.2020 № 38167533, вчинений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Пастуховою Н.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу), індексний номер 54047434, відповідно до якого за Відповідачем-2 зареєстровано право власності на офіс площею 60 кв.м за адресою: м. Луцьк, пр-т Перемоги, 5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2167486707101 (надалі - Офіс);
- визнати недійсним договір іпотеки від 26.11.2020, укладений між Відповідачем-2 та Поліщук Л.Д. (надалі - Третя особа-3), посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Куртою Н.В. за реєстраційним номером 1885 (надалі - Договір іпотеки);
- скасувати записи, вчинені приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Куртою Н.В., про державну реєстрацію іпотеки від 26.11.2020 № 39392748 (Торгово-офісне приміщення); про державну реєстрацію іпотеки від 26.11.2020 № 39392968 (Офіс); про реєстрацію обтяження від 26.11.2020 № 39392059 (Торгово-офісне приміщення); про реєстрацію обтяження від 26.11.2020 № 39391793 (Офіс).
Позивач також просив стягнути з Відповідачів на його користь понесені витрати на судовий збір та правничу допомогу.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- 21 серпня 2020 року Позивач і Відповідач уклали попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Кухлевською М.В. (надалі - Попередній договір);
- відповідно до пункту 1 Попереднього договору його предметом було укладення між Позивачем і Відповідачем-1 основних договорів купівлі-продажу Торгово- офісного приміщення та Офісу (надалі - Основні договори) на умовах, встановлених Попереднім договором, за ціною 5 357 813 грн;
- Основні договори у визначені строки не були укладені з вини Відповідача-1, водночас на виконання умов Попереднього договору Відповідач-1 отримав від Позивача авансовий платіж у розмірі 682 750 грн (25 000 дол. США);
- з метою введення в оману Позивача та уникнення повернення авансового платежу 14 вересня 2020 року Відповідач-1 уклав фраудаторні фіктивні правочини, за якими умисно відчужив Відповідачу-2 за заниженою вартістю (135 300 грн) Торгово-офісне приміщення та Офіс і, як наслідок, зберіг (приховав) це майно від Позивача;
- з метою ускладнення процесу повернення нерухомого майна (Торгово-офісного приміщення та Офісу) у власність Відповідача-1 та подальшої реалізації цього майна в межах виконавчого провадження на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.03.2021 у справі № 903/770/20 про стягнення з Відповідача-1 1 365 500 грн суми подвійного розміру отриманого авансу за Попереднім договором шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, Відповідач-2 передав це майно в іпотеку Третій особі-3 за заниженою вартістю, що не відповідає дійсній ринковій вартості такого майна.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 21 серпня 2020 року між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвічений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Кухлевською М.В.
4. Предметом договору є укладення в строк, визначений пунктом 2.1 цього договору, договору купівлі-продажу торгово-офісного приміщення, загальною площею 75,3 кв.м, що знаходиться в місті Луцьку на пр. Перемоги за №5 та договору купівлі-продажу офісу, загальною площею 60,0 кв.м, що знаходиться в місті Луцьку на пр. Перемоги за №5.
5. Відповідно до пункту 2.1 Попереднього договору сторони домовилися укласти та нотаріально посвідчити Основні договори після належного оформлення Відповідачем-1 усіх необхідних документів для укладення вказаних правочинів, але не пізніше 27 серпня 2020 року за ціною 5 357 813,00 грн, що на день підписання Попереднього договору за курсом Національного банку України складало 196 185,00 дол. США.
6. Сторони погодили, що нотаріальне посвідчення Основних договорів здійснюватиметься приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Кухлевською М.В. (пункт 2.2 Попереднього договору).
7. Згідно з пунктом 2.3 Попереднього договору до укладення цього договору Позивач передав Відповідачу-1 682 750,00 грн, що на день підписання Попереднього договору за курсом Національного банку України складало 25 000 дол. США. Ця сума підлягала заліку в ціну Торгово-офісного приміщення та Офісу, яку Позивач повинен сплатити Відповідачу- 1 при укладенні Основних договорів (пункт 2.4).
8. Пунктом 3.1 Попереднього договору сторони погодили, що Відповідач-1 зобов`язаний:
- надати нотаріусу документ, що підтверджує право власності на Торгово-офісне приміщення та Офіс;
- надати нотаріусу звіт про оцінку нерухомого майна на відчуження нерухомого майна;
- попередити Позивача про всі права третіх осіб щодо нерухомого майна (права наймачів, право застави), а також про наявність інших зобов`язань, що можуть перешкоджати укладенню основних договорів;
- попередити Позивача про відомі недоліки нерухомого майна, що є предметом Попереднього договору;
- укласти Основні договори у день, визначений за усною домовленістю сторін, але не пізніше строку, передбаченого пунктом 2.1 Попереднього договору;
- у разі односторонньої відмови від укладення Основних договорів повернути Позивачу суму подвійного розміру отриманого авансу згідно з пунктом 2.3 Попереднього договору.
9. Попередній договір підписаний директором Позивача Шеремет С.О. та директором Відповідача-1 Присадою Л.А.
10. 26 серпня 2020 року уповноважена особа Позивача директор Шеремет С.О. отримала від представника Відповідача-1 повідомлення про перебування у відпустці приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Кухлевської М.В., яка мала здійснювати нотаріальне посвідчення Основних договорів відповідно до пункту 2.2 Попереднього договору.
11. 27 серпня 2020 року приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Кухлевська М.В., у якої сторони погодили посвідчувати Основні договори, була відсутня на робочому місці у зв`язку з перебуванням у відпустці.
12. На підставі викладеного вище для укладення Основних договорів тим же представником запропоновано з`явитися 27 серпня 2020 року до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Веремчука С.В.
13. 27 серпня 2020 року директор Позивача Шеремет С.О. прибула до робочого місця приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Веремчука Є.В., що підтверджується нотаріальним свідоцтвом від 27.08.2020 №1890 приватного нотаріуса Веремчука Є.В., однак зі сторони Відповідача-1 уповноважений представник не прибув.
14. При підготовці до складання Основних договорів приватний нотаріус Веремчук С.В. встановив, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.08.2020 № 221659868 предмет продажу перебуває в іпотеці.
15. Відповідно до реєстраційного номеру обтяження 6040011 від 15.11.2007 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі договору іпотеки, посвідченого 15 листопада 2007 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н.А. та зареєстрованого за номером 9098, офіс загальною площею 135,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Перемоги, буд. 5, обтяжений іпотекою на користь ВАТ "Мегабанк".
16. Відповідно до реєстраційного номеру обтяження 6039891 від 15.11.2007 у Державному реєстрі іпотек на підставі договору іпотеки, посвідченого 15 листопада 2007 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н.А. та зареєстрованого за номером 9098, офіс загальною площею 135,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Перемоги, буд. 5, обтяжений іпотекою на користь Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк".
17. Згідно з рішенням Луцького міськрайонного суду в справі № 161/17434/16-ц попереднім власником нерухомого майна, приміщень, які були предметом Попереднього договору, була фізична особа, якою було проведено реконструкцію спірних офісних приміщень (приміщення офісу, яке передано в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Мегабанк") в Офіс загальною площею 60,0 кв.м та Торгово-офісне приміщення загальною площею 75,3 кв.м.
18. У постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №161/17434/16-ц зазначено, що реконструйовані спірні офісні приміщення (приміщення офісу № 17- 18 загальною площею 135,3 кв.м), не є новоствореним об`єктом нерухомого майна, оскільки вже є існуючою заставленою нерухомістю за договорами іпотеки, а тому спірні приміщення залишаються іпотечним майном.
19. Приміщення офісу № 17-18 загальною площею 135,3 кв.м, реконструйоване в Офіс загальною площею 60,0 кв.м, та Торгово-офісне приміщення загальною площею 75,3 кв.м, станом на 27 серпня 2020 року (дату, визначену для укладення Основних договорів) було іпотечним майном.
20. 28 грудня 2016 року за заявою Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" у справі № 161/17434/16-ц ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області на Торгово-офісне приміщення та Офіс було накладено арешт на це майно з метою забезпечення позову.
21. 15 червня 2020 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області за заявою Відповідача-1 заходи забезпечення позову були скасовані.
22. 24 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Мегабанк" на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2020 року.
23. 25 серпня 2020 року право вимоги за кредитним та іпотечним договорами на підставі договору факторингу (відступлення права вимоги) було відступлено АТ "Мегабанк" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Фактор".
24. 10 вересня 2020 року до участі у справі № 161/17434/16-ц було залучено Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" як правонаступника позивача (Акціонерного товариства "Мегабанк").
25. 10 вересня 2020 року за участю представника Відповідача-1 Римарчука А.В. та представника ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Фактор" Петрука І.В. суд прийняв відмову представника позивача ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Фактор" від апеляційної скарги АТ "Мегабанк" та закрив апеляційне провадження. Унаслідок цього 10 вересня 2020 року набрала чинності ухвала від 15.06.2020 року, якою було скасовано арешт, накладений на нежитлові приміщення на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області.
26. За умовами пункту 2.1 Попереднього договору строк його дії встановлено до 27.08.2020.
27. Позивач, надіславши посвідчену нотаріальну заяву на юридичну адресу Відповідача-1, запропонував останньому для підтвердження його дійсних намірів та фактичної готовності укласти Основні договори купівлі-продажу нерухомого майна. Встановивши дату укладення 10 вересня 2020 року, сторони фактично продовжили строк дії Попереднього договору до 30 вересня 2020 року (в порядку пункту 5.1 Попереднього договору).
28. На виконання пункту 5.1 Попереднього договору Позивач надсилав Відповідачу-1 повідомлення про свою готовність до укладення Основних договорів купівлі-продажу нерухомого майна та наголошував, що Відповідач-1 має вжити всіх заходів для забезпечення укладання Основних договорів, зокрема зняти зареєстровані обтяження, заборону на відчуження нерухомого майна від 15.11.2007 № 6040011, іпотеку від 15.11.2007 № 6039891 та інші обтяження.
29. 04 вересня 2020 року Відповідач-1 запропонував Позивачу укласти Основні договори 10 вересня 2020 року о 12:00 год. за місцезнаходженням нотаріуса КухлевськоїТ.В.
30. 10 вересня 2020 року директор Позивача прибув у вказані час і місце, про що свідчить інформаційна довідка № 223428996.
31. Водночас Основні договори не були укладені з огляду на наявність обтяження на нежитлові приміщення, що були предметом Попереднього договору (Торгово- офісне приміщення та Офіс).
32. Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 223512627 обтяження зі спірного нерухомого майна було знято 10 вересня 2020 року о 16:52:49 год.
33. 14 вересня 2020 року Відповідач-1 згідно з договорами купівлі-продажу нерухомого майна відчужив іншій особі - Відповідачу-2 - нежитлові приміщення (Торгово-офісне приміщення площею 75,3 кв.м та Офіс площею 60 кв.м), які Позивач мав намір придбати, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.10.2020 № 2300000641, від 28.10.2020 № 230001899, від 28.10.2020 № 229999302.
34. 21 вересня 2020 року директор Позивача звернувся з повідомленням за № 03/09 з проханням до Відповідача-1:
- протягом трьох днів з моменту отримання цього повідомлення укласти між Відповідачем-1 та Позивачем угоду про розірвання Попереднього договору;
- протягом трьох днів з моменту отримання цього повідомлення повернути Позивачу суму подвійного розміру отриманого Відповідачем-1 згідно з пунктом 2.3 Попереднього договору авансу, що становить 1 363 500 грн.
35. У відповідь на повідомлення від 21.09.2020 на адресу Позивача надійшла заява, у якій йдеться, що Відповідач-1 не погоджується з вимогами Позивача щодо розірвання Попереднього договору та повернення коштів, водночас пропонує вирішити усі розбіжності, що виникли між сторонами, шляхом переговорів у місці, в дату та час, узгоджені обома сторонами.
36. Вказані обставини преюдиційно встановлені в справі № 903/770/20 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЦТ ПЛЮС ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік нерухомість", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит Фактор Груп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Кухлевська М.В., про розірвання Попереднього договору купівлі-продажу та стягнення 1 365 500 грн, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік нерухомість" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЦТ ПЛЮС ЛТД" про визнання недійсним пункту 4.1 Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.08.2020.
37. У справі № 903/770/20 було встановлено, що порушення умов Попереднього договору відбулося зі сторони ТОВ "Пік нерухомість".
38. 26 листопада 2020 року між Відповідачем-2 (іпотекодавець) та Третьою особою-3 (іпотекодержатель) було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Куртою Н.В. за реєстраційним номером 1885.
39. Договір іпотеки забезпечує виконання зобов`язань іпотекодавця (Відповідача- 2) та вимог Іпотекодержателя (Третьої особи-3), що випливають із договору позики, укладеного 25 листопада 2020 року між іпотекодержателем/позикодавцем та іпотекодавецем/позичальником, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого Відповідач-2 (іпотекодавець) зобов`язаний не пізніше 25 грудня 2020 року повернути іпотекодержателю (Третій особі-3) грошові кошти в сумі 450 000,00 грн (пункт 1.1 Договору іпотеки).
40. Згідно з пунктом 1.2 Договору іпотеки іпотекодавець (Відповідач-2) передає в іпотеку іпотекодержателю (Третій особі-3) на забезпечення виконання зобов`язань за договором позики нерухоме майно, належне йому на момент підписання Договору іпотеки на праві приватної власності, а саме:
- Торгово-офісне приміщення. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 14.09.2020. Загальна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 500 000,00 грн;
- Офіс. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі- продажу від 14.09.2020. Загальна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 500 000,00 грн.
41. Загальна заставна вартість предметів іпотеки визначається сторонами в сумі 1 000 000,00 грн.
42. Відповідно до пункту 1.5 Договору іпотеки на строк його дії предмети іпотеки залишаються у володінні та користуванні іпотекодавця (Відповідача-2).
43. За домовленістю сторін у день підписання Договору іпотеки нотаріусом, який його посвідчив, накладається заборона відчуження предметів іпотеки (пункт 5.3 Договору іпотеки).
44. Оскільки Відповідач-1 не виконав свої зобов`язання за Попереднім договором та не повернув Позивачу суму отриманого авансу, 16 жовтня 2020 року Позивач звернувся до Господарського суду Волинської області з позовною заявою про розірвання Попереднього договору та стягнення з Відповідача-2 суми подвійного розміру отриманого авансу згідно з пунктом 4.1 Попереднього договору.
45. Рішенням Господарського суду Волинської області від 03.03.2021 у справі № 903/770/20 первісний позов задоволено. Розірвано Попередній договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пік Нерухомість" та Товариством з обмеженою "АРЦТ ПЛЮС ЛТД", посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Кухлевською М.В. за реєстровим № 2028. У зустрічному позові відмовлено. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Пік Нерухомість" умов Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.08.2020, тому дійшов висновку, що вимоги позивача (за первісним позовом) про розірвання Попереднього договору та стягнення суми подвійного розміру отриманого авансу за Попереднім договором в розмірі 1 365 500 грн є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
46. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік Нерухомість" на рішення Господарського суду Волинської області від 03.03.2021 у справі № 903/770/20 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
47. 14 липня 2021 року приватний виконавець Таранко Д.В. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.03.2021 у справі № 903/770/20.
48. Відповідно до листа ПАТ "Укргазбанк" від 03.11.2021 № 506/336/2021 та інформаційної довідки від 30.09.2021 № 277424711 у власності Відповідача-1 перебуває квартира № 40 по вул. Соборності, 24 у м. Луцьк, Волинська обл., яка обтяжена іпотекою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
49. Рішенням Господарського суду Волинської області від 27.07.2022 у справі № 903/178/22 позов задоволено повністю.
50. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.08.2022 у справі № 903/178/22 відмовлено у задоволенні заяви представника Позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу.
51. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі № 903/178/22 рішення місцевого господарського суду скасовано в частині визнання недійсним Договору купівлі-продажу-1 (Торгово- офісне приміщення) та в частині визнання недійсним Договору купівлі-продажу-2 (Офіс). Прийнято у цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено. Рішення місцевого господарського суду в частині визнання недійсним Договору іпотеки скасовано і прийнято в цій частині нове рішення, яким провадження закрито. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.08.2022 у справі № 903/178/22 про відмову в ухваленні додаткового рішення змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції постанови.
52. Постановою Верховного Суду від 07.03.2023 касаційну скаргу Позивача задоволено частково. Скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі № 903/178/22 та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
53. Верховний Суд, зокрема, зазначив:
- суд апеляційної інстанції зробив висновок, що у матеріалах справи відсутня інформація про звернення виконавцем стягнення на майно Відповідача-1, і суд першої інстанції не досліджував питання наявності іншого належного Відповідачу-1 майна, без урахування встановлених обставин, що Позивач надав докази про наявність у Відповідача-1 такого майна (квартира), зокрема, інформаційну довідку. У власності Відповідача-1 перебуває єдине майно - квартира, на яку неможливо звернути стягнення на підставі рішення Господарського суду Волинської області від 03.03.2021 у справі № 903/770/20, оскільки вказане майно перебуває під обтяженням;
- суд апеляційної інстанції, вказуючи на відсутність експертної оцінки нерухомого майна станом на день укладення Попереднього договору та станом на день укладення договорів відчуження майна, не спростував доводів Позивача та висновків місцевого господарського суду, що Відповідач-2, як покупець, відповідно до платіжних доручень від 14.09.2020 №1 на суму 60 000 грн та від 14.09.2020 №2 на суму 75 300 грн здійснив оплату нерухомого майна за договорами купівлі-продажу, тоді як вартість нежитлових приміщень згідно з Попереднім договором, укладеним між Позивачем та Відповідачем-1, встановлена у розмірі 5 357 813 грн. Відповідач-1 відчужив Відповідачу-2 нежитлові приміщення за ціною 135 300 грн, що в рази менша від вартості майна, яка передбачена Попереднім договором, та сплаченого авансу в сумі 682 750 грн за Попереднім договором. Згідно з Договором іпотеки загальна заставна вартість предметів іпотеки склала 1 000 000 грн (по 500 000 грн за кожне приміщення), тоді як іпотека забезпечувала виконання зобов`язань, що випливають з договору позики, лише на 450 000 грн;
- суд апеляційної інстанції не обґрунтував свій висновок про необхідність надання експертної оцінки нерухомого майна у відповідному випадку та не враховав, що саме суд зобов`язаний надати оцінку доказам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення;
- суд апеляційної інстанції не спростував висновки місцевого господарського суду, що Відповідач-1 не вчинив жодних дій щодо виконання обов`язку з погашення заборгованості перед Позивачем, а лише вживалися дії, спрямовані на уникнення від його виконання. Відповідач-1 не намагався повернути Позивачу аванс, отриманий за Попереднім договором, не виконав рішення суду в справі № 903/770/20 добровільно та примусово в межах виконавчого провадження, відкритого 14 липня 2021 року. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що відсутність руху коштів на розрахункових рахунках Відповідача-1 фактично робить неможливим виконання судового рішення;
- та обставина, що відчуження об`єктів нерухомого майна ще до ухвалення та набрання законної сили рішеннями у справі № 903/770/20 та виникнення у Відповідача-1 перед Позивачем кредиторської заборгованості за рішенням суду, не впливає на дослідження обставин наявності або відсутності умислу сторін правочину приховати справжні наміри учасників правочинів з метою уникнення виконання зобов`язань за відповідним договором, оскільки такий намір (умисел) не обов`язково повинен виникати лише після підтвердження наявності відповідного зобов`язання за рішенням суду. У такому випадку має досліджуватися поведінка боржника, яка повинна відповідати критеріям розумності та добросовісності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані;
- висновки суду апеляційної інстанції про те, що згідно з пунктом 5.1 Попереднього договору станом на 14 вересня 2020 року зобов`язання, встановлені Попереднім договором, були припинені, а відчуження майна Відповідачем-1 після 14 вересня 2020 року не порушувало умови Попереднього договору та приписів чинного законодавства, не спростовують обставини, за рішенням суду було розірвано Попередній договір та стягнуто з Відповідача-1 на користь Позивача суму подвійного розміру отриманого авансу за Попереднім договором у розмірі 1 365 500 грн;
- висновки суду апеляційної інстанції не можна розцінювати як належне дослідження критеріїв для кваліфікації договору як фраудаторного.
54. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 апеляційні скарги Відповідача-1 та Третьої особи-3 на рішення Господарського суду Волинської області від 27.07.2022 у справі № 903/178/22 задоволено. Рішення Господарського суду Волинської області скасовано та прийнято нове, яким у позові відмовлено.
55. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні ознаки фраудаторності правочинів.
56. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано так:
(1) Відповідач-1 відчужив Відповідачу-2 об`єкти нерухомого майна за оспорюваними договорами купівлі-продажу ще до звернення Позивача до суду з позовом про стягнення суми подвійного авансу та розірвання договору, до ухвалення та набрання законної сили рішення Господарського суду Волинської області від 03.03.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у справі № 903/770/20.
(2) сама по собі така обставина (щодо наявності чи відсутності провадження у справі) не свідчить про фраудаторність вчинених правочинів, оскільки Позивач у справі № 903/770/20 міг попіклуватися про забезпечення позову з метою подальшого виконання рішення суду (клопотання сторони відхилялися судом з підстави їх необґрунтованості);
(3) докази щодо ведення Відповідачем-1 на час укладення спірних правочинів господарської діяльності та наявності грошових коштів на його розрахункових рахунках відсутні, позаяк саме вимога про стягнення грошових коштів (подвійного розміру авансу) була предметом судового розгляду в справі № 903/770/20, і Позивач мав попіклуватися про забезпечення свого позову;
(4) твердження про те, що відчуження Відповідачем-1 спірної нерухомості (Торгово-офісне приміщення та Офіс) відбулося саме з метою невиконання майбутнього судового рішення, не ґрунтується на фактичних обставинах справи в контексті підстав оспорюваних правочинів. Жодні докази наявності у Відповідача-1 мети ухилитися від виконання майбутнього судового рішення і завдати цим шкоди майбутньому стягувану в справі, що розглядається, відсутні. Відтак момент укладення правочину в цьому випадку не може вважатися ознакою фраудаторності правочину;
(5) судом на виконання вимог постанови Верховного Суду з`ясовувалося питання щодо неповернення суми авансу після того як правочин купівлі-продажу не відбувся. Згідно з поясненнями представника Відповідача-1 його довіритель на час укладення договору з Відповідачем-2 не вважав себе винним у неукладенні Основних договорів, стверджуючи, що у Позивача було достатньо часу з 10 липня 2021 року (день зняття арешту) по 14 липня 2021 року з`явитися до нотаріуса для укладення договору, а відтак за умовами пункту 4.2 Попереднього договору Відповідач-1 не мав обов`язку повернути отримані за ним кошти. Лише з набранням судовим рішенням у справі № 903/770/20 законної сили у Відповідача-1 виник обов`язок щодо повернення коштів Позивачу;
(6) висновок суду першої інстанції про те, що приватний виконавець не може звернути стягнення на належне Відповідачу-1 інше майно (квартира №40 по вул. Соборності, 24, у м. Луцьк, Волинська обл.), оскільки воно перебуває в іпотеці, є передчасним. Позивач не надав доказів неможливості звернення стягнення на іпотечне майно в порядку, визначеному статтею 51 Закону України "Про виконавче провадження", шляхом звернення стягнення на заставлене та іпотечне майно для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями. Суд першої інстанції залишив поза увагою та не досліджував питання наявності іншого майна, належного Відповідачу-1, на яке може бути звернено стягнення на виконання рішення суду у справі № 903/770/20, відповідні відомості відсутні у матеріалах справи;
(7) Позивач не надав жодного доказу пов`язаності відповідачів. У судовому засіданні 31 травня 2023 року представник Позивача на запитання головуючого судді щодо пов`язаності цих юридичних осіб не надав жодних пояснень. Представники Позивача доводили лише пов`язаність Відповідача-2 із ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Фактор", однак ця юридична особа не є стороною оспорюваних договорів;
(8) у матеріалах справи відсутня інформація щодо реальної ринкової вартості нежитлових приміщень на час укладення спірних договорів купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлових приміщень). Не можна вважати визначальною вартість нерухомого майна, зазначену у Попередньому договорі, оскільки відсутність наміру укладення Основних договорів також може бути пов`язана із зазначенням недійсної вартості такого майна. Наявність обтяжень на спірному нерухомому майні може свідчити про відмінність ціни спірних приміщень у попередньому договорі та договорах, які оскаржуються. Сторони не надали експертних висновків, якими встановлено ринкову вартість майна, і учасники справи не ініціювали призначення експертизи судом щодо встановлення дійсної ринкової вартості об`єктів нерухомого майна (нежитлових приміщень) за спірними договорами;
(9) дії Позивача не були спрямовані на придбання нерухомого майна, тому не було підстав та обов`язку у Відповідача-1 інформувати Позивача про намір вчинити дії з цим майном;
(10) незалучення Третьої особи-3 як відповідача у справі є самостійною підставою для відмови у вимозі про визнання Договору іпотеки недійсним. Визнання недійсними оспорюваних правочинів купівлі-продажу нерухомого майна як фраудаторних не призведе до захисту прав Позивача, оскільки пріоритет має саме іпотека.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Виклад позиції інших учасників справи.
57. 03 липня 2023 року Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного суду від 31.05.2023, у якій просить скасувати вказану постанову та залишити в силі рішення Господарського суду Волинської області від 27.07.2022 у справі № 903/178/22; скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.08.2022 у справі № 903/178/22 про відмову в ухваленні додаткового рішення.
58. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:
шодо ознак фраудаторного правочину
(1) постанова Верховного Суду України від 25.05.2016 по справі № 6-605цс6 (вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Предмет правочину має перебувати у власності конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
(2) постанова Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 299/396/17; від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17 (будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину);
(3) постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №922/1903/18 (в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані);
(4) постанова Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 646/3972/16-ц (провадження № 61-28761св18) (позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена ст. 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена ст. 228 ЦК України;
(5) постанова Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 182/2214/16-ц (не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом. Суд зазначив критерії для кваліфікації фраудаторного правочину, які є вирішальними при доведенні фраудаторності, а отже й недійсності відповідного договору, адже наявність вказаних обставин свідчить про те, що боржник діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17 та у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 754/2450/18);
щодо юрисдикції господарських судів
(6) постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2022 у справі № 904/2530/18 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18 (до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи);