1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2024 року

м. Київ

справа № 420/16150/21

касаційне провадження № К/990/22379/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Гімона М.М., Олендера І.Я.,

розглянувши на попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року (головуючий суддя - Іванов Е.А.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Турецька І.О.; судді: Стас Л.В., Шеметенко Л.П.)

у справі № 420/16150/21

за позовом Представництва "Істерн Пасіфік Шіппінг ПТІ.ЛТД"

до Головного управління ДПС в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року Представництво "Істерн Пасіфік Шіппінг ПТІ.ЛТД" (далі - Представництво, позивач, платник) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 серпня 2021 року № 19892/15-32-07-08, № 19888/15-32-07-08, № 19894/15-32-07-08.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, платник зазначив, що документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства проведена контролюючим органом в період дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПК України). Крім того, зауважив, що контролюючий орган неправильно застосував до спірних правовідносин норми підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 ПК України та статті 5 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням щодо податків на доходи, оскільки його діяльність не підпадає під поняття "постійного представництва".

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2022 року, позов задоволено.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з незаконності проведення відповідачем виїзної планової документальної перевірки в період дії мораторію, тобто в період заборони на проведення перевірочних заходів.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач покликається на постанову Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", якою постановлено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема, тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України.

Ухвалою від 27 вересня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області.

16 листопада 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судових інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права під час встановлення фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судові інстанції встановили, що податковий орган, у період з 10 червня 2021 року по 09 липня 2021 року, провів документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року, за результатами якої складено акт від 16 липня 2021 року № 14321/15-32-07-07/26611563.

Відповідно до висновків акта перевірки відповідач встановив порушення платником вимог:

підпункту 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 2 612 700,00 грн;

підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пунктів 46.1, 46.2 статті 46 ПК України, наказу Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток", внаслідок неподання податкових декларацій з податку на прибуток та фінансова звітність за 2017 - 2020 роки;

підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України, внаслідок неподання звіту про контрольовані операції за 2018 та 2019 роки.

На підставі названого акта перевірки контролюючим органом 17 серпня 2021 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 19892/15-32-07-08, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств іноземних юридичних осіб на 3 104 623,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 2 612 700,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 491 923,00 грн;

№ 19894/15-32-07-08, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 528 600,00 грн;

№ 19888/15-32-07-08, яким до Представництва застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 040,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Пунктом 5.2 статті 5 ПК України передбачено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно із пунктом 77.1 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до пункту 77.2 статті 77 ПК України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту