Постанова суду № 372/3773/20 від 13.12.2023 про стягнення суми авансу та штрафних санкцій

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 372/3773/20

провадження № 61-7632св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Кенц Роман Іванович, на рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 листопада 2021 року у складі судді Висоцької Г. В. та постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року у складі колегії суддів Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми авансу та штрафних санкцій.

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивовано тим, що 16 травня 2019 року між відповідачем, від імені якої діяла ОСОБА_3, та громадянином Китайської Народної Республіки ОСОБА_1, від імені якого діяв ОСОБА_4, укладений попередній договір купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майоровою А. В., зареєстрований у реєстрі за № 1085.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору ОСОБА_2 (в особі представника) та ОСОБА_1 (в особі представника) зобов`язались у майбутньому до 20 жовтня 2019 року укласти на умовах, встановлених цим договором, договори купівлі-продажу (основні договори) такого нерухомого майна (об`єктів):

житлового будинку, загальною площею 448,4 кв. м, житловою площею 247,7 кв. м, з відповідними надвірними побудовами, до складової частини якого входять: житловий будинок, А; басейн, Б; господарський блок, В; будинок охорони, Г, місцезнаходження якого: АДРЕСА_1, та земельної ділянки, площею 0,0979 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223155400:04:004:0216, на якій розташований вказаний житловий будинок (Об`єкт 1);

земельної ділянки, площею 0,2634 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223155400:04:004:0237 (Об`єкт 2);

земельної ділянки, площею 0,1117 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223155400:04:004:0270 (Об`єкт 3);

земельної ділянки, площею 0,0712 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223155400:04:004:0260 (Об`єкт 4);

земельної ділянки площею 0,1021 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223155400:04:004:0154 (Об`єкт 5).

У статті 2 попереднього договору сторони визначили його істотні умови, зокрема, основні договори (щодо усіх об`єктів нерухомого майна, описаних у пункті 1.1 цього договору) підлягають укладенню та нотаріальному посвідченню до 20 жовтня 2019 року (підпункт 2.1.1 попереднього договору).

Продаж зазначених земельних ділянок та житлового будинку вчинятиметься за домовленістю сторін у національній валюті України в сумі, що буде еквівалентна 2 000 000,00 дол. США за курсом, встановленим Національним банком України (далі - НБУ) на день укладення основних договорів. На день підписання попереднього договору зазначена сума відповідно до курсу НБУ становить 52 748 000,00 грн і може бути змінена в гривневому еквіваленті на день проведення розрахунків та укладення основних договорів відповідно до змін курсу долара США, що буде встановлений НБУ на день проведення розрахунків та підписання основних договорів (підпункт 2.1.3 попереднього договору).

Позивач зазначав, що відповідач свідчила, що об`єкти перебувають у належному технічному стані, прихованих дефектів, недоліків, самовільних перепланувань немає, об`єкти є придатними для використання за призначенням. Також ОСОБА_2 заявляла та гарантувала, що в об`єктах, які є предметом цього договору, відсутні будь-які самовільні перепланування, переобладнання, перебудови, добудови, у зазначених об`єктах не проводилось реконструкція. Відповідач зобов`язувалась надавати повну та достовірну інформацію про об`єкти, зазначені у пункті 1.1 цього договору (підпункт 2.1.5 попереднього договору).

До 24 травня 2019 року ОСОБА_2 зобов`язалась надати ОСОБА_1 (або його представникові) копії документів, які засвідчують її право власності на об`єкти нерухомого майна, які зазначені у пункті 1.1 цього договору, а також копію технічного паспорта на житловий будинок, зазначений у пункті 1.1 цього договору (підпункт 2.1.7 попереднього договору).

До 24 травня 2019 року відповідач зобов`язалась надати позивачеві (або його представникові) доступ з метою їх огляду до об`єктів, зазначених у пункті 1.1 цього договору, у тому числі до житлового будинку та до усіх його складових частин (підпункт 2.1.8 попереднього договору).

Також сторони домовились, що їхні зобов`язання за цим попереднім договором є зустрічними зобов`язаннями (підпункт 2.1.9 попереднього договору).

До підписання попереднього договору, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі вказаного нерухомого майна ОСОБА_1 сплатив, а ОСОБА_2 прийняла грошову суму в розмірі 5 274 800,00 грн, що еквівалентна 200 000,00 дол. США за курсом НБУ станом на день проведення розрахунків, які зараховуються як авансовий платіж (підпункт 3.1.1 попереднього договору).

Відповідно до підпункту 3.1.2 попереднього договору додатково грошові кошти в національній валюті України в розмірі, що буде еквівалентно 100 000,00 дол. США за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку, повинні бути сплачені позивачем (або його представником) відповідачеві (або її представнику) у строк до 24 травня 2019 року у спосіб, не заборонений чинним законодавством України. Факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі, вказаній у цьому пункті, підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача.

Згідно з підпунктом 3.1.3 попереднього договору додатково грошові кошти в національній валюті України у розмірі, що буде еквівалентно 100 000,00 дол. США за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку, повинні бути сплачені позивачем (або його представником) відповідачеві (або її представникові) у строк до 31 травня 2019 року у спосіб, не заборонений чинним законодавством України. Факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі, вказаній у цьому пункті, підтверджуватиметься випискою з банківського рахунку позивача.

Решта суми в національній валюті України, що буде еквівалентна 1 600 000,00 дол. США за курсом НБУ станом на день укладення основних договорів, буде сплачена ОСОБА_1 (або його представником) в день (або до дня) укладення та підписання основних договорів купівлі-продажу вказаного нерухомого майна, проте не пізніше ніж 20 жовтня 2019 року шляхом перерахування безготівкових коштів на банківський рахунок відповідача.

У строк, передбачений у пункті 1.1 попереднього договору, а саме до 20 жовтня 2019 року, основні договори купівлі-продажу щодо вказаних об`єктів не були укладені сторонами.

У березні 2021 року позивач подав заяву про зміну (доповнення) підстав позову, відповідно до змісту якої укладення основних договорів купівлі?продажу нерухомого майна не відбулось у зв`язку із порушенням відповідачем істотних умов попереднього договору, а саме підпунктів 2.1.5, 2.1.7, 2.1.8. У строк до 24 травня 2019 року відповідач не надала позивачеві копій документів, які засвідчують її право власності на об`єкти, а також копію технічного паспорта на житловий будинок. Крім того, відповідач не надала позивачеві доступ до спірних об`єктів. Позивач ознайомився із технічним паспортом на житловий будинок лише під час розгляду справи.

З урахуванням заяви про зміну (доповнення) підстав позову позивач просив стягнути з відповідача суму авансу у розмірі 5 274 800,00 грн та штрафні санкції у розмірі 10 927 800,00 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Обухівський районний суд Київської області рішенням від 08 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму авансу у розмірі 5 274 800,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 3 422,06 грн.

Обухівський районний суд Київської області додатковим рішенням від 21 листопада 2021 року заяву ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Кенц Р. І., про розподіл судових витрат задовольнив частково.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 68 000,00 грн.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовив.

Заяву ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мягков М. О., про стягнення судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, залишив без розгляду.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 04 листопада 2020 року, у виді арешту на житловий будинок разом із його складовими частинами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1629554832231) та земельну ділянку, кадастровий номер 3223155400:04:004:0216, реєстраційний номер: 657103332231, площа 0,0979 га, які належать на праві власності ОСОБА_2, скасував через дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сплачена позивачем сума у розмірі 200 000,00 дол. США є авансом, який підлягає поверненню незалежно від підстав, із яких не був укладений основний договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Відхиляючи доводи відповідача щодо отримання авансу у розмірі 200 000,00 дол. США, суд першої інстанції керувався тим, що посилання в договорі про отримання коштів є належним та допустимим доказом. Апеляційний суд вказав, що відповідач, у свою чергу, в судовому засіданні не спростувала належними та допустимими доказами факт отримання нею грошових коштів, зазначених у пункті 3.1.1 попереднього договору, в розмірі 200 000,00 дол. США і зазначив, що заперечення проти письмових доказів, а саме умов попереднього договору в цій частині, зводяться виключно до усних тверджень про це її представника.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій з відповідача на користь позивача у розмірі 10 927 800,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час розгляду справи реєстрація права власності не оскаржена з підстав невідповідності інформації, зазначеної в реєстрі, документам, які подаються для державної реєстрації. Немає рішення суду чи іншого компетентного органу про незаконність рішення про реєстрацію права власності об`єктів нерухомого майна, які є предметом попереднього договору. Суд першої інстанції вважав, що відповідач надала повну та достовірну інформацію про об`єкти нерухомого майна, які визначені в пункті 1.1 попереднього договору, і така інформація зазначена в офіційних документах, які видані державою Україна, отже, відповідач не порушила вимоги підпункту 2.1.5 попереднього договору.

Крім того, суд першої інстанції, перевіряючи підстави позову, зокрема, що відповідач не виконала вимоги підпунктів 2.1.7, 2.1.8 попереднього договору, які полягають у ненаданні копії технічного паспорта на житловий будинок, зазначений у пункті 1.1 цього договору, та ненаданні доступу позивачеві з метою їх огляду до об`єктів нерухомого майна, у тому числі до житлового будинку та до усіх його складових частин, зауважив, що в матеріалах справи не міститься жодного доказу, що позивачеві не надавалися усі документи на об`єкти нерухомого майна та доступ до них. Суд першої інстанції в цій частині зазначив, що не вбачається порушень відповідачем підпунктів 2.1.7 та 2.1.8 попереднього договору, адже усі документи та доступ до об`єктів нерухомості надавався позивачеві, проте позивач не вчинив жодних дій на прийняття виконання цих пунктів, хоча прийняття виконання повністю залежало від його волі.

Також суд першої інстанції відхилив доводи позивача про те, що зобов`язання, визначені у попередньому договорі, є зобов`язаннями зустрічними, і відповідно, порушення підпунктів 2.1.7 та 2.1.8 попереднього договору звільнили його від обов`язку виконувати свої зобов`язання за попереднім договором, а саме не виконувати вимоги підпункту 3.1.2 в частині нездійснення оплати 100 000,00 дол. США до 24 травня 2019 року та застосувати правові наслідки, які передбачені підпунктом 4.2.3 попереднього договору щодо застосування штрафу в розмірі 20 % суми договору та припинення зобов`язань за попереднім договором.

Водночас суд першої інстанції не застосував позовну давність до вимог про стягнення штрафу через недоведеність позовних вимог у цій частині.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржила його в апеляційному порядку до апеляційного суду.

Київський апеляційний суд постановою від 01 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Кенц Р. І., залишив без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 листопада 2021 року залишив без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив, що предметом попереднього договору є житловий будинок, загальною площею 448,4 кв. м, житловою площею 247,7 кв. м, з відповідними надвірними спорудами, до складової частини якого входять: житловий будинок, А; басейн, Б; господарський блок, В; будинок охорони, Г. Проте частина цього будинку, площею 362,0 кв. м, не зареєстрована у встановленому законом порядку, а тому порушення відповідачем істотних умов попереднього договору полягає у тому, що на момент його укладення відповідач не надала повну та достовірну інформацію про об`єкти нерухомого майна, оскільки житловий будинок разом із його складовими частинами має іншу площу, ніж вказана у договорі, а саме 810,4 кв. м.

Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що сплачена позивачем сума у розмірі 200 000,00 дол. США є авансом, який підлягає поверненню.

Доводи апеляційної скарги відповідача, зокрема, що повернення авансового платежу за попереднім договором можливе лише за відсутності вини сторони у неукладенні основного договору, в той час як позивач не здійснив платіж, передбачений підпунктом 3.1.2, до 24 травня 2019 року, чим порушив свої зобов`язання, що надало відповідачеві право на застосування штрафної санкції, передбаченої підпунктом 3.1.2 попереднього договору, а у відповідача відсутні правові підстави для повернення авансового платежу, апеляційний суд відхилив з огляду на порушення ОСОБА_2 істотних умов попереднього договору, а саме ненадання повної та достовірної інформації про об`єкти нерухомого майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2022 року, ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Кенц Р. І., просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та постанову суду апеляційної інстанції повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову щодо стягнення суми авансу в розмірі 5 274 800,00 грн, посилаючись нанеправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає, що суди не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18), постановах Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 172/1159/20 (провадження № 61?14612св21), від 25 листопада 2020 року у справі № 344/434/16 (провадження № 61-17183св18), від 21 квітня 2021 року у справі № 607/15301/18 (провадження № 61-17248св19), від 13 січня 2021 року у справі № 686/6823/14 (провадження № 61-6475св20), від 21 жовтня 2020 року у справі № 381/4667/16 (провадження 61-7574св18), від 02 квітня 2019 року у справі № 918/539/18.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції, встановивши порушення підпункту 3.1.2 попереднього договору, яке виразилось у невиконанні позивачем обов`язку з перерахування платежу в розмірі 100 000,00 дол. США до 24 травня 2019 року, який передбачено підпунктом 3.1.2 попереднього договору, не застосував до договору правові наслідки, які передбачені підпунктом 4.2.2 попереднього договору. Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обов`язок відповідача повернути отриману суму авансу та залишив поза увагою беззаперечне право відповідача на застосування до позивача відповідальності у виді штрафу в повному розмірі авансового платежу.

Суд апеляційної інстанції, не встановлюючи нових обставин під час апеляційного розгляду, погодився з висновками суду першої інстанції, які не були покладені в основу рішення суду апеляційної інстанції. Вказане, на думку заявника, свідчить про незаконність судового рішення апеляційного суду.

Заявник у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що як вбачається у технічному паспорті на спірний житловий будинок та декларації про готовність будинку до експлуатації у цих документах не зазначено загальної площі басейну, господарського блоку та будинку охорони, а зазначено площу забудови цих об`єктів, дійшовши хибного висновку про тотожність площі об`єкта нерухомого майна та площі забудови об`єкта нерухомого майна. Під час проведення технічної інвентаризації житлового будинку обов`язково визначається загальна площа житлового будинку та його прибудови, а допоміжні приміщення житлового будинку обраховуються виключно площею забудови і зазначаються на плані земельної ділянки та у журналі зовнішніх обмірів. Заявник зазначає, що вона надала позивачеві повну та достовірну інформацію про об`єкти нерухомого майна, які визначені в пункті 1.1 попереднього договору, і така інформація зазначена в офіційних документах, які видані державою Україна. Тому відповідач не порушила вимоги підпункту 2.1.5 попереднього договору.

Заявник у касаційній скарзі, посилаючись на неврахування судами правових висновків Верховного Суду, які вона зазначає як підставу касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій, вказувала, що суди першої та апеляційної інстанцій при встановленні невиконання обов`язків сторін за попереднім договором обов`язково повинні були застосувати вид відповідальності, який визначений попереднім договором.

Вказуючи на відсутність її вини у порушенні умов попереднього договору, заявник наголосила, що позивач відмовився виконувати свої зобов`язання за дійсним правочином у вигляді попереднього договору, що є прямим порушенням його умов.

Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що сторона попереднього договору, яка сплатила авансовий платіж, має право на його повернення у разі неукладення основного договору, заявник звертає увагу на те, що у справі, яка переглядається, з одного боку, існує вимога про обов`язковість повернення суми авансу, отриманої за попереднім договором, в разі неукладення основного договору, а з іншого боку, в попередньому договорі встановлена відповідальність позивача за порушення умов здійснення платежів за попереднім договором у виді штрафу в розмірі 10 %, що становить повну суму отриманого авансового платежу. Вказане свідчить про наявність двох зобов`язань: відповідача перед позивачем щодо повернення суми авансу; позивача перед відповідачем у сплаті штрафу.

Заявник у касаційній скарзі наголошує, що фактично сторони у попередньому договорі погодили підстави та порядок зарахування суми авансового платежу як штрафної санкції за невиконання позивачем своїх зобов`язань за попереднім договором. Отже, на переконання заявника, вказана конструкція, за своєю правовою природою, позбавляє можливості позивача вимагати повернення авансового платежу, адже сторони цим пунктом погодили можливість зарахування своїх зустрічних однорідних вимог. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми права, адже відповідач зарахував суму авансового платежу як оплату штрафу. Факт такого зарахування позивач не оскаржував, що позбавляє його права на повернення суми авансового платежу.

12 грудня 2023 року ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Кенц Р. І., подала додаткові пояснення до касаційної скарги.

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 22 серпня 2022 року відкрив касаційне провадження і витребував цивільну справу з Обухівського районного суду Київської області.

У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 12 червня 2023 року справу призначив до розгляду.

Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року № 11 "Про визначення персонального складу постійних колегій суддів" уведено до персонального складу постійних колегій Третьої судової палати Касаційного цивільного суду таких суддів (2 колегія): Фаловська І. М. (головуючий), Карпенко С. О., Ігнатенко В. М., Сердюк В. В., Олійник А. С.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2023 року справу передано судді-доповідачу Фаловській І. М., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюк В. В.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Суди встановили, що 16 травня 2019 року між відповідачем, від імені якої діяла ОСОБА_3, та громадянином Китайської Народної Республіки ОСОБА_1, від імені якого діяв ОСОБА_4, укладений попередній договір купівлі?продажу житлового будинку та земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майоровою А. В., зареєстрований у реєстрі за № 1085.

земельної ділянки, площею 0,2634 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223155400:04:004:0237 (Об`єкт 2);

земельної ділянки, площею 0,1117 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223155400:04:004:0270 (Об`єкт 3);

земельної ділянки, площею 0,0712 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223155400:04:004:0260 (Об`єкт 4);

земельної ділянки, площею 0,1021 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223155400:04:004:0154 (Об`єкт 5).

У статті 2 попереднього договору сторони визначили його істотні умови, зокрема, що основні договори (щодо усіх об`єктів нерухомого майна, описаних у пункті 1.1 цього договору) підлягають укладенню та нотаріальному посвідченню до 20 жовтня 2019 року (підпункт 2.1.1 попереднього договору).

Продаж зазначених земельних ділянок та житлового будинку вчинятиметься за домовленістю сторін у національній валюті України в сумі, що буде еквівалентна 2 000 000,00 дол. США за курсом, встановленим НБУ на день укладення основних договорів. На день підписання попереднього договору зазначена сума відповідно до курсу НБУ становить 52 748 000,00 грн і може бути змінена в гривневому еквіваленті на день проведення розрахунків та укладення основних договорів відповідно до змін курсу долара США, що буде встановлений НБУ на день проведення розрахунків та підписання основних договорів (підпункт 2.1.3 попереднього договору).

Відповідач свідчила, що об`єкти перебувають у належному технічному стані, прихованих дефектів, недоліків, самовільних перепланувань немає, об`єкти є придатними для використання за призначенням. Також ОСОБА_2 заявляла та гарантувала, що в об`єктах, які є предметом цього договору, відсутні будь-які самовільні перепланування, переобладнання, перебудови, добудови, у зазначених об`єктах не проводилась реконструкція. Відповідач зобов`язувалась надавати повну та достовірну інформацію про об`єкти, зазначені у пункті 1.1 цього договору (підпункт 2.1.5 попереднього договору).

До 24 травня 2019 року ОСОБА_2 зобов`язалась надати ОСОБА_1 (або його представникові) копії документів, які засвідчують право власності її на об`єкти нерухомого майна, які зазначені у пункті 1.1 цього договору, а також копію технічного паспорта на житловий будинок, зазначений у пункті 1.1 цього договору (підпункт 2.1.7 попереднього договору).

До підписання попереднього договору, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі вказаного нерухомого майна Мен Фаньчао сплатив, а ОСОБА_2 прийняла грошову суму в розмірі 5 274 800,00 грн, що еквівалентна 200 000,00 дол. США за курсом НБУ станом на день проведення розрахунків, які зараховуються як авансовий платіж (підпункт 3.1.1 попереднього договору).

Відповідно до підпункту 3.1.2 попереднього договору додатково грошові кошти в національній валюті України в розмірі, що буде еквівалентна 100 000,00 дол. США за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку, повинні бути сплачені позивачем (або його представником) відповідачеві (або її представнику) у строк до 24 травня 2019 року у спосіб, не заборонений чинним законодавством України. Факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі, вказаній у цьому пункті, підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача.

У строк, передбачений у пункті 1.1 попереднього договору, а саме до 20 жовтня 2019 року основні договори купівлі-продажу щодо вказаних об`єктів не були укладені сторонами.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

................

Перейти до повного тексту