ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 686/23143/20
провадження № 61-13878св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, відповідач - Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго",розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2023 року у складі судді Салоїд Н. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 серпня 2023 року у складі колегії суддів П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (далі - АТ "Хмельницькобленерго") про проведення розрахунків з недобросовісним набувачем при витребуванні майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_1 просив суд стягнути з АТ "Хмельницькобленерго" на його користь доходи, які відповідач одержав від використання підстанції, починаючи з 10 листопада 2006 року до 15 вересня 2017 року, у розмірі 185 953 076,26 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2023 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи позивач повторно не з`явився у судове засідання, тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Також суди зазначили, що неявка представника позивача у судові засідання та неповідомлення про причини неявки вважається зловживанням своїми правами і не виконанням своїх процесуальних обов`язків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, а також вказує на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 686/17335/18-ц, від 30 квітня 2021 року у справі № 520/15510/19.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не надав правового висновку, чому заява (клопотання) про відкладення розгляду справи у зв`язку з воєнними діями на території України, задоволена судом першої інстанції 31 січня 2023 року, не діє на відкладення інших судових засідань, призначених на 28 лютого 2023 року о 10.00 год, 29 березня 2023 року о 15.30 год, 26 квітня 2023 року о 15.30 год, 06 липня 2023 року о 10.00 год. Апеляційний суд залишив поза увагою обставини щодо відсутності ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про відкладення розгляду справи.
Позивач зазначає, що залишення позову без розгляду є порушенням принципу доступу до правосуддя, який закріплений Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга подана ОСОБА_1 до Верховного Суду 25 вересня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
У листопаді 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що у вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ "Хмельницькобленерго" про проведення розрахунків з недобросовісним набувачем при витребуванні майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2020 року відкрито провадження у цій справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Підготовче судове засідання призначалось на 21 жовтня 2020 року, 27 листопада 2020 року, 21 січня 2021 року, 17 лютого 2021 року, 02 березня 2021 року, 14 квітня 2021 року, 12 травня 2021 року, 22 липня 2021 року, 25 серпня 2021 року, 21 вересня 2021 року, 02 листопада 2021 року, 06 грудня 2021 року, 31 січня 2022 року, 23 лютого 2022 року.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду на 22 березня 2022 року на 11.00 год.
22 березня 2022 року оголошено у справі перерву, визначено дату наступного судового засідання - 20 квітня 2022 року на 14.30 год. У подальшому у справі неодноразово оголошувались перерви, справа призначалась до розгляду на 24 травня 2022 року об 11.00 год (позивач подав клопотання про відкладення), 24 червня 2022 року об 11.00 год, 05 вересня 2022 року о 10.00 год, 30 вересня 2022 року о 15.00 год (справа не розглядалась - відсутність світла у суді), 01 листопада 2022 року о 14.30 год (клопотання позивача про відкладення), 11 листопада 2022 року о 12.45 год, 16 грудня 2022 року о 10.00 год, 31 січня 2023 року о 14.30 год (клопотання позивача про відкладення), 28 лютого 2023 року о 10.00 год, 29 березня 2023 року о 15.30 год, 26 квітня 2023 року о 15.30 год, 06 липня 2023 року о 10.00 год.
Судова повістка у судове засідання, призначене на 29 березня 2023 року, отримана позивачем 06 березня 2023 року.
Згідно з протоколом судового засідання, складеного секретарем судового засідання, 29 березня 2023 року судове засідання не відбулося у зв`язку з неявкою сторін, тому фіксація судового засідання не проводилася.
Судові повістки у судові засідання, призначені на 26 квітня 2023 року та 06 липня 2023 року, направлені на адресу позивача (квартира АДРЕСА_1 ), яка зазначена в позовній заяві як поштова адреса, повернулися до суду з довідкою поштового відділення про причину повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 06 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Хмельницький апеляційний суд своєю постановою від 23 серпня 2023 року ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2023 року залишив без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, враховуючи наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення) суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 28 липня 2023 року у справі № 755/20634/21.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 554/9972/19.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
При цьому положення статті 223 ЦПК України вказують на необхідність врахування судом поважності/неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.
У разі першої неявки позивача в судове засідання та при умові, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України.
Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 755/21179/21.