ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
26 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 755/19604/21
провадження № 61-6046св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Забаріна Антона Федоровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року позовні вимоги задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд"
АТ "Укрзалізниця".
Стягнено з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1 112 934,88 грн з урахуванням необхідності сплати обов`язкових податків та зборів.
Стягнено з АТ "Укрзалізниця" в дохід держави судовий збір у загальному розмірі 12 121,75 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині присудження середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць.
Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 січня
2023 року допущено негайне виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року в частині присудження середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі
78 511,50 грн з урахуванням необхідності сплати обов`язкових податків та зборів.
Допущено негайне виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця".
Постановою Київського апеляційного суду від 23 березня 2023 року апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" задоволено частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року змінено в частині стягнення з АТ "Укрзалізниця" в дохід держави судового збору у розмірі 12 121,75 грн, зменшено розмір судового збору до
12 037,35 грн.
В іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року залишено без змін.
21 квітня 2023 року АТ "Укрзалізниця" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням нової редакції просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 березня 2023 року й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
25 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Забарін А. Ф. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Одночасно у відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Забарін А. Ф. просив вирішити питання про розподіл судових витрат, зазначивши, що передній розрахунок судових витрат, які очікує понести позивач на правову (правничу) допомогу адвоката, становить 30 000,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року
в незміненій частині та постанову Київського апеляційного суду від
23 березня 2023 рокузалишено без змін.
Поновлено виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від
27 грудня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від
23 березня 2023 року.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
01 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Забарін А. Ф. через підсистему "Електронний суд" подав до Верховного Суду заяви, у яких просить винести додаткове рішення, яким стягнути з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в загальному розмірі 15 000,00 грн.
Заяви, які є ідентичними, мотивовані тим, що у відзиві на касаційну скаргу позивач повідомляв про те, що попередній розрахунок судових витрат, які він очікує понести, становить 30 000,00 грн, та просив суд вирішити питання про їх розподіл. При цьому вказує, що розмір судових витрат становить
15 000,00 грн за підготовку відзиву на касаційну скаргу, що підтверджується копіями договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 19 грудня 2022 року, актом наданих послуг до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01 грудня 2023 року.
До клопотань представник ОСОБА_1 - адвокат Забарін А. Ф. додав докази направлення копії заяв на адресу АТ "Укрзалізниця".
Аргументи інших учасників справи
14 грудня 2023 року представник АТ "Укрзалізниця" - адвокат Килівник Р. С. подав до Верховного Суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу, у яких просить
у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Заперечення мотивовані тим, що, обґрунтовуючи спосіб та строки подання заяви про ухвалення додаткового рішення, заявник посилається на норми ГПК України, що є підставою для відмови в задоволенні заяви. Позивач до закінчення судових дебатів не зазначив та не деталізував розмір витрат на професійну правничу допомогу, не надав попереднього розрахунку витрат. Заявник також не надав доказів документального підтвердження понесених витрат. Заявлений до стягнення розмір витрат є завищеним і не відповідає критерію їх розумності та складності справи.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття 246 ЦПК України).
Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення
з цього питання.
Норма частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судових дебатів немає.