ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 591/6947/22
провадження № 61-10956св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Національної поліції в Сумській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції
в Сумській області на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 квітня 2023 року у складі судді Северинової А. С. та постанову Сумського апеляційного суду від 04 липня 2023 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування акта про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, визнання недійсним та скасування запису в трудовій книжці.
Позов з урахуванням уточнень мотивований тим, що з 05 серпня 2021 року після закінчення Вищого музичного училища імені Бортнянського відповідно до наказу № 337 о/с позивачка прийнята на посаду артиста оркестру Головного управління Національної поліції України в Сумській області (далі - ГУНП
в Сумській області).
Після вторгнення рф на територію України в м. Суми проходили бойові дії.
24 лютого 2022 року керівник оркестру ОСОБА_2 надав усну вказівку всім членам оркестру не виходити на роботу, роз`їхатися або бути вдома до особливого розпорядження. Позивачка постійно знаходилася в м. Суми та була на зв`язку зі своїм керівництвом. 10 березня 2022 року вона повідомила, що планує виїжджати з м. Суми та цього ж дня виїхала другим "зеленим коридором" до Львова, а в подальшому - до Польщі. Весь час вона постійно спілкувалася зі своїм керівником ОСОБА_2, а 10 березня 2022 року їй наполегливо пропонували написати заяву про звільнення за власним бажанням. Звільнятися з оркестру вона не хотіла, бо мала намір продовжувати працювати. Після 10 березня ніяких повідомлень не надходило, вона чекала від керівника вказівки про вихід на роботу.
23 листопада 2022 року позивачка повернулася до м. Сум, а 24 листопада
2022 року при зверненні до відділу кадрів ГУНП в Сумській області дізналася про складання акта про її відсутність на робочому місці, згідно з яким її звільнено за прогул, та наказ про звільнення від 11 березня 2022 року № 92 о/с.
Вважала, що її відсутність на робочому місці зумовлена поважною причиною,
а саме активними бойовими діями та загрозою її життю, а тому звільнення її за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул є безпідставним та здійсненим з порушенням трудового законодавства. Крім того, незаконними діями відповідача їй було заподіяно моральної шкоди.
ОСОБА_1 просила скасувати акт про встановлення факту відсутності працівника ОСОБА_1 на робочому місці від 11 березня 2022 року
№ 15/82/01-2022; скасувати наказ ГУНП в Сумській області від 11 березня
2022 року № 92 о/с про звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на посаді артиста оркестру ГУНП в Сумській області; стягнути з ГУНП в Сумській області на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період
з 12 березня 2022 року до 26 грудня 2022 року в розмірі 184 495,90 грн; стягнути з ГУНП в Сумській області на її користь моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн; визнати запис № 8 в трудовій книжці ОСОБА_1 від 11 березня 2022 року про звільнення за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України (на підставі наказу від 11 березня 2022 року № 92 о/с) недійсним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 27 квітня 2023 року,
з урахуванням ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 14 серпня 2023 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано наказ ГУНП в Сумській області від 11 березня 2022 року № 92 о/с про звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді артиста оркестру ГУНП в Сумській області.
Стягнено з ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 березня 2022 року до 26 грудня
2022 року в сумі 184 495,90 грн.
Стягнено з ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду
в сумі 2 000,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнено з ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір
в сумі 39,70 грн.
Стягнено з ГУНП в Сумській області на користь держави судовий збір в сумі 1 984,80 грн.
Частково задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що звільнення відповідачки за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України є незаконним, у зв`язку з чим оскаржуваний наказ від 11 березня 2022 року № 62 о/с підлягає скасуванню, з поновленням позивачки на посаді артиста оркестру ГУНП
в Сумській області з 11 березня 2022 року. У зв`язку з поновленням на роботі підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також суд вважав, що є підстави для відшкодування моральної шкоди, якої позивачка зазнала внаслідок порушення її законних прав, розмір якої визначив у сумі 2 000,00 грн.
Постановою Сумського апеляційного суду від 04 липня 2023 року апеляційну скаргу ГУНП в Сумській області залишено без задоволення.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 квітня 2023 року
в оскаржуваній частині залишено без змін.
Стягнено з ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, в сумі
1 400,00 грн.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 квітня 2023 року в частині вирішення позовних вимог про скасування акта про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці та визнання недійсним і скасування запису у трудовій книжці відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України апеляційний суд не переглядав.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
20 липня 2023 року ГУНП в Сумській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Зарічного районного суду
м. Суми від 27 квітня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від
04 липня 2023 року в частині задоволених позовних вимог і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що ГУНП в Сумській області прийняте законне та обґрунтоване рішення про звільнення позивачки з роботи на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, оскільки факт прогулу
ОСОБА_1 без поважних причин підтверджується актом про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці від 11 березня 2022 року
№ 15/82/01-2022, на підставі якого і видано наказ про її звільнення. Заявник вказує, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є недоведеною та необґрунтованою.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі
№ 212/9516/19, від 09 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20, від 27 січня 2023 року у справі № 761/41717/18, від 16 січня 2023 року у справі № 568/487/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи інших учасників справи
10 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ГУНП в Сумській області залишити без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 квітня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 липня 2023 року - без змін.
Аргументи заявника
23 листопада 2023 року ГУНП в Сумській області подало до Верховного Суду відповідь на відзив, у якій просить скасувати рішення Зарічного районного суду
м. Суми від 27 квітня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від
04 липня 2023 року в частині задоволених позовних вимог і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Зарічного районного суду
м. Суми.
30 жовтня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 квітня 2023 року та постанова Сумського апеляційного суду від 04 липня 2023 рокуоскаржуються в частині позовних вимог про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 квітня
2023 року та постанова Сумського апеляційного суду від 04 липня 2023 рокуне оскаржуються, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряються.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу та у відповіді на відзив, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Короткий зміст фактичних обставин справи
Відповідно до наказу ГУНП в Сумській області від 05 серпня 2021 року № 337 о/с ОСОБА_1 з 05 серпня 2021 року призначена на посаду артиста оркестру ГУНП в Сумській області.
Згідно з актом про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці від 11 березня 2022 року № 15/82/01-2022, складеним комісією у складі: музиканта оркестру ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_3., артиста оркестру ОСОБА_5, 11 березня 2022 року артист оркестру ГУНП
ОСОБА_1 не вийшла на робоче місце. Цього ж дня у телефонному режимі
було встановлено факт її самовільного, без відповідного дозволу, перетину кордону України.
Наказом ГУНП в Сумській області від 11 березня 2022 року № 92 о/с
ОСОБА_1 звільнено з посади артиста оркестру з 11 березня 2022 року відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України на підставі акта від 11 березня 2022 року № 15/82/01-2022.
Відповідно до листа начальника оркестру капітана поліції ОСОБА_6 від
17 квітня 2023 року № 45/82/01-2023 24 лютого 2022 року за усною вказівкою начальника УКЗ ГУНП цивільний персонал оркестру був відпущений додому чекати додаткових розпоряджень керівництва ГУНП. З 24 лютого 2022 року до 11 березня 2022 року атестовані співробітники оркестру перебували на службі
в м. Суми, виконуючи накази керівництва, а вільнонайманий склад знаходився за місцем проживання і залишався на зв`язку. Регулярно він особисто робив переклички у вайбері, проводив телефонні розмови з роз`ясненням ситуації, наданням необхідних інструкцій.
В табелі обліку робочого часу вільнонайманого складу оркестру ГУНП за березень 2022 року період роботи ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року до
31 березня 2022 року проставлений як "н/в".
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.